Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №751/277/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/277/26

Провадження №2/751/1076/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08 жовтня 2018 року у розмірі 86 999 гривень 29 копійок та судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку зазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 70 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплачувала щомісячні мінімальні платежі).

Банк 28 грудня 2022 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості.

Станом на 03 листопада 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 86 999 гривень 29 копійок, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 86 999 гривень 29 копійок; заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання – 0 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від

09 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03 лютого 2026 року від представника відповідача – адвоката Полянської К.В. до суду надійшов відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити частково, на обґрунтування відзиву зазначила таке.

Із наданих позивачем доказів тільки анкета-заява містить підпис відповідача. Водночас, ця анкета-заява містить лише анкетні дані позичальника та контактну інформацію і не містить жодних умов кредитного договору та обрання певної послуги. Анкета-заява від 08 жовтня 2018 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, у зв`язку з чим можна прийти до висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками, пенею, штрафів за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту. Строки та розміри здійснення періодичних платежів також не встановлені у даній анкеті-заяві.

Позивачем надані Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту. Однак, ці документи не підписані відповідачем, а позивач не надав підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Анкета-заява не містить відомостей, якого саме виду платіжну кредитну картку ОСОБА_1 отримала, та з якими тарифами була ознайомлена. Тому, надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи – не є складовою укладеного договору та не визначають його суттєві умови, в тому числі і щодо розміру процентів за користування кредитом.

Відповідач визнає факт того, що позивач відкрив відповідачу картковий рахунок, встановив початковий ліміт у розмірі 1 000 гривень та надав у її розпорядження грошові кошти, який збільшився до 70 000 гривень. Також, відповідачкою визнається, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки. Проте, зі змісту анкету-заяви вбачається, що укладення договору відбулося власноручно як зі сторони уповноваженого представника позивача так і відповідача. Відомостей щодо використання відповідачем згенерованого електронного підпису матеріали справи не містять. Відповідно до наданої позивачем виписки з 08 жовтня 2018 року по 03 листопада 2025 року, відповідач користувалася кредитними коштами та здійснювала їх повернення, відповідно до якої позичальником було використано 188 902,18 гривні та повернуто банку (414 транзакцій) 101 902,89 гривні, тобто заборгованість по тілу кредиту є в розмірі 29 737,22 гривень.

10 лютого 2026 року, через систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача АТ «Універсал Банк» Мєшніка К.І., в якій останній зазначив таке.

Щодо укладення договору та приєднання боржника до умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», тарифів за карткою Monobank шляхом підписання анкети-заяви, представник позивача зазначає наступне.

До позовної заяви були додані такі докази, що підтверджують факт укладення договору про надання банківських послуг від 08 жовтня

2018 року: копія анкети-заяви до договору про надання банківських послуг; витяг з умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank; витяг з тарифів за карткою Monobank; розрахунок заборгованості; довідка про наявність рахунку; довідка про встановлення кредитного ліміту; рух коштів по картковому рахунку.

Окрім цього, в позовній заяві надане посилання на офіційний інтернет ресурс АТ «Універсал Банк», а саме: https://www.monobank.ua/terms, де у вільному доступу опубліковані умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank.

Умови опубліковані і є безперервно доступними у їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь період існування, зокрема в чинній на момент укладення договору між позивачем та відповідачем. На момент укладення договору чинною була редакцію умов від 19 вересня 2018 року (посилання на вказану редакцію: https://monobank.ua/terms?file=umovy-2018-09-19.pdf).

Умови у вказаній редакції від 19 вересня 2018 року доступні на сайті банку з моменту набуття їх чинності, а отже відповідач мав безперешкодний доступ до них в момент укладення договору та в подальшому.

Так, у пункті 3 анкети-заяви відповідач підтвердив, що підписанням договору він підтверджує своє ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які містять усі істотні умови договору та отримав їх примірник у мобільному додатку.

У вищевказаних документах, що разом становлять укладений між позивачем та відповідачем договір (Анкета-заява, умови і правила надання банківських послуг, тарифи, таблиця обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту) містяться всі істотні умови договору, у тому числі умови про процентну ставку, пеню, штрафи, умови та строк повернення кредиту згідно із статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Представник позивача звертає увагу суду, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, підписанням відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.

З наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим.

Без погодження у мобільному застосунку «monobank» з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank». А без переходу у головне меню застосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту.

Щодо підтвердження наявності та розміру заборгованості відповідними належними, допустимими та достатніми доказами представник позивача зазначив, що пунктом 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлено, що банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, як клієнтські рахунки та виписки з них.

Згідно з пунктом 62 вказаного Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Пункт 63 Положення визначає, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнт.

Отже, оскільки виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, тому разом з позовом позивачем було надано деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку відповідача, яка в свою чергу є допустимим, належним та достатнім доказом, що підтверджує факт користування відповідачем кредитними коштами, факт та дату надання кредитних коштів, а також існування заборгованості і її розмір.

Із деталізованої виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідача та наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав утворену заборгованість, але станом на момент подання позову має заборгованість перед АТ «Універсал Банк» у розмірі 86 999 гривень 29 копійок.

Крім того, представник позивача зазначає, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, тому виникла заборгованість.

Відповідно до підпункту 4.13, пункту 5 «Надання та обслуговування кредиту», розділу ІІ Умов (додавалися до позову) погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється коштом, що надходить на рахунок клієнта в наступному порядку: - у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; - у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; - у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором.

У випадку, якщо клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного щомісячного мінімального платежу (тобто по сплаті процентів та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов`язань за такими щомісячними платежами відбувається згідно зі строками виникнення заборгованості, починаючи з найдавнішого за строком виникнення щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов`язань клієнта за договором з порушенням зазначеної черговості, банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов`язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 101 902,89 гривні, та зроблено витрат по картці на суму 188 902,18 гривні. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута банку становить 86 999,29 гривень (188 902,18 –101 902,89 = 86 999,29).

Всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість.

В свою чергу поповнення, які проводив відповідач свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів. Варто додати, що сума регулярного платежу відноситься до тіла кредиту, оскільки банк надав кошти у користування, а клієнт їх виплачує відповідно до договору. Оскільки кошти на погашення цих послуг відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала.

Крім того, представник позивача звертає увагу суду на неправильне застосування відповідачем висновків, які викладені у постановах Верховного Суду.

З урахуванням зазначеного, присутні правові підстави для стягнення заборгованості з боржника у повному обсязі.

19 березня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача – адвоката Полянської К.В. до суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та значно завищеними, з огляду на що підстав для задоволення позову у тому обсягу про який заявляє позивач немає. Зазначає, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. В анкеті-заяві розмір процентної ставки не визначений, строки та порядок повернення кредиту не встановлені, тому безпідставним є нарахування позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами. Банком протиправно списано на погашення відсотків внесені боржником кошти в рахунок погашення кредиту, що і призвело до збільшення суми заборгованості за тілом, тоді як позивач мав право лише на повернення кредитних коштів без нарахованих відсотків. Відтак, заборгованість має складатися виключно з суми фактично отриманого та неповернутого кредиту, без нарахованих відсотків. Також, стягнення з рахунку відповідача суми судових витрат є неправомірним, оскільки такі витрати можуть бути розподілені виключно за результатами розгляду справи судом, та лише у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України. Позивач не наділений правом самостійно, в односторонньому порядку, здійснювати списання грошових коштів відповідача в рахунок покриття судових витрат. Надані Умови з огляду на їх мінливий характер неможна вважати складовою кредитного договору, оскільки вони не підписані позичальником. Доводи позивача, що за весь час користування карткою відповідачем було проведено поповнення карткового рахунку на суму 101 902,89 гривні та зроблено витрат на 188 902,18 гривні є некоректними та вводять суд в оману щодо реального обсягу використаних відповідачем кредитних коштів. Включення «% за кредитом» до загальної суми витрат призводить до штучного завищення розміру заборгованості. У зв`язку з цим, для правильного визначення розміру заборгованості необхідно відокремити реальні витрати та таких нарахувань. Зокрема, загальна сума витрат у розмірі 188 902,18 гривні включає також нараховані проценти на суму 57 262,07 гривні, а тому фактичні витрати, тобто реально використані відповідачем кошти на власні потреби становлять 131 640,11 гривень. При цьому, з урахуванням здійснених платежів на загальну суму 101902,89 гривні, залишок непогашеної заборгованості становить 29 737,22 гривні, що і є реальною сумою заборгованості. Тому, сума коштів, яку вказує позивач є необґрунтованою, оскільки базується на штучно завищених показниках. Зокрема, проценти, які вже були стягнуті та включені банком до загальної суми, як витрати, фактично вдруге заявляються до стягнення як складова боргу, що є неприпустимим та суперечить засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

«Monobank» – це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг – встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 року відбувається, в тому числі дистанційно шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікації клієнта очно у відділенні банку; верифікації клієнта очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; верифікації клієнта очно кредитним агентом у точці; відеоверифікації працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через бюро кредитних історій, селфі клієнта з паспортом. Пройшовши реєстрацію, одним з вищезазначених шляхів та надавши один із пакетів документів відповідач підписав анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «Монобанк» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 у мобільному додатку monobank | Universal Bank підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

Відповідач ОСОБА_1 повністю та беззастережно прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що Анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, Тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates складають Договір про надання банківських послуг. Відповідач просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, визначену в мобільному додатку (а.с. 19).

Також засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

Зазначений договір вчинений в електронній формі, яка відповідно до

ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Докази на підтвердження недійсності зазначеного кредитного договору відсутні.

Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердила, що зобов`язується виконувати умови кредитування.

Згідно довідкою про наявність рахунку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від

03 листопада 2025 року ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_2 , тип рахунку Картка Чорна, активна до 06/30 (а.с. 17).

Відповідно до довідки про розмір встановленого ліміту за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08 жовтня 2018 року за карткою НОМЕР_3 встановлено початковий ліміт у розмірі 1 000 гривень, який в подальшому неодноразово змінювався та станом на

03 листопада 2025 року становив 70 000 гривень (а.с. 18).

Відповідно до паспорта споживчого кредиту Чорної картки monobank пільговий період за карткою встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 гривень, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,1% на місяць на залишок заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості) (а.с. 29-31).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором від 08 жовтня

2018 року № б/н та виписки про рух коштів по рахунку заборгованість

ОСОБА_1 станом на 03 листопада 2025 року становить 86 999 гривень 29 копійок, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом. Із розрахунку також вбачається, що останній платіж на погашення заборгованості за наданим кредитом відповідач здійснила 19 січня 2024 року (а.с. 7-12, 14-16).

Згідно з поясненнями до виписи про рух коштів на рахунку заборгованість складається з використаного кредитного ліміту в сумі 70 000 гривень та суми овердрафту (мінусу по картці), що становить – 16 999 гривень 29 копійок (а.с. 13).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення наведеної норми, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Поняття «підпис у сфері електронної комерції» визначено у ст. 12 цього Закону. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансована установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 08 жовтня 2018 року, яка підписана відповідачем та позивачем, виписка по кредитному рахунку відповідача, а також інші письмові докази в їх сукупності свідчать, що відповідач прийняв запропоновані позивачем умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», що розміщені на офіційному веб-сайті АТ «Універсал Банк».

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Відповідач підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, чим погодилася, що дана заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

Позивач за заявою відповідача видав їй платіжну картку та 08 жовтня 2018 року відкрив рахунок, на який встановив кредитний ліміт 1000 гривень, який поступово збільшено до 70 000 гривень. Відповідач користувалася кредитними послугами банка з використанням картки; «чорна картка» на публічних Умовах і правилах обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів (monobank | Universal Bank).

Тобто, банком повністю виконано взяті на себе зобов`язання за договором, надано відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

У період кредитування відповідач активно користувалась кредитними коштами. При цьому, починаючи з 19 січня 2024 року позичальник припинила виконання свого грошового зобов`язання за кредитним договором, поточну заборгованість по кредиту не погашала та не сплачувала проценти, а також не вносила обов`язків мінімальний платіж, як передбачено Тарифами та умовами договору.

В позовній заяві банк просить стягнути заборгованість з ОСОБА_1 за Договором про надання банківських послуг Monobank від 08 жовтня

2018 року станом на 03 листопада 2025 року у сумі 86 999 гривень 29 копійок, з яких 86 999 гривень 29 копійок – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту). На підтвердження вказаної заборгованості банк надав розрахунок заборгованість та виписку про рух коштів.

Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 70 000 гривень та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить (мінус) 16 999 гривень 29 копійок.

Відповідно до пп. 4.16 п. 4 розділу ІІ Умов Надання та обслуговування кредиту у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань).

Згідно пп. 4.23, п. 5 розділу ІІ Умов в редакції, що діяла на момент укладення Договору, сторони погодили, що Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.

Таким чином, сума регулярного платежу, який клієнт вчасно не сплачує власними коштами, списується за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту. Якщо кошти на погашення заборгованості клієнт не вносить, заборгованість за тілом кредиту зростає.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, із наданих позивачем доказів, зокрема виписки за особовим рахунком клієнта, розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за кредитом, що підтверджує факт укладення кредитного договору. Всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби. У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської картки, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість. У свою чергу поповнення, які проводила відповідач свідчать про те, що відповідач усвідомлювала, що винна банку кошти, які використала з кредитного ліміту, а отже повною мірою розуміла наслідки та була ознайомлена з умовами використання наданих їй коштів.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16-ц вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Поставою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Отже, надані позивачем розрахунок і виписка з особового рахунку відповідача, є належними та допустимими доказами в справі, оскільки виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів по рахунку відповідача, зокрема баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитом, а розрахунок заборгованості відображає суми сплаченого як основного боргу, так і суми сплачених щомісячних процентів.

Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного банком розміру заборгованості відповідачем не надано. Отже, відповідачем не доведена відсутність такої заборгованості.

Зважаючи на викладені обставини справи та норми закону, суд вважає, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним доказом і допустимим засобом доказування у цій справі та в сукупністю з іншими доказами свідчить про отримання відповідачем кредитних коштів. При цьому відповідачем не було спростовано факт наявності та розміру заборгованості, хоча це є його процесуальним обов`язком.

АТ «Універсал Банк» надано суду деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку та довідку про розмір встановленого кредитного ліміту.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд у постанові від

23 грудня 2020 року в справі № 127/23910/14-ц.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» суд приходить до висновку про те, що на кредитний договір, укладений між сторонами у справі, не розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а нарахована позикодавцем заборгованість за порушення грошового зобов`язання, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

Вимог про стягнення процентів, комісії або штрафів, грошових сум відповідно до ст. 625 ЦК України позивач не пред`явив, а списання відсотків, які нараховувались протягом користування кредитними коштами внаслідок виходу позичальника з пільгового періоду та в межах узгодженої сторонами процентної ставки, саме за рахунок кредитного ліміту є правомірним.

Суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 порушила зобов`язання щодо повернення кредиту, на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 1), які відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08 жовтня 2018 року в розмірі 86 999 гривень 29 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 3 028 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Р.М. Топіха