Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №521/1467/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/1467/26

1-кп/521/1348/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з секретарем - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі угоду про визнання винуватості за обвинувальним актом по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164470000104 від 09.04.2025 року, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого неповнолітню дитину - доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Хаджибейського районного суду м. Одеси з Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси надійшов обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12025164470000104 від 09.04.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 09 квітня 2025 року, приблизно о 18 годині 40 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 29, біля поштомату «Нова Пошта» №6560, незаконно придбав, шляхом отримання поштового відправлення, наркотичний засіб метадон для власного вживання, який містився в кристалічній речовині білого кольору, яка знаходилась у поштовому відправленні у вигляді картонної коробки.

Після отримання пакунку з поштомату, продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, ОСОБА_5 почав зберігати вказаний пакунок у руках, чим незаконно зберігав наркотичний засіб при собі без мети збуту.

В подальшому, того ж дня о 18 годині 40 хвилин співробітниками Управління карного розшуку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 29, біля поштомату «Нова Пошта» №6560, було зупинено ОСОБА_5 , який на запитання працівників поліції добровільно повідомив, що має при собі наркотичні засоби, після чого, на місце події була викликана слідчо-оперативна група ВП №1 Одеського РУП №1 ГУНІ в Одеській області.

У період часу з 20 години 50 хвилини по 21 годину 02 хвилини співробітниками СД відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області затримано ОСОБА_5 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 29, та під час затримання проведено особистий обшук ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено картонну коробку із пофасованою кристалічною речовиною білого кольору, в якій міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальний кількісний вміст якого становить 34,818 г, який ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.

Відповідно до наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 року за № 512/4733 (Таблиця №1) зазначений розмір метадону відноситься до особливо великих розмірів наркотичного засобу.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 309 КК України, тобто як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу у особливо великому розмірі, без мети збуту.

29 січня 2026 року між прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні (зі сторони обвинувачення) та обвинуваченим (підозрюваним) у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_5 , в присутності адвоката ОСОБА_4 (зі сторони захисту), на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення (підозри) та фактичних обставин кримінального правопорушення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого (підозрюваного). Обвинувачений (підозрюваний) ОСОБА_5 , при укладенні угоди, зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України в обсязі повідомленої підозри (обвинувачення).

Також, сторонами угоди узгоджено міру покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України, а саме сторони враховуючи беззастережне визнання винуватості підозрюваним (обвинуваченим), ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомостей про особу обвинуваченого (підозрюваного), його вік, стан здоров`я, наявності обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), а також відсутності обставин, які обтяжують покарання, дійшли згоди щодо можливості призначити ОСОБА_5 покарання в мінімальних межах, визначених санкцією ч. 3 ст. 309 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на 5 років та, на підставі ст. 75 КК України, та звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Обвинуваченому (підозрюваному) роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. Угода підписана обвинуваченим (підозрюваним), його захисником та прокурором.

Так, під час підготовчого судового засідання, прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені заходи, зокрема звільнити від відбування основного покарання з випробуванням та покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Обвинувачений, в присутності свого захисника, під час підготовчого судового засідання, повідомив, що йому цілком зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України визнав повністю та беззаперечно, а також визнав всі обставини формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому розкаюється, зазначив, що угоду укладено добровільно. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання.

Захисник, в підготовчому судовому засіданні, підтвердив добровільність згоди свого підзахисного, просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити підзахисному узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши обвинувальний акт та зміст угоди, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим.

Відповідно до положень ст. 474 КПК України - якщо угода досягнута під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою надсилається до суду та розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. При цьому, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків чи злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що відповідно до приписів ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України є тяжким злочином.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 , та те, що внаслідок його вчинення завдана шкода лише державним інтересам, потерпілих у даному провадженні не має, суд вважає, що прокурором дотримані вимоги щодо підстав та обставин для ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості. Зміст дослідженої угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, при цьому вимоги ст. 52 КПК України також дотримано.

На виконання вимог ст. 474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін судового провадження, суд переконався, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження цієї угоди, наслідки її не виконання, а також узгоджену міру покарання, яка буде до нього застосована у разі затвердження угоди судом.

При вирішені питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З врахуванням викладеного, зокрема те, що ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою вину у вчиненому, а обставини кримінального правопорушення ніким не оспорювались та не оспорюються, суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_5 , за ч. 3 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу у особливо великому розмірі, без мети збуту, відповідає пред`явленому обвинуваченню.

При цьому слід зауважити, що оцінка доказів по кримінальному провадженню судом не надавалась, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку, передбаченому главою 35 КПК України, кримінальне провадження на підставі угод.

При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, судом встановлено, що: ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Одесі; є громадянином України; має середню освіту; одружений та має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; є осудною особою, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; має ряд тяжких захворювань, що підтверджується випискою із медичної карти (ВІЛ-інфекція, 4 клінічна стадія, хронічний вірусний гепатит С); має зареєстроване постійне місце проживання на території м. Одеси; повністю та беззаперечно визнає себе винним у вчиненому та в силу ст. 89 КК України вважається не судимою особою; активно співпрацював з органом досудового розслідування, має обставини, що пом`якшують його покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), та не має обставин, що обтяжують покарання.

Отже, з огляду на викладене, суд погоджується з тим, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає узгоджене сторонами покарання за своїм видом, розміром та способом виконання відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння та особі винного, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, забезпечить досягнення мети його застосування.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та КК України, угода не порушує права, свободи чи інтереси сторін, з врахуванням, що передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета кримінального покарання в такому випадку буде досягнута, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди та призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами угоди міри покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси (нова назва суду - Хаджибейський районний суд м. Одеси) від 18.04.2025 року - скасувати.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо, зокрема, інше майно було використано як знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, враховуючи положення п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд застосовує спеціальну конфіскацію до майна, яке було знаряддям злочину.

Документально підтверджені процесуальні витрати у даному провадженні на загальну суму 14262 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок слід стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Цивільний позов у даному кримінально провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався, тому, враховуючи призначений вид покарання, спосіб його відбуття та особу винного, суд вважає, що підстав для обрання відносно нього будь якого запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили не має.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 472, 474-476 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 січня 2026 року між прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні (зі сторони обвинувачення) та обвинуваченим (підозрюваним) у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_5 , в присутності адвоката ОСОБА_4 (зі сторони захисту), у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025164470000104 від 09.04.2025 року за ч. 3 ст. 309 КК України.

Визнати винним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси (нова назва суду - Хаджибейський районний суд м. Одеси) від 18.04.2025 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документально підтверджені процесуальні витрати у даному провадженні на загальну суму 14262 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Речові докази, відповідно до постанови слідчого від 09.04.2025 року та 05.05.2025 року, а саме:

- експрес тест ІDenta LOT: 8533122A EXP:08/2025 поміщено в сейф пакет NPU2026071; згорток із вмістом речовини білого кольору із якої проводився відбір зразку для експрес тесту поміщено в сейф пакет NPU2026103; наліпка нової пошти з печатним текстом, яку в подальшому було поміщено до сейф-пакету NPU2026081 (зберігаються в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за квитанцією № 008442) - знищити;

- 200 згортків з металевої фольги в яких міститься метадон масою 34,818 г., з речовими доказами у кримінальному провадженні за №12025164470000104 від 09.04.2025 року, які після проведення дослідження згідно висновку № СЕ-19/116-25/9149-НЗПРАП поміщено у три полімерних сейф-пакети Експертної служби МВС № 300535357, № 300535359 та № 300535358 (зберігаються в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за квитанцією № 003131) - знищити.

На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України застосувати у кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави речовий доказ, визнаний постановою слідчого від 22.05.2025 року, а саме:

- мобільний телефон «Samsung», моделі А50, в чорному чохлі-книжці, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою оператора мобільного зв?язку ПрАТ «Vodafone» НОМЕР_3 , який поміщено до сейф-пакету № ICR0174851 (зберігається в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за квитанцією № 008426).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляцій, які можуть бути подані з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1