Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №507/387/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/387/26

Провадження № 1-кп/507/24/2026

Номер рядка звіту 17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Одеської області кримінальне провадження № 12025162360000349 від 17 жовтня 2025 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любашівка Любашівського району Одеської області, українця, громадянина України, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, раніше не судимого,

про обвинувачення у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч. 3 ст. 136 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3

захисник адвокат ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 19 год 57 хв 16.10.2025 року, перебував на території домоволодіння ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , де в ході словесного конфлікту та на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, в останнього виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Так, 16.10.2025 у період часу з 19 год 57 хв по 20 год 29 хв, більш точний час встановити досудовим розслідуванням не надалось за можливе, ОСОБА_3 перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , посягаючи на охоронювані суспільні відносини у сфері життя та здоров`я особи, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у присутності ОСОБА_7 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_3 , ОСОБИ1, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження № 12026162360000049 (далі — ОСОБА1) та ОСОБИ 2, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження № 12026162360000050 (далі - ОСОБА_2), які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_3 , усвідомлено та навмисно наніс не менше п`яти ударів сидячому на подвір`ї ОСОБА_6 в області шиї, гортані та підборіддя взутою в тактичні берці лівою ногою, а також хаотичні удари кулаками в області голови та обличчя, внаслідок чого ОСОБА_6 остаточно втратив рівновагу та впав на підлогу.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 , направлених на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження згідно висновку експерта №55 від 24.11.2025 у вигляді:

-в області лоба з права на ділянці 8.0x5.0 см вогнищевих хаотично розташованих саден рожевого кольору розмірами від 2.5x1.5 до 0.5x0.3 см;

-в області правої щелепи синця блідо-рожевого кольору овальної форми, розміром 3.0x1.5 см;

-в області нижньої частини підборіддя синця блідо-рожевого кольору овальної форми, розміром 3.0x1.5 см;

-на шкірі лівої половини обличчя косого садна з блідо-рожевою западаючою поверхнею розміром 2.5x0.5 см;

-в потиличній ділянці голови синця овальної форми блідо-рожевого кольору розміром 3.0x1.0 см;

-в правій лобній ділянці голови овальної форми крововиливу рожевого кольору розміром 3.0x1.5 см;

-в лобній ділянці зліва синюшного кольору крововиливу овальної форми розміром 7.0x3.5 см;

-в лівій скроневій ділянці крововиливу розміром 5.0x2.5 см,

які відповідно до п.п. 2.3.5, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень та ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров ’я;

-в м`язах шиї в області гортані по передньо-бокових її поверхнях обширний синюшного кольору крововилив, патологічний рух і перелом хрящів гортані;

-на клапті шкіри шиї і підборіддя ушкодження у вигляді крововиливу;

-на щитоподібному хрящі ушкодження у вигляді косо-поперечного перелому, розташованого у щилині між пластинами;

-на перстнеподібному хрящі ушкодження у вигляді повного косо- поперечного перелому, розташованого на печатці (по центру),

які відповідно до п.п. 2.1.1 (а), 2.1.3 (і) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 55 від 24.11.2025 смерть ОСОБА_6 настала в результаті механічної асфіксії спричиненої набряком м`яких тканин гортані на тлі наявних тілесних ушкоджень у вигляді перелому хрящів гортані і знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.

Крім того, враховуючи характер травми у вигляді перелому хрящів гортані потерпілий ОСОБА_6 міг здійснювати активні дії на протязі короткого проміжку часу тривалістю до декількох десятків хвилин на протязі якого наростав травматичний набряк гортані до моменту втрати свідомості через пов`язану з ним асфіксію.

Таким чином, ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_6 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за що передбачена кримінальна відповідальність ч. 2 ст. 121 КК України.

Крім того встановлено, що у вказаний вище проміжок часу, ОСОБА_3 , не дивлячись на те, що ОСОБА_6 лежить на підлозі на спині та не чинить опору, на запрошення ОСОБА_7 зайшов до будинку, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , запросивши із собою ОСОБУ1 та ОСОБУ_2.

В свою чергу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 перебуває у безпорадному стані та можливо потребує допомоги, силоміць занесли останнього на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 до приміщення кухні, після чого ОСОБА_6 , знаходячись на підлозі у позі «сидячи» почав хрипіти, та розуміючи, що внаслідок отриманих травм він не може повноцінно використовувати мову, дотягнувшись до підвіконня дістав клаптик паперу, на якому здійснив напис «103», після чого, через короткий проміжок часу остаточно втратив свідомість.

В свою чергу, ОСОБА_3 , незважаючи на очевидну необхідність надання ОСОБА_6 допомоги у вигляді термінової госпіталізації ОСОБА_6 до закладу з надання медичної допомоги внаслідок небезпечного для життя стану, проявив байдужість до права людини на життя та не повідомив про це належним установам чи особам, які за Законом зобов`язані надати невідкладну медичну допомогу потерпілому, натомість, повідомив ОСОБІ_1, ОСОБІ_2 та ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 нібито симулює.

В подальшому, ОСОБА_3 , ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ,

остаточно пересвідчившись в тому, що ОСОБА_6 знаходиться у загрозливому для життя стані та втратив свідомість, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, винесли останнього на подвір`я домоволодіння.

В свою чергу, 16.10.2025, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 20 год 39 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 в життєво важливі органи, нехтуючи моральними і правовими нормами, що зобов`язують надати допомогу ОСОБА_6 , який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджень, розуміючи, що внаслідок отриманих травм життя ОСОБА_6 перебуває під загрозою, оскільки в результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не міг самостійно підвестися, рухатися, а, відповідно, і вжити заходів до самозбереження, та маючи реальну можливість надати йому відповідну допомогу, повідомити про небезпечний для життя ОСОБА_6 стан, проявив байдужість до права людини на життя та не повідомив про стан потерпілого ОСОБА_6 до закладу охорони здоров`я, медичних працівників та органів Національної поліції України, для забезпечення надання необхідної своєчасної допомоги ОСОБА_6 , покинувши приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 та залишивши ОСОБА_6 в загрозливому для життя стані, внаслідок чого потерпілий від отриманих травм помер на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 55 від 24.11.2025 року смерть ОСОБА_6 настала в результаті механічної асфіксії спричиненої набряком м`яких тканин гортані на тлі наявних тілесних ушкоджень у вигляді перелому хрящів гортані і знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.

Крім того, враховуючи характер травми у вигляді перелому хрящів гортані потерпілий ОСОБА_6 міг здійснювати активні дії на протязі короткого проміжку часу тривалістю до декількох десятків хвилин на протязі якого наростав травматичний набряк гортані до моменту втрати свідомості через пов`язану з ним асфіксію.

Таким чином, ОСОБА_3 не надав допомогу особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу та не повідомив про такий стан особи належним установам чи особам, що спричинило смерть потерпілого, за що передбачена кримінальна відповідальність ч. З ст. 136 КК України -.

За сукупністю вчинених правопорушень дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 121, ч.3 ст. 136 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав себе повністю, щиро розкаявся та розповів про обставини вчинення правопорушень, зокрема розповів, що дійсно у вечірній час він 16 жовтня 2025 року він знаходився в себе вдома та разом із знайомими вживав алкогольні напої. До нього зателефонувала знайома ОСОБА_7 та попросила його прийти до неї, так як її чоловік ОСОБА_6 , був в стані алкогольного сп`яніння вчиняв сварки. Він разом із своїми знайомими прийшли до домоволодіння ОСОБА_6 , який знаходився на подвір`ї. Між та ОСОБА_6 , виник конфлікт, в результаті якого він наніс декілька ударів ногами та руками ОСОБА_6 , від яких останній впав. Вони всі зайшли в будинок та вжили алкогольні напої. Він не пам`ятає чи ОСОБА_6 вживав алкогольні напої з ними, однак йому наливали в стакан. ОСОБА_6 з дружиною спілкувались спокійно, після чого вони пішли додому. Він не міг подумати, що ОСОБА_6 помре від нанесених ним ударів. На слідуючий день, його затримали працівники поліції і він дізнався, що ОСОБА_6 помер. В скоєному кається, жалкує про те, що сталося, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_8 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, цивільний позов заявляти не бажає, просила призначити покарання обвинуваченому відповідно до закону.

Обвинувачений окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію його дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.

У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються та дослідженням документів, що його характеризують. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також йому зрозуміло, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень:

за ч.2 ст.121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого;

за ч.3 ст. 136 КК України – ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу та неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога з діагнозом: F 10.2, раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх, проходить військову службу по мобілізації.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 805 від 26 грудня 2025 року видно, що ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення, та на даний час не страждав та не страждає психічним захворюванням, іншим хворобливим психічним розладом, в тому числі тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, був здатний та здатний в даний час в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. На момент вчинення правопорушення знаходився у стані простого (непатологічного) алкогольного сп`яніння, що не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

На підставі ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, всіх матеріалів справи, особи обвинуваченого, пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, відсутність обставин, що обтяжують вину, думки потерпілої про призначення покарання обвинуваченому відповідно до закону, те, що вчинено злочин проти життя та здоров`я людини, що є найвищою цінністю у суспільстві, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та йому можливо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінуємих статтей КК України.

Остаточне покарання ОСОБА_3 необхідно призначити із застосуванням ст. 70 КК України, за сукупність злочинів, так як ОСОБА_3 вчинив два кримінальні правопорушення.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначення покарання ОСОБА_3 суд не вбачає.

Підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - не має.

За вимогами ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 370, 374-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121 КК України та ч.3 ст. 136 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 121 КК України - 7 років позбавлення волі;

за ч.3 ст. 136 КК України – 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_3 остаточне покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення в період часу з 17.10.2025 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 – тримання під вартою, - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі, які зберігаються у камері схову ВП № 1 Поділіського РУП ГУНП в Одеській області, після вступу вироку в законні силу: одяг та біологічні зразки ОСОБА_6 - куртку синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, штани чорного кольору, футболку синього кольору, нижні штани чорного кольору, зрізи з нігтів правої руки, зрізи з нігтів лівої руки, змиви рук з правої руки, змиви рук з лівої руки, змив речовини бурого кольору з бетонного покриття, зріз з поверхні тюлі блакитного кольору, на якій наявні сліди речовини бурого кольору, зріз з поверхні килима, на якому наявні сліди речовини бурого кольору, зріз із шпалери із речовиною бурого кольору; два скляних стакани, пластикову пляшку об`ємом 0.5 л. з рідиною, зріз з наволочки подушки, на якому наявні сліди рідини бурого кольору, зрізи нігтів правої руки підозрюваного ОСОБА_3 , зрізи нігтів лівої руки підозрюваного ОСОБА_3 , змив з правої руки підозрюваного ОСОБА_3 , змив з лівої руки підозрюваного ОСОБА_3 - знищити, штани спортивного гину кольору хакі з биркою з надписом «Staff», берці чоловічі 43 розміру кольору хакі з плямами бурого кольору схожими на кров, куртку чоловічу військового типу кольору хакі з биркою з надписом «52» з плямами бурого кольору схожими на кров – повернути ОСОБА_3 за належністю,

скасувавши арешт на вказане майно, накладений ухвалами слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 17.10.2025 року, 20.10.2025 року.

На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з моменту його проголошення до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику адвокату ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_8

Суддя: ОСОБА_1