Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №505/2051/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №505/2051/25

Суддя: Ващук О. В.

Справа № 505/2051/25

№ 2/505/1431/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої - судді Ващук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Федорцової І.С.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

У червні 2025 року до Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в інтересах якого діє представник Какун А.С., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 56211,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено договора позики №2322367 та №79113192, у вигляді електронних документів шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

За загальними умовами вказаних кредитних договорів позики позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Однак, в подальшому відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення, наданих йому кредитів.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно п.1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання взагалі (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.9.1 договору факторингу, зі змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди №7 від 13 червня 2022 р, даний договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна зі сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до закінчення строку дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік.

Згідно із Реєстром боржників №37 від 26 листопада 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2322367 від 02 серпня 2024 року в сумі 16878 грн., з яких: 10900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15,68 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5600 – сума заборгованості за процентами; 362,32 грн. – комісія за надання позики.

Згідно із Реєстром боржників №38 від 26 листопада 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №79113192 від 02 серпня 2024 року в сумі 16493,14 грн., з яких: 9730 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1771,65 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4991,49 – сума заборгованості за процентами.

Відповідно п.1.3. договору факторингу з відповідними змінами внесеними додатковою угодою №2 від 28.07.2021р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Таким чином, в разі сплати відповідачкою коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості.

Всупереч умовам договорів позики, відповідач не виконав свої зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики:

- №2322367 від 02 серпня 2024 року в сумі 16878 грн., з яких: 10900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15,68 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5600 – сума заборгованості за процентами; 362,32 грн. – комісія за надання позики;

- №79113192 від 02 серпня 2024 року в сумі 16493,14 грн., з яких: 9730 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1771,65 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4991,49 – сума заборгованості за процентами.

Крім того, 10 серпня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1884789, у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

27 листопада 2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27112024/1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 27 листопада 2024 року до Договору факторингу №27112024/1 від 27 листопада 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22840,16 гривень, з яких 7000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням, 10135,16 грн. сума заборгованості по процентам, 805 грн. заборгованість по комісії; 4900 – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань, тому товариство змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01 липня 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

До суду відповідач ОСОБА_1 подав свої письмові заперечення стосовно позовних вимог (відзив на позов), відповідно до якого, на думку відповідача позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки заявлено позовні вимоги щодо абсолютно різних договорів, кожен з яких має аналізуватися окремо, а не в сукупності, що свідчить про наявність підстав для відмови в задоволенні позову. На підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, яка вказана в додатках до договорів факторингу. Відсутність цих доказів позбавляє можливість встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме що позивач дійсно набув права вимоги за кредитними договорами. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та первісним кредитором на час укладення договору відступлення прав вимоги станом на 14 червня 2021 року не були погодженні усі його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора та не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору, тобто станом на 02 серпня 2024 року, дата укладення договорів №2322367 та №79113192. На думку відповідача, фактично заміна кредитора у зобов`язанні не відбулась, оскільки передача права вимоги за зобов`язанням, яке виникло після закінчення дії та виконання договору факторингу не є можливим.

ОСОБА_1 стверджує, що не укладав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитних договорів №2322367 та №79113192, які долучені в якості копій до позовної заяви, в редакції, що наведена представником позивача, відповідно відсутні докази погодження ним вказаних в цих документах процентних ставок та інших умов кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не доводить, що ОСОБА_1 погодив саме ці кредитні умови.

Крім того, як стверджує відповідач, заявлені позивачем вимоги про стягнення з нього 5600 грн. за договором №2322367 від 02 серпня 2024 року та 4900 грн. по договору №1884789 від 10 серпня 2024 року укладеним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не підлягають задоволенню, оскільки законом звільнено позичальників від такої міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦПК, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

ОСОБА_1 зазначив, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу перерахування йому позики (платіжне доручення, квитанція, чек тощо). Позивач не надав належних і допустимих доказів видачі кредитів. Позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів укладення кредитних договорів між ним та первісними кредиторами на умовах, що вказані в наданих копіях договорів, не довів перерахування тіла кредиту первісними кредиторами, розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які просить стягнути за період користування кредитними коштами, не підтвердив перерахування коштів первісним кредиторам за отримання грошових вимог, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Представник позивача ОСОБА_2 25 серпня 2025 року надала до суду відповідь на відзив, згідно якої зокрема вказала, що кредитні договори були укладені з позичальником в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договорів.

Відповідно до платіжного доручення 37580243, кредитні кошти за кредитним договором № 1884789 від 10.08.2024 було перераховано на банківську карту № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов кредитного договору № 2322367 від 02.08.2024 кредитні кошти було перераховано на банківську карту № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов кредитного договору № 79113192 від 02.08.2024 кредитні кошти було перераховано на банківську карту № НОМЕР_2 .

ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримано відповіді від ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» згідно якої загальні витрати позичальника за кредитом складають 27333.60 грн., денна процентна ставка складає: (27333,60 грн. / 7000 грн.) / 340 днів * 100% = 1.15%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 11734,73% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 34333,60 грн. (п.п. 1.5 договору кредиту № 1884789 від 10.08.2024 року ). Відповідно до п. 1.5.1. комісія за надання кредиту 805 грн., яка нараховується за ставкою 11,5 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Згідно п.п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Відповідно до п.п. 4.1. договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів. Як вбачається з розрахунку заборгованості №1884789 від 10.08.2024 року відсотки нараховуються відповідно до п.п. 1.5.2. договору, а саме по 98 грн. в день. З 05.09.2024 року відсотки нараховуються відповідно до п.п. 1.6, 2.3.1.2 договору, а саме по 96.04 грн. Крім того, в розрахунку міститься інформація про нарахування штрафу.

Представник позивача вказує, що відповідно до умов кредитного договору № 79113192 від 02 серпня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - процентна ставка 0,90% в день фіксована. Як вбачається з розрахунку заборгованості відсотки нараховуються відповідно до п.п. 2.3 договору, а саме по 81,90 грн. в день. Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів відповідачем висловлено не було. ТОВ «ФК«ЄАПБ» вважає, що первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу позику, а останній користувався кредитними коштами, проте не виконав зобов`язання за договором, допустив заборгованість. Крім того, представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 01 серпня 2025 року в телефонному режимі звернувся до ТОВ «ФК«ЄАПБ», де представником позивача було запропоновано закрити борг на лояльних умовах, по домовленості було виготовлено гарантійний лист.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2025 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Акціонерного товариства «УніверсалБанк» (Монобанк) та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» інформацію, яка містить банківську таємницю.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явилася, зі змісту позовної заяви вбачається, що розгляд справи просив проводити за відсутності їхнього представника. 09 вересня 2025 року представник позивача Чечельницька А.О. надала до суду клопотання про долучення доказів, а саме: розрахунку заборгованості №2322367 від 02.08.2024 року; копії довіреності представника позивача.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 серпня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №2322367, за умовами якого відповідачу надано в борг позику в сумі 11200 грн. строком на 15 днів до 16 серпня 2024 року, денна процентна ставка 0,225%, комісія 3.24% від суми наданої позики, що складає 362.32 грн. Проценти за понадстрокове користування позикою 5% в день, пеня 5% в день, орієнтовна річна процентна ставка 137,59%.

Крім того, 02 серпня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №79113192, за умовами якого відповідачу надано в борг позику в сумі 9100 грн. строком на 15 днів до 16 серпня 2024 року, денна процентна ставка 0,9%, проценти за понадстрокове користування позикою 2,7% в день, пеня 2,7% в день, орієнтовна річна процентна ставка 2615,32%.

04 серпня 2024 року сторони уклали додаткову угоду №79113192 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79113192 від 02.08.2024 року. Згідно п.1 Додаткової угоди, на підставі звернення Позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-комунікаційної системи, Позикодавець збільшує суму наданої Позичальнику позики 9100 грн. на 900 грн. Таким чином, загальний розмір наданої Позики становить 10000 грн.

Вищевказані договори позики укладені у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису, а саме договір позики №2322367 одноразовим ідентифікатором «766205», договір позики №79113192 одноразовим ідентифікатором «51556», Додаткова угода №79113192 – «18722», згідно Закону України «Про електронну комерцію» (п.21 договору).

Відповідно до п.2.4. договору факторингу, на день підписання відповідного реєстру боржників право вимоги, яке відступається за відповідним реєстром боржників, не перебуває в заставі, дійсно має місце заборгованість боржників перед клієнтом, що ця заборгованість виникла на законних підставах (незалежно від наявності факту прострочки зобов`язань з боку боржників, але за наявності законних підстав для стягнення заборгованості), що вона повністю не погашена, не прощена, не стягнена, а також, що права вимоги повернення заборгованості по боржникам не відступлені клієнтом третім особам, клієнтом не укладено угод про заміну зобов`язань по поверненню такої заборгованості іншими зобов`язаннями.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в договорі позики, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Окрім того, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено додаткові угоди №2 від 28 липня 2021 року; №7 від 13 червня 2022 року; №44 від 26 листопада 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.

Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по вищевказаних договорах позики.

Крім того, 10 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №1884789, за умовами якого відповідачу надано в борг кредит в сумі 7000 грн. строком на 340 днів до 16 липня 2025 року, денна процентна ставка 1,15%, орієнтовна річна процентна ставка 11734,73%. Комісія за надання кредиту 805 грн., яка нараховується за ставкою 11.50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Вищевказаний договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «454055», договір позики №79113192 одноразовим ідентифікатором «51556», згідно Закону України «Про електронну комерцію» (п.21 договору).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27 листопада 2024 року до договору факторингу №27112024/1 від 27 листопада 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22840,16 гривень, з яких 7000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням, 10135,16 грн. сума заборгованості по процентам, 805 грн. заборгованість по комісії; 4900 – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Фінансові установи виконали свої зобов`язання за кредитними договорами та надали відповідачу кредитні кошті згідно умов договорів, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за договорами не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаними кредитними договорами.

З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , позивачем не здійснювалося нарахування відсотків та штрафних санкцій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається зі змісту кредитних договорів, усі ці договори підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону із зазначенням адреси проживання відповідачки, її паспортних даних, РНОКПП. Крім того за умовами договорів їх невід`ємною частиною є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайтах товариств.

При укладанні кредитних договорів відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договори були б не укладеними, що в свою чергу підтверджує укладання вказаних договорів в електронній формі.

ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаних кредитних договорів, однак не виконав грошового зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договорах в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.

Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаних договорів між відповідачем та відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов`язань.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вищезазначеними договорами кредиту перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.

Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронних договорів шляхом використання електронного підпису одноразовими ідентифікаторами, суд вважає, що укладення договорів №2322367 від 02 серпня 2024 року, №79113192 від 02 серпня 2024 року, №1884789 від 10 серпня 2024 року відбулось, що узгоджується зі ст.ст.6, 627ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

При цьому, суд враховує, що будь-яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 кредитних коштів не отримував, останній суду не надав.

ОСОБА_1 отримані кошти у визначений кредитними договорами строк не повернув, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та кредитних договорах, в межах заявлених позовних вимог підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути:

- заборгованість за договором позики №2322367 від 02 серпня 2024 року в сумі 16878 грн., з яких: 10900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15,68 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5600 – сума заборгованості за процентами; 362,32 грн. – комісія за надання позики;

- заборгованість за договором позики №79113192 від 02 серпня 2024 року в сумі 16493,14 грн., з яких: 9730 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1771,65 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4991,49 – сума заборгованості за процентами;

- заборгованість за кредитним договором №1884789 від 10 серпня 2024 року в розмірі 17940,16 гривень, з яких 7000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням, 10135,16 грн. сума заборгованості по процентам, 805 грн. заборгованість по комісії.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 4900 грн. пені за кредитним договором №1884789 від 10 серпня 2024 року.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Однак, не може бути стягнута з відповідача неустойка, розмір якої передбачено п. 6.4 кредитного договору, оскільки це суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 62 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки неустойка, штраф в сумі 4900 грн. нарахована в той період часу, коли в Україні діяв воєнний стан, то з урахуванням положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у стягненні цієї неустойки з відповідача слід відмовити.

Щодо інших доводів відповідача, викладених ним у Відзиві на позов, суд зазначає, що він не зобов`язаний надавати детальну аргументацію на кожну дрібну деталь справи, але він обов`язково має обґрунтувати ключові питання, висловивши свою позицію щодо доречних аргументів сторін, інакше це може бути порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини, як це неодноразово зазначав ЄСПЛ (наприклад, у справах «Нечипорук і Йонкало» та «Серявін та інші проти України»).

При цьому суд керується основними принципами щодо аргументації судів з точки зору ЄСПЛ:

* обов`язок обґрунтування: Судові рішення повинні містити підстави, на яких вони ґрунтуються, щоб показати сторонам, що їх почули.

* релевантні аргументи: Суд має надати відповідь на "конкретні, відповідні та важливі аргументи" заявників, а не ігнорувати їх.

* ступінь застосування: Хоча ступінь деталізації може варіюватися, ігнорування суттєвих доводів є порушенням.

* оцінювати аргументи сторін, відрізняючи доречні від недоречних, і надавати відповідь на доречні, щоб виконати свій обов`язок.

Отже, суд не відповідає на кожен "інший" аргумент, але повинен дати чітке обґрунтування своїм рішенням, особливо щодо тих доводів, які суттєво впливають на результат справи, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Не може вплинути у даному випадку на законність і правомірність судового рішення і твердження відповідача про ненадання позивачем доказів за отримання права вимоги до відповідача, оскільки на підтвердження цих обставин позивачем надані докази, в тому числі платіжні інструкції на перерахування коштів за договорами факторингу від 27.11.2024 р. № 27112024 та дві згідно додаткової угоди від 26.11.2024 р. № 44 до Договору факторингу 14/06/21 від 14.06.21.

Також суд не приймає твердження відповідача про те, що позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підтвердження позовних вимог не надано суду доказів перерахування відповідачу первісними кредиторами грошових коштів на виконання укладених з відповідачем договорів.

По-перше, суд в якості доказу цієї обставини приймає, зокрема, що відповідно до платіжного доручення 37580243, кредитні кошти 7000 грн. за кредитним договором № 1884789 від 10.08.2024 було перераховано на банківську карту № НОМЕР_1 . А також факт перерахування коштів підтверджується наданою інформацією АТ «Універсал банк» від 21.11.2025 року, отриману на виконання ухвали суду про витребування доказів, згідної якої підтверджено, що на ім?я відповідача було емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 та надано довідку про рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 за період з 02.08.2024 року по 13.08.2024 року.

По-друге, у даному випадку сам відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 13 та 81 ЦПК, а фактично намагався перекласти їх на позивача.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають частковому задоволенню, а саме:

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №113778 від 16 травня 2025 року.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 56211,30 грн., а задоволено на суму 51311,30 грн., тобто на 91,28% (51311,3 х 100 : 56211,30).

За таких обставин з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2763,96 грн. (3028 грн. х 91,28%) судового збору.

Керуючись ст. ст.12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»:

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2763,96 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Ващук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua