Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №944/3054/23 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3054/23

Провадження №2/944/147/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Колтун Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Василиці Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Коцюби А.М.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя посилаючись на те, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.08.2013, який було розірвано 18.10.2021 рішенням Яворівського райогого суду Львівської області. Під час шлюбу вони з відповідачем придбали двокімнатну квартиру по АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки "Volkswagen Touran", 2005 р.в. д.н.з НОМЕР_1 . Після розірвання шлюбу, вказане майно залишилося у розпорядженні відповідача. Враховуючи, те що колишнє подружжя згоди щодо володіння, користування та розпорядження спільним нажитим майном не дійшли, а також зважаючи на те, що фактично з моменту розірвання шлюбу відповідач користується та розпоряджається на власний розсуд нажитим майном, позивач вважає обґрунтованим звернення з відповідним позовом.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що при купівлі право власності на згадані вище двокімнатну квартиру та транспортний засіб визнано за ОСОБА_4 , яка зобов`язана компенсувати позивачу вартість належної йому частки у вказаному майні.

Позивач ОСОБА_1 в ході проведення підготовчого судового засідання неодноразово уточнював позовні вимоги. В останній редакції заяви просив суд провести поділ майна подружжя та стягнути на його користь грошову компенсацію частини двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 753 150 грн, а також вартості транспортного засобу марки Volkswagen Touran, 2005 р.в., д.н.з НОМЕР_1 , в сумі 117 840 грн.

05.06.2023 суддею Яворівського районного суду Львівської області Колтуном Ю.М. винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

10.01.2024 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Швець І.Я. долучено до матеріалів справи докази.

05.02.2024 через підсистему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Швець І.Я. подав клопотання про визнання неналежним доказом висновків про вартість об`єкта оцінки двокімнатної квартири та транспортного засобу, як такі що не відображають дійсної вартості майна.

Ухвалою судді від 15.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кацюби А.М.про забезпечення позову.

03.07.2025 ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області без виходу до нарадчої кімнати здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач позивача ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві та у заявах про збільшення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник Худоба І.М. в судовому засіданні проти позову заперечили. Відповідач, зокрема щодо квартири зазначила про те, що у звіті про оцінку нерухомого майна поданому позивачем встановлено ймовірну вартість об`єкту оцінки, що на її думку не відображає дійсної вартості об`єкту оцінки цього майна, оскільки не було забезпечено доступу для огляду експертом вказаного об`єкта, а тому дана оцінка не може бути об`єктивною. Вказана квартира перебуває в користуванні її та спільних з позивачем дітей, іншого житла у них немає. Відповідач на даний час не працює, а тому не змозі виплатити будь-яку компенсацію вартості частки майна. Щодо автомобіля відповідач вказала, що такий був відчужений нею ще у 2023 році за 27500,0 грн, оскільки такий на той час потребував значного ремонту, а їм з дітьми потрібні були кошти. Відповідно готова компенсувати позивачу половину вказаної суми.

Судом 11.03.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи його складення та проголошення відкладено; проголошення судового рішення призначено на 23.03.2026.

Заслухавши пояснення позивача, відповідча та представників сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст.15 ЦК України, визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З інформації, що міститься в автоматизованій системі документообігу Яворівського районного суду Львівської області убачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який розірвано, що підтверджується рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 18.10.2021 у справі № 944/3824/21. Після розірвання шлюбу позивачу залишено прізвище « ОСОБА_7 ».

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.10.2021, ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Чопиком Ю.С., належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідком дослідження копії технічного паспорта від 23.10.2026 на квартиру АДРЕСА_2 , встановлено, що загальна площа приміщення становить 48,1 м кв., житлова до 26,0 м кв., кількість житлових кімнат – 2.

Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки двокімнатної квартири загальною площею 48,1 м кв., за адресою АДРЕСА_1 , складеного 12.01.2023 ФОП " ОСОБА_8 ", ринкова вартість об`єкта оцінки, станом на дату оцінки, за результатами проведених розрахунків склала 837700,0 грн, без урахування ПДВ.

Відповідно до висновку про вартість КТЗ марки «Volkswagen Touran», 2005 р.в. д.н.з НОМЕР_1 , складеного 12.01.2023 ФОП " ОСОБА_8 ", середня ринкова вартість об`єкта оцінки, станом на дату оцінки, за результатами проведених розрахунків склала 235680,0 грн, без урахування ПДВ.

Згідно з наданої представником відповідача, акта № 8101/23/1/013200 від 01.11.2023 технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер; договору комісії № 8101/23/1/013200 від 01.11.2023 року; інформаційної картки транспортного засобу; акта огляду реалізованого транспортного засобу № 8101/23/006947 від 02.11.2023, складеного ТОВ «ВЕСТ АВТО ПЛЮС» вартість технічно справного транспортного засобу марки «Volkswagen Touran», 2005 р.в. д.н.з НОМЕР_1 , відсоток зносу якого становив 69 %, склала 27500,00 грн.

Як убачається із договору купівлі – продажу транспортного засобу № 8101/23/1/013200, покупець ОСОБА_9 02.11.2023 набув право власності на транспортний засіб марки «Volkswagen Touran», 2005 р.в. д.н.з НОМЕР_1 за ціною 27500,0 грн.

Відповідно до наданого позивачем висновку про вартість об`єкта оцінки двокімнатної квартири загальною площею 48,1 м кв., за адресою АДРЕСА_1 , складеного 30.06.2025 ФОП " ОСОБА_8 ", ринкова вартість об`єкта оцінки, станом на дату оцінки, за результатами проведених розрахунків склала 1506300,0 грн, без урахування ПДВ. Строк дії звіту 6 місяців від дати оцінки.

Конституція України у ст. 41 гарантує право кожному володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Позивач просить визнати спільним сумісним майном подружжя житлову двокімнатну квартиру загальною площею 48,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію за одну другу частки ринкової вартості вказаної квартири у розмірі 753150,0 грн.

Суд при розгляді справи враховує, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Вищезазначене узгоджується із пунктами 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», де зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України), частина 3 статті 368 ЦК), відповідно до частини 2, частини 3 статті 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

При визначенні майна, яке підлягає поділу, необхідно з`ясовувати, коли саме сторони припинили ведення спільного господарства, обсяг спільного майна, нажитого на час припинення ведення спільного господарства, джерела придбання цього майна, наявність боргів подружжя за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Згідно зі статтями 69, 70 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Виходячи із приписів статті 60 СК України, факт реєстрації шлюбу в державних органах РАЦС тягне за собою встановлення презумпції виникнення спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям під час дії зареєстрованого шлюбу. Дана презумпція може бути спростована законом або договором.

Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки другий з подружжя не довів іншого.

Отже, конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й однин із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі і в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спостування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18), від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц (провадження № 61-8518св18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), від 30 січня 2020 року у справі № 686/15607/15-ц та у Постанові від 17 січня 2020 року у справі № 523/9268/15-ц.

Відповідно до положень статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, у тому числі, гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Спірна двокімнатна квартира була придбана відповідачем 28.02.2018 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Чопиком Ю.С. Відтак суд дійшов висновку, що спірна квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Разом з тим між сторонами виник спір щодо ринкової вартості зазначеного майна.

Позивачем до матеріалів справи долучено звіт про оцінку нерухомого майна складеного 30.06.2025 ФОП " ОСОБА_8 ", ринкова вартість об`єкта оцінки, станом на дату оцінки, за результатами проведених розрахунків склала 1506300,0 грн, без урахування ПДВ. Водночас, під час розгляду справи сторони про проведення судової експертизи вартості спірного майна не клопотали.

Відповідно до частини 2,частини 4, частини 5 статті 71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно з усталеною судовою практикою щодо застосування частини 5 статті 71 СК України, статті 365 ЦК України суд визнає ідеальні частки подружжя в майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності, якщо один із подружжя не вчинив передбачених частиною п`ятою статті 71 СК України дій.

Під час поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, застосуванню підлягають положення частини 4, частини 5 статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 362/6124/15-ц від 15 січня 2020 року.

Судом установлено, що при розгляді справи сторони не дійшли згоди щодо отримання грошової компенсації та внесення грошової суми на депозитний рахунок відносно квартири загальною площею 48,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що під час судового розгляду справи сторони не дійшли згоди щодо отримання грошової компенсації та внесення грошової суми на депозитний рахунок відносно спірного нерухомого майна, суд дійшов висновку про визнання квартири загальною площею 48,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнавши право власності по 1/2 частці за кожним із них без реального її розподілу.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про поділ транспортного засобу марки «Volkswagen Touran», 2005 р.в. д.н.з НОМЕР_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя незалежно від того, на чиє ім`я воно придбане. Презумпція спільності транспортного засобу відповідачем ОСОБА_2 не спростована, більше того фактично визнана нею у поданих суду поясненнях.

Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, проведенню незалежної оцінки майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки. Положення цього стандарту є обов`язковими для суб`єктів оціночної діяльності згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частиною шостою статті 9 зазначеного Закону передбачено обов`язковість дотримання національних стандартів оцінки майна. Відповідно до статті 11 цього Закону замовник оцінки зобов`язаний забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна для проведення оцінки.

Щодо визначення вартості спірного транспортного засобу суд зазначає , що позивачем подано до суду висновок про вартість КТЗ марки «Volkswagen Touran», 2005 р.в. д.н.з НОМЕР_1 , за яким середня ринкова вартість об`єкта оцінки склала 235680,0 грн, без урахування ПДВ.

Натомість відповідач посилається на акт № 8101/23/1/013200 від 01.11.2023 технічного стану транспортного засобу, договір комісії № 8101/23/1/013200 від 01.11.2023 року; інформаційну картку транспортного засобу; акту огляду реалізованого транспортного засобу № 8101/23/006947 від 02.11.2023, замовленими нею до відчуження автомобіля, згідно з якими вартість транспортного засобу марки «Volkswagen Touran», 2005 р.в. д.н.з НОМЕР_1 , відсоток зносу якого становив 69 %, склала 27500,00 грн, тобто оцінщиком були враховані індивідуальні характеристики автомобіля, рік випуску, комплектацію, на відповідну дату оцінки.

Так, зі змісту наданого позивачем звіту убачається визначення саме «середньої ринкової вартості», що не є тотожним визначенню ринкової вартості конкретного об`єкта з урахуванням усіх його індивідуальних характеристик.

Відтак, оцінюючи докази у їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд надає перевагу висновку про оцінку, поданому відповідачем, як такому, що є більш повним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Водночас, відчуження спільного майна одним із подружжя без згоди іншого не може обмежувати право останнього на отримання компенсації, визначеної виходячи з об`єктивної ринкової вартості.

З огляду на викладене, суд вважає, що автомобіль є спільним сумісним майном подружжя, а його ринкова вартість становила 27500,00 грн. Враховуючи рівність часток подружжя у спільному майні відповідно до статті 70 СК України, кожному з них належить по 1/2 частці вартості зазначеного майна.

Відповідач визнала вимогу про виплату позивачу грошової компенсації у розмірі 13750,0 грн, що становить половину встановленої судом вартості майна.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості 1/2 частки відчуженого автомобіля у розмірі 13750,0 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Як установлено з матеріалів справи, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 8784,90грн.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволенні частково, що становить 88,05 % заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 7735,10 грн.

Керуючись ст.ст. 2,12,81,89 ЦПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 8,129 Конституції України, ст.ст. 60, 61, 63, 69, 70, 71 СК України, суд,

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 наступне майно:

- кватиру двокімнатну квартиру по АДРЕСА_1 , загальна площа 48,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1497031346258;

-транспортний засіб марки «Volkswagen Touran», 2005 р.в., д.н.з НОМЕР_1 .

В порядку поділу спільного майна подружжя, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму компенсації вартості спільного майна подружжя –транспортного засобу марки «Volkswagen Touran», 2005 р.в., д.н.з НОМЕР_1 у розмірі 13750,0 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7735,10 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлене і підписане 23.03.2026.

Суддя Юрій КОЛТУН