Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №464/320/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/320/26

пр.№ 2/464/1182/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Жили В.С.,

за участі: секретаря судового засідання – Ханенка Ю.Р.,

відповідачки – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, поданим представником ОСОБА_3 , до відповідачки ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 09.10.2021 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що зроблено актовий запис № 4671.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.10.2021 між позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . Зазначає, що подружнє життя стало неможливим через систематичну неадекватну поведінку відповідачки, яка проявлялася у постійних конфліктах та скандалах без будь-яких обґрунтованих причин. Відповідачка неодноразово влаштовувала конфлікти у присутності дитини, подавала безпідставні заяви до правоохоронних органів та створювала напружену психологічну атмосферу в сім`ї. Попри численні спроби зберегти сім`ю та врегулювати побутові та емоційні суперечки, позитивного результату досягти не вдалося. З вересня 2025 року відповідачка самовільно виїхала за кордон та забрала спільного малолітнього сина без згоди батька, що порушило права батька на участь у вихованні дитини. Вважає, що такі дії відповідачки свідчать про небажання підтримувати подружні відносини та демонструють повну нездатність до конструктивного вирішення конфліктів у сім`ї, що робить подальше спільне проживання неможливим. На даний час сім`я фактично припинила своє існування, а шлюб – розпався та має лише формальний характер. Примирення з відповідачкою є неможливим, оскільки неодноразові спроби позивача зберегти сім`ю не призвели до бажаного результату, а тому просить позовні вимоги задовольнити та розірвати означений шлюб.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано на розгляд судді Жилі В.С.

Ухвалою судді від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12.02.2026 представник відповідачки – Судомляк І.К. через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подала відзив на позову заяву, у якому позов визнала у зв`язку із відсутністю бажання продовжувати подружні відносини із позивачем, підтвердила втрату подружжям почуття любові, поваги та довіри. Разом з тим, заперечила окремі фактичні обставини викладені у позовній заяві, а саме щодо подання нею безпідставних заяв до правоохоронних органів, неадекватності її поведінки, факту вчинення будь-яких дій позивачем щодо примирення та збереження шлюбу та порушення нею прав позивача щодо участі у вихованні дитини, оскільки вважає такі надуманими, суб`єктивними та не підтвердженими доказами.

У судовому засіданні 26.02.2026 представник позивача ОСОБА_3 підтримала заявлені позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві.

В судове засідання 12.03.2026 ОСОБА_2 та його представник не з`явились. 10.03.2026 представник позивача ОСОБА_3 надіслала через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала, повідомила про неможливість примирення із позивачем та просила розірвати шлюб.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК України).

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За умовами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 09.10.2021 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що зроблено актовий запис № 4671. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

Сторони є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Судом встановлено, що сторони разом не проживають, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. Між ними втрачено почуття любові та поваги, без яких повноцінна сім`я існувати не може, та примирення неможливе.

Враховуючи те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка позов визнала, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, згідно з якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивачем при поданні позову через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 065,00 грн., останньому необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 532,48 грн., а решту судових витрат у розмірі 532,48 грн. стягнути з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 81, 89, 142, 206, 259, 263 – 265, 268 ЦПК, суд, –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 09 жовтня 2021 року, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 4671.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету частину судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку визначеному статтею 273 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 20.03.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи, їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_2 , перебуває як внутрішньо-переміщена особа на обліку за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Володимир ЖИЛА