Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №317/347/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Суд: Запорізький районний суд Запорізької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №317/347/26

Суддя: Нікітін В. В.

Справа № 317/347/26

Провадження № 2/317/579/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Нікітіна В.В.

при секретарі судового засідання Хижняк Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якому прохав зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 згідно рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він сплачує аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03.08.2018 згідно рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2018.

Крім того значно погіршився стан здоров`я позивача, оскільки він під час виконання бойового завдання під час проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 отримав бойову травму , після чого був звільнений зі служби через непридатність до її проходження за станом здоров`я.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи не надав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Відзиву або будь-яких заперечень до суду не надала.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Згідно рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2018, зменшено розмір аліментів, встановлений рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2015 року, у цивільній справі № 336/9836/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_1 , але не менше ніж 50 % розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.08.2018 року.

Як вбачається з рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2022 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 січня 2022 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Враховуючи зміст ст.ст. 181 , 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У відповідності до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меньшим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України).

Позивач має пісвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , видане 22.10.2024.

ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , під час виконання бойового завдання 12.01.2023 він отримав бойову травму та був визнаний ВЛК обмежено придатним до військової служби, що підтверджено довідкою ВЛК № 4317 від 30.03.2023.

Крім того, на підтвердження стану здоров`я позивачем надані документи, а саме: довідка № 26/2347 від 08.05.2025 стаціонарного хворого відділення КНП «Міська лікарня №9» ЗМР; медична карта стаціонарного хворого № 2347, №2776; Виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого № 409 від 22.07.2025.

Вказані обставини свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання двох малолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував тривалий час на лікуванні в результатів отримання поранення під час виконання обов`язків військової служби, що вказує про наявність суттєвих, істотних змін майнового та сімейного стану у позивача.

Таким чином, суд вбачає суттєву зміну сімейного та матеріального стану платника аліментів (позивача), в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення з нього на користь відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідно до положень ст. 192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.

Зменшення розміру аліментів з 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/6 частину всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дитини ОСОБА_3 щомісяця, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітніх дітей.

17 травня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесені зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв`язку з чим при зменшеному за даним рішенням суду розміром аліментів, що присуджені до стягнення, мінімальний їх розмір складатиме 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи, що позивач на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій, відповідач має на утриманні малолітню дитину, справа стосується стягнення аліментів, суд вважає, що сума судового збору має компенсуватися за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів – задовольнити у повному обсязі.

Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/364/22 від 18.03.2022 на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Компенсувати суму судового збору у розмірі 1331 грн. 20 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Нікітін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua