Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №591/242/19 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/242/19

Провадження № 2/591/42/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу № 591/242/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про вселення,-

ВСТАНОВИВ :

У січні 2019 р. позивачка звернулася до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 . Після його смерті спадщину прийняли позивачка та відповідачка -дружина померлого. Батькові на праві власності належали квартири за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Таким чином, на час звернення до суду з позовом співвласниками квартир є позивачка та відповідачка.

Починаючи з липня 2017 р. відповідачка чинила перешкоди позивачці у користуванні квартирами, чим порушила її право власності. Позивачка вважає, що її необхідно вселити до обох квартир, оскільки вона має право проживати в них та користуватися ними. Просить вселити її до квартир за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

2 травня 2019 року відповідачка подала відзив на позовну заяву, у якому з позовом не погодилася. Вона зазначила, що позивачкою не надано доказів володіння спадкодавцем на момент відкриття спадщини двома квартирами. Зокрема, у довідці по кв. АДРЕСА_3 ) зазначено, що спадкодавець володів майном до 29 грудня 2012 р. Щодо кв. АДРЕСА_4 , станом на 29 грудня 2012 р. власником зазначено ПАТ «Альфасистембуд», а не спадкодавець.

Твердження позивачки про те, що на даний час вона є співвласником квартир, є припущенням, оскільки відсутні докази приналежності нерухомого майна до складу спадщини. Крім того, відповідачка вважає що позивачка не має права претендувати на спадщину, оскільки ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який тяжко хворів перед смертю. Зазначає, що позов подано з метою отримання доступу до квартири спадкодавця та здійснення психологічного тиску для фактичного вимагання коштів у набагато більшому розмірі, ніж вартість частки спадкового майна.

8 січня 2019 р. винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Протокольною ухвалою суду від 22.05.2019 за ініціативою суду залучено у справі в якості третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 22 травня 2019 р. відмовлено у прийнятті зустрічного позову про усунення від права на спадкування. Ухвалою суду від 8 липня 2019 р. зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №591/3813/19 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про усунення її від права на спадкування.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 10 червня 2024 р. справу розподілено головуючій судді Сидоренко А. П. Ухвалою суду від 3 січня 2025 р. суддя Сидоренко А. П. прийняла дану справу до свого провадження та поновила провадження у ній. Ухвалою суду від 24 грудня 2025 р., у зв`язку з повторним автоматизованим розподілом, справу прийнято до провадження суддею Ніколаєнко О. О.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 26 лютого 2019 р. позивачка подала клопотання про розгляд справи без її участі.

У судовому засіданні представник відповідачки проти позову заперечував, зазначивши, що позивачкою не надано доказів чинення перешкод у користуванні житловими приміщеннями. У даній справі відсутній спір; позивачка, відповідачка та донька відповідачки перебувають за кордоном, тому представник припускає, що справа втратила актуальність для позивачки. Позивачка не була зареєстрована у спірних приміщеннях. Представник відповідача не володіє інформацією про те, чи зареєстроване за відповідачкою право власності на спірне нежитлове приміщення. Позивачка не була присутня в судовому засіданні жодного разу та не надавала пояснень по суті спору.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов таких висновків.

Позивачем разом із позовною заявою надано такі докази: довідки від 4 жовтня 2018 р. Департаменту забезпечення ресурсних платежів, відповідно до яких власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу (інформація надана станом на 20 грудня 2012 р.); власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 станом на 29 грудня 2012 р. є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Система» (а.с. 12, 13).

Позивачкою надано також копію довідки Першої сумської державної нотаріальної контори від 3 серпня 2018 р., відповідно до якої ОСОБА_2 дійсно подала заяву про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_6 , та надано перелік документів, необхідних для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою суду про відкриття провадження суд із власної ініціативи витребував у Першої сумської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після померлого ОСОБА_6 . Як вбачається з матеріалів спадкової справи, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із заявою про прийняття спадщини звернулася його дружина ОСОБА_7 . У заяві про прийняття спадщини ОСОБА_7 також зазначила, що іншими спадкоємцями за законом є: донька померлого ОСОБА_5 , донька померлого ОСОБА_2 та мати померлого ОСОБА_4 .

Мати померлого ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини на користь онуки ОСОБА_5 (доньки померлого).

Також заяву про прийняття спадщини подала донька померлого ОСОБА_2 .

В матеріалах спадкової справи також мається довідка КП “Сумитеплоенергоцентраль”, відповідно до якої на дату смерті за однією адресою із ОСОБА_6 була зареєстрована його донька - ОСОБА_5 , 2004 року народження (а.с. 45-52)

У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування (справа №591/3813/19). Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 4 січня 2024 року у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 5 листопада 2024 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Як встановлено судом, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 , які прийняли спадщину, є його дружина ОСОБА_7 , донька ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом подання відповідної заяви, а також донька ОСОБА_5 , 2004 року народження, яка на момент сперті батька була неповнолітньою, а тому прийняла спадщину в силу положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України. Таким чином, позивачка ОСОБА_2 у встановленому законом порядку прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори, а отже, набула право на частку у спадковому майні.

Разом з тим, аналізуючи вимоги позивачки про вселення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування у справах про вселення та усунення перешкод у користуванні житлом є факт порушення прав позивача з боку відповідача (чинення перешкод, зміна замків, недопуск до приміщення тощо).

Суд звертає увагу на те, що позивачкою взагалі не надано доказів на підтвердження факту чинення їй конкретних перешкод у користуванні спірними квартирами з боку ОСОБА_7 . У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували неможливість реалізації позивачкою своїх прав як співвласника.

Позивачка не зазначила у позові, які саме дії або бездіяльність відповідача свідчать про перешкоджання їй у користуванні спірним майном, під час розгляду справи таких пояснень позивачка також не надала.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок доводити доказами обставини, на які він посилається на обгрунтування позовних вимог. Надані позивачем докази (довідки про власника спірних квартир та довідка нотаріуса ) не підтверджують порушення прав, свобод чи інтересів позивачки з боку відповідачки.

Сама по собі наявність права власності позивачки на частку в майні не є безумовною підставою для вселення без доведення факту порушення права.

Також судом враховано інформацію про право власності на об`єкт за адресою: АДРЕСА_2 за ПАТ “Альфасистембуд” станом на 2012 рік. Позивачкою не надано доказів, які б підтверджували, що вказана квартира або її частина належала на день смерті спадкодавцеві та увійшла до складу спадщини, або ж належить позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 23.03.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко