Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №521/16251/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/16251/25

Номер провадження 3/521/60/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.26 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я. , при секретарі судового засідання Каліній П.О, розглянувши матеріали, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси з Управління патрульної поліції в Одеській області надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою «відмова від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння», а саме

23.08.2025 року о 12 год 22 хв у м. Одеса , вул. Олексія Вадатурського , 31 водій керував електровелосипедом AIMA 350 із ознаками наркотичного сп`яніння , а саме неприродна блідість обличчя , виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у медичному закладі КНП « ООМЦПЗ ООР» у встановленому законом порядку відмовився, громадянина відсторонено від керування , чим було порушено п.2.5. ПДР України.

За даним фактом співробітниками поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 431771 від 23.08.2025 року.

У судове засідання, яке було призначено 02.03.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.

У судове засідання, яке було призначено на 23.09.2025 року ОСОБА_1 було подано заяву , у якій просив закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі наступного :

-з боку співробітників поліції були порушення ПДР : не були увімкненні проблискові маячки синього кольору

-водій, який керує транспортним засобом, електровелосипедом, потужністю 350 Ват не повинен мати посвідчення водія, і не може бути притягнуто до відповідальності за ст. 130

-ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду через те, що співробітники поліції не погодились забезпечити транспортування його електровелосипеду. Останнім було зазначено, що він побоювався , що його вкрадуть .

Дослідивши пояснення особи, матеріали справи , суд зазначає наступне.

У матеріалах справи відсутні будь – які докази звернення ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області стосовно неправомірних дій щодо нього зі сторони співробітників поліції. Суд не надає оцінку діям співробітників поліції стосовно виконання ними їх службових обов`язків.

Стосовно того, що для керування транспортним засобом, яким керував ОСОБА_1 , а саме електровелосипед AIMA 350 не потрібні посвідчення водія і тому його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності , суд зазначає наступне .

У даному випадку , судом розглядається справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальністю за яку настає за керування транспортним засобом , незалежно від того, чи має особа посвідчення водія чи ні. Якщо у особи декілька адміністративних правопорушень, співробітники поліції складають відповідні матеріали по адміністративним правопорушенням.

Крім того, ст. 130 КУпАП не конкретизує , які саме транспортні засоби можуть бути, щоб кваліфікувати неправомірні дії водіїв за ст. 130 КУпАП.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб – це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

ОСОБА_1 у своїх поясненнях було зазначено, що причиною відмови стало те, що співробітники поліції не забезпечили транспортування електровелосипеда. ОСОБА_1 зазначив, що побоювався, що його вкрадуть.

У чинному законодавстві у співробітників патрульної поліції не має обов`зку щодо вищезазначених дій. Тим паче у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що з ним був його товариш , який міг приглянути за електровелосипедом. Крім того, у ОСОБА_1 , як у водія є обов`язки, і одним із них є п.2.5. ПДР України, який останнім було порушено.

Отже, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до 2.5, п.2.9 а, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі пунктів 2, 3 Розділу 1 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/753 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Після встановлення співробітником поліції у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд в медичному закладі охорони здоров`я, на що він відмовився від проходження такого огляду, працівником поліції було роз`яснено йому його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Отже, вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 431771 від 23.08.2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижають увагу та швидкість реакції від 23.08.2025 року, відеозаписом правопорушення, долученим до матеріалів адміністративної справи, довідки з інформаційного порталу Національної поліції (електронної бази ІПНП України) про отримання ( неотримання) посвідчення водія, з якої вбачається , що гр. ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, довідки про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, в якій зазначено, що гр. ОСОБА_1 не піддався адміністративному стягненню протягом року.

За таких обставин, суд доходить висновку про скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою «відмова від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння».

Згідно п.1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Таким чином, враховуючи характер скоєного правопорушення ОСОБА_3 ступінь його вини, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 НМДГ (17000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно дост.4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 130, 221, 252, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 ( один) рік.

(Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку(МФО): 899998, Номер рахунку: UA848999980313080149000015001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

(Реквізити для оплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО): 899998 Номер рахунку: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору штрафу 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя: Д.Я. Роїк