Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №727/6713/14-ц — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня2026 року

м. Чернівці

справа № 727/6713/14

провадження 822/426/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Одинака О.О., Височанської Н.К.,

за участю секретаря судового засідання Скулеби А.І.,

учасники справи:

скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»

заінтересовані особи Головний державний виконавець Заставнівського відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Брус Софія Миколаївна,

апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 січня 2026 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Стрілець Я.С.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулося до суду із скаргою на дії державного виконавця.

Скарга мотивована тим, що Заставнівським районним судом Чернівецької області в справі № 727/6713/14-ц від 16 грудня 2014 року винесено рішення на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором № 630499 від 06 серпня 2007 року у розмірі 4 267 доларів США 80 центів, що еквівалентно 49 906 гривень 97 копійок та судовий збір в розмірі 499 гривень 07 копійок. На підставі зазначеного рішення судом видано виконавчий лист по справі.

Ухвалами Заставнівського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2021 року та 09 вересня 2021 року задоволено заяви ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення по справі №727/6713/14-ц про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №ZZZ630499 від 06 серпня 2007 року.

Постановою про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження №74779802 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

02 липня 2025 року на електронну адресу ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження №74779802 від 01 липня 2025 року за п. 3. ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 22 лютого 2021 року, за актовим записом про смерть №28, зареєстровано смерть боржника.

Вважають, що постанова про закінчення виконавчого провадження №74779802 від 01 липня 2025 року, видана Головним державним виконавцем Заставнівського відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Брус С. М. є незаконною та винесеною з порушенням ст. ст. 18, 39 Закону України «Про виконавче провадження», а тому має бути скасована, а виконавче провадження №74779802 - відновлено.

Просили суд: визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Заставнівського відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Брус С. М., у частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №74779802 від 01 липня 2025 року; зобов`язати Головного державного виконавця Заставнівського відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Брус С. М., відновити виконавче провадження ВП №74779802 з примусового виконання виконавчого листа Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2014 року у справі № 727/6713/14- ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 4 267 доларів США 80 центів, та судового збору в розмірі 499 гривень 07 копійок.; зобов`язати Головного державного виконавця Заставнівського відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Брус С. М. звернутися до компетентних органів щодо виявлення спадкоємців боржника ОСОБА_1 ; вирішити питання про судові витрати.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 січня 2026 року скаргу ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на дії державного виконавця залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанова державного виконавця від 01 липня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 74779802 винесена в межах чинного законодавства, остання є обґрунтованою та законною, відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про правомірність дій державного виконавця.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» просить скасувати ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 січня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Посилаються на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що смерть боржника фізичної особи не є підставою для закінчення виконавчого провадження за п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд першої інстанції не застосував практику Верховного суду щодо обов`язку виконавця встановити правонаступництво у виконавчому провадженні, у разі смерті боржника, що є порушенням норм процесуального права, а саме ч. 4 ст. 263 та п. З ч. 4 ст. 265, ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Посилаючись на положення Закону України «Про виконавче провадження» та висновки Верховного Суду, вказує, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій. Виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, мав вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Заставнівським районним суд Чернівецької області в справі № 727/6713/14-ц 16 грудня 2014 року ухвалено рішення, відповідно до змісту якого на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором № 630499 від 06 серпня 2007 року у розмірі 4 267 доларів США 80 центів, що еквівалентно 49 906 гривень 97 копійок та судовий збір у розмірі 499 гривень 07 копійок.

На підставі заяви стягувача, в межах даного рішення, судом видано виконавчий лист по справі.

Ухвалами Заставнівського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2021 року та 09 вересня 2021року задоволено заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення по справі №727/6713/14-ц про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №ZZZ630499 від 06 серпня 2007 року.

04 березня 2024 року ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про видачу дубліката виконавчого листа, в межах зазначеної цивільної справи, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості задоволено.

Постановою про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження №74779802 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження №74779802 від 01липня 2025 провадження в справі закінчено за п. 3. ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 22 лютого 2021року, за актовим записом про смерть №28 зареєстровано смерть боржника.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У частині першій статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У пункті 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина друга статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (частина перша статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»).

У статті 447 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення зі скаргою) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржені рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржені рішення, дії чи бездіяльність прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи).

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закону про виконавче провадження).

Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження») слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22)).

У разі смерті фізичної особи-сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22)).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (частина перша статті 1281 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права й обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (частина перша статті 1282 ЦК України).

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду висловила в пункті 57 постанови від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження №14-53цс18), пункті 67 постанови від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).

Отже, зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, тому правовідносини у справі допускають правонаступництво.

Оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, у виконавця не було підстав для закінчення виконавчого провадження через смерть боржника, він зобов`язаний був зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Предметом скарги на дії та рішення державного виконавця у цій справі є законність винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку зі смертю боржника.

Як убачається з матеріалів справи, постановою про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження №74779802 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження №74779802 від 01 липня 2025 року провадження в справі закінчено за п. 3. ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 22 лютого 2021 року, за актовим записом про смерть №28, зареєстровано смерть боржника.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки державний виконавець в порушення обов`язку, встановленого ст .ст. 15, 18 Закону України «Про виконавче провадження» та 12, 13 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, не вжила достатніх заходів для отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження - боржника - її спадкоємцями та передчасно закінчила виконавче провадження, у зв`язку із смертю боржника, а тому скарга ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» в частині визнання дій неправомірними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного державного виконавця Заставнівського відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Брус С.М. звернутися до компетентних органів щодо виявлення спадкоємців боржника, то вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. ст. 15, 18 Закону України «Про виконавче провадження» та 12, 13 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 є обов`язком державного виконавця.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» задовольнити частково.

Ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 січня 2026 року скасувати.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на дії державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Заставнівського відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №74779802 від 01 липня 2025 року.

Зобов`язати Головного державного виконавця Заставнівського відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження ВП №74779802 з примусового виконання виконавчого листа Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2014 року у справі № 727/6713/14- ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 4 267 доларів США 80 центів, та судового збору в розмірі 499 гривень 07 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови - 19 березня 2026 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: Н.К. Височанська

О.О. Одинак