Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №953/10451/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/10451/25 Суддя суду 1 інстанції: Губська Я.В.

Провадження № 33/818/741/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Антоненка І.М. на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 23.12.2025, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАПу відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2025 о 10 год 46 хв в м. Харкові, вул. Григорія Сковороди, 67/69, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», державний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи на дорогу з прилеглої території, не надала переваги в русі автомобілю «Hyundai Coupe» державний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого авто наїзд на припаркований автомобіль АП РДСАП, державний номер НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушила п. 10.2, п. 2.3.б ПДР України.

Крім того, 20.09.2025 о 10 год 46 хв в м. Харкові, вул. Григорія Сковороди, 67/69, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Hyundai Coupe», державний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, при виникненні небезпеки не вжив заходів аж до повної зупинки ТЗ, або безпечного об`їзду перешкоди, в результаті чого здійснив наїзд на транспортний засіб, що стоїть АП РДСАП, державний номер НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушила п. 12.1, п. 13.1, п. 2.3.б, п. 12.3 ПДР України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Антоненко І.М. просить скасувати постанову та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнути їх до адміністративної відповідальності.

Апеляційну скаргу обґрунтовує не відповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явилися, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.

Вивчивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до вимог ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 цього ж Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе за одночасної наявності певних умов, а саме: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та сплив строку, передбаченого ст.38 КУпАП, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушення - з дня його виявлення).

Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм КУпАП дозволяє дійти висновку, що закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, відсутня можливість закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення саме за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

З наведеного вбачається, що для закриття провадження по справі суд має встановити наявність чи відсутність ряду обставин, зокрема, факту вчинення правопорушення особою, що його вчинила та її вини в цьому, часу вчинення, тощо.

Проте, при прийнятті рішення про необхідність закриття провадження в даній адміністративній справі, суд першої інстанції зазначених вимоги закону не дотримався, обставини наявності вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не з`ясував.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, та не надав їм належної оцінки.

За таких обставин, оскаржуване рішення не можна вважати обґрунтованим та вмотивованим, а тому таке рішення відповідно до приписів п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Вирішуючи питання чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, встановлено, що 20.09.2025 о 10 год 46 хв в м. Харкові, вул. Григорія Сковороди, 67/69, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», державний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи на дорогу з прилеглої території, не надала переваги в русі автомобілю «Hyundai Coupe» державний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого авто наїзд на припаркований автомобіль АП РДСАП, державний номер НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушила п. 10.2, п. 2.3.б ПДР України.

Крім того, 20.09.2025 о 10 год 46 хв в м. Харкові, вул. Григорія Сковороди, 67/69, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Hyundai Coupe», державний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, при виникненні небезпеки не вжив заходів аж до повної зупинки ТЗ, або безпечного об`їзду перешкоди, в результаті чого здійснив наїзд на транспортний засіб, що стоїть АП РДСАП, державний номер НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушила п. 12.1, п. 13.1, п. 2.3.б, п. 12.3 ПДР України.

Відповідно до п. 10.2 ПДР України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги — велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу

Разом з тим, порушення ОСОБА_2 п. 10.2, п. 2.3б ПДР України жодним чином не обґрунтовується наявними доказами виходячи з матеріалів справи.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 належним чином не мотивований та передчасний. Зміст пояснень учасників ДТП, схеми ДТП, фотографіями з місця ДТП та інших доказів, які суд прийняв до уваги, належним чином не проаналізований, належна оцінка їм не дана.

Проте, факт правопорушення і вина ОСОБА_3 підтверджується, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 459610 від 20.09.2025; схеми місця ДТП; поясненнями учасників ДТП; рапортом поліцейського; фотографіями з місця ДТП.

Переконливих доводів, які свідчили б про відсутність в діях водія ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, матеріали даної справи не містять, а за такого є усі підстави для визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 459585та серії ЕПР1 № 459610 (а.с. 1-2) вказує, що ДТП мало місце ще 20.09.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, а тому провадження у справі вірно закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

З огляду на вищенаведене, вважаю необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову судді скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, та провадженні у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Проте, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ОСОБА_3 , як учасник дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20.09.2025 не позбавлений можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства, якщо вважає винним в ДТП іншого її учасника.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Антоненка І.М. задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 23.12.2025 щодо закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду М.Є. Савенко