Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №716/299/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №716/299/26

Суддя: Сірик І. С.

Справа № 716/299/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Сірик І.С.

за участю секретаря с/з – Барабащук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( адреса АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Заставнівський відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі про скасування постанови про наладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.201-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заставнівського районного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Заставнівський відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі про скасування постанови про наладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.201-1 КУпАП.

В обгрнтування позовних вимог посилається на те, що 12.03.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 , відносно нього виніс постанову №1214 про адміністративне правопорушення за ст.210-1 ч.3 КУпАП. У постанові вказано, що 12.03.2025 на розгляд надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення не складався у відповідності до вимог ч.6 ст.258 КУпАП.

17.02.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 йому було вручено постанову №1214 від 12.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. На підставі зазначеної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000, 00 гривень. У постанові зазначено, що він, будучи військовозобов`язаним, не з`явився 28.01.2025 о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 за розпорядженням №687 від 22.01.2025 направленого на адресу ТзОВ «ПрофіБус».

Відповідно до інформування ТзОВ «Профі Бус» ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 був оповіщений про його прибуття 28.01.2024 на 09-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вважає, що оскаржувана постанова прийнята із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки викладені у ній обставини не відповідають дійсності, бо він не був повідомлений про необхідність явки 28.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім того, розгляд справи про адміністративне правопорушення начальник ОСОБА_2 провів у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без заслуховування пояснень останнього та виніс постанову за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів вчинення правопорушення.

З огляду на вище наведене, просить оскаржувану постанову визнати незаконною та скасувати у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Ухвалою суду від 02.03.2026 поновлено строк ОСОБА_1 на подання адміністративного позову та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін, запропоновано відповідачу, в разі заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у п`ятиденний строк з моменту одержання даної ухвали подати до суду заяву із запереченнями проти такого розгляду. Запропоновано відповідачу, в разі заперечення проти позову, подати у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали відзив на позовну заяву та докази на його обґрунтування безпосередньо до канцелярії суду ( АДРЕСА_2 ). Повідомити, що одночасно з надання (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи (частина 3 статті 162 КАС України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України.

Відповідачу надіслано копію позовної заяви із доданими до неї документами та копію ухвали суду на офіційну електронну адресу та поштою із рекомендованим повідомленням про вручення.

06 березня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП та скасуванню не підлягає. Зазначає, що громадяни у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування то соціальної підтримки громадян зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Однак ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою не з`явився. Своїми протиправними виними діями (бездіяльністю) ОСОБА_3 порушив вимоги ст. 22 ЗК «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Заставнівський відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, до суду не з`явився будучи належним чином повідомленим про розгляд справи.

У зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази кожен окремо та в їх сукупності, суд встановив, що 12.03.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 виніс постанову №1214 про адміністративне правопорушення за ст.210-1 ч.3 КУпАП. У постанові вказано, що 12.03.2025 на розгляд надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення не складався у відповідності до вимог ч.6 ст.258 КУпАП. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, не з`явився 28.01.2025 о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 за розпорядженням №687 від 22.01.2025 направленого на адресу ТзОВ «ПрофіБус».

Відповідно до інформування ТзОВ «Профі Бус» ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 був оповіщений про його прибуття 28.01.2024 на 09-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до підп. 2 п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день: проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день просавлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

Проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно довідки виданої заступником начальника ВПЗ ОСОБА_4 вбачається, що рекомендований лист ШКІ 5802300030952 на ім`я ОСОБА_1 надійшов у відділення поштового зв`язку 29.01.2025. Лист вручено 31.01.2025.

Відповідно до ст.22 Закону України «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3542-ХІІ від 21.10.1993 р . військовозобов`язані, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадян, зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1, абзацу 2 ч.10 ст.1 Закону України «про військовий обов`язок і вйськову службу» від 25.02.1992 №2232-ХІІ та вимоги Додатку 2 до порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Потсановою Кабінету Міністірв України від 30.12.2022 №1487, тобто , скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту оскаржуваної постанови № 1214 від 12.03.2025 вбачається, що доказів в обґрунтування правоморності своїх дій правопорушником не надано. Під час розгляду справи про адмнісітроптивне правопорушення ОСОБА_1 пояснень не надав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначенийКонституцієюта законами України.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті -за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

За приписами абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абз.12, 13 ч.3 ст.22 цього Закону поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно з абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Відповідно до абз.2, 3 п.34 Порядку (в редакції, чинній з 27.08.2024 згідно з постановою КМУ № 951 від 16.08.2024) у разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і фактично проживає за даною адресою. Наведене вбачається із копії паспорта, в якому проставлено штамп із зазначенням адреси реєстрації.

Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як встановлено з постанови №1214 від 12.03.2025 відповідно до інформування ТзОВ «Профі Бус» ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним, перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 був оповіщений про його прибуття 28.01.2024 на 09-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказане оповіщення було направлено ТзОВ «ПофіБус» рекомендованим поштовим відправленням ШКІ 5802300030952 на ім`я ОСОБА_1 , яке надійшло у відділення поштового зв`язку 29.01.2025. Лист вручено 31.01.2025.

Разом з тим, 15.07.2024 о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 оновив свої персональні дані, що підтверджується витягом з електронного застосунку «Резерв+».

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається наявності у відповідача фактичних підстав для виклику ОСОБА_1 за розпорядженням №687 від 22.01.2025 направленого на адресу ТзОВ «ПрофіБус» оскільки він свої дані оновив у строк, передбачений ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ).

Відомостей, причин явки за розпорядженням до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем в оскаржуваній постанові не наведено.

Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відтак, у пункті 82 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

«Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».

Суд відмічає, що у розумінні п.41 Порядку № 560 належним підтвердженням повідомлення військовозобов`язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 є поштове повідомлення з відміткою про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

З скриншоту мобільного застосунку Міністерства оборони України для військовозобов`язаних « ІНФОРМАЦІЯ_6 » вбачається, що ОСОБА_1 оновив свої дані 15.07.2024.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідач володіє щодо останнього вичерпними обліковими даними.

Враховуючи викладене, висновок відповідача про порушення ОСОБА_1 , вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зроблений без урахування всіх обставин справи та є помилковим.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).

Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від08 липня 2020 рокуу справі N463/1352/16-а зробив висновок про те, щоу силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи відсутність фактичних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 139, 143, 229, 241, 242, 243, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову № 1214 від 12.03.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сірик І.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua