Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №953/1698/25 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №953/1698/25

Суддя: Дяченко О. М.

Справа№ 953/1698/25

н/п 1-кп/953/413/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

прокурора - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

обвинуваченої - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024221130001564 від 11.10.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з повною середньою освітою, який не є військовослужбовцем, не є інвалідом, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в порядку ст.89 КК України.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Лозова, Кегичівського району Харківської області, українки, громадянки України, із повною середньою освітою, офіційно працевлаштованої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, згідно свідоцтва про шлюб від 01.02.2025 серія НОМЕР_1 змінила прізвище зі « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_8 ».

ВСТАНОВИВ:

24.07.2024 у денний час доби, більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , разом із ОСОБА_8 (згідно свідоцтва про шлюб від 01.02.2025 серія НОМЕР_1 змінила прізвище зі « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_8 ») ОСОБА_8 , перебував за адресою: АДРЕСА_2 , в цей час у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужих грошових коштів з банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужих грошових коштів, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_13 № 64/2022 від 24.02.2022, неодноразово продовженого, останній раз Указом Президента України ОСОБА_13 № 469/2024 від 23.07.2024 на всій території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, згідно раніше розподілених обов`язків, ОСОБА_8 взяла у потерпілого ОСОБА_6 банківську картку АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 , відкриту на ім`я останнього, після чого повідомила потерпілого про допомогу у збереженні грошових коштів на зазначеній банківській картці № НОМЕР_2 , запевнивши ОСОБА_6 у правильності та добросовісності своїх дій.

В подальшому ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , встановивши надходження грошових коштів у сумі 196 000 (сто дев`яносто шість тисяч) грн. на банківську картку АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_6 , таємно заволоділи грошовими коштами, а саме: 24.07.2024 о 15:01 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено зняття грошових коштів у сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. у банкоматі САНА 9362, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у приміщенні супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; 24.07.2024 о 15:02 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено зняття грошових коштів у сумі 8 000 (вісім тисяч) грн. у банкоматі САНА 9362, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у приміщенні супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; 24.07.2024 о 15:03 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 було здійснено зняття грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. у банкоматі САНА 9362, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у приміщенні супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; 24.07.2024 о 15:50 із використанням банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено інтернет - розрахунок на суму 9 052 (дев`ять тисяч п`ятдесят дві) грн. через РОS-термінал № S1230 GWE у приміщенні, у якому здійснює свою діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_5 ; 24.07.2024 о 15:34 із використанням банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено інтернет - розрахунок на суму 10 100 (десять тисяч сто) грн. через РОS-термінал № S1120922 у приміщенні, у якому здійснює свою діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_6 ; 24.07.2024 о 19:07 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено транзакцію у сумі 45 000 ( сорок п`ять тисяч) грн. на банківську картку АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_7 ; 24.07.2024 о 19:17 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено зняття грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. у банкоматі САНА 3445, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 у приміщенні супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; 27.07.2024 о 16:24 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено зняття грошових коштів у сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. у банкоматі САНА 9362, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у приміщенні супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Внаслідок вчинення спільних протиправних дій зі сторони ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_6 завдано шкоду на загальну суму 100 152,00(сто тисяч сто п`ятдесят дві, 00) грн.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_7 , за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану.

24.07.2024 у денний час доби, більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_7 , перебувала за адресою: АДРЕСА_2 , в цей час у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужих грошових коштів з банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_6 .

В подальшому ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , встановивши надходження грошових коштів у сумі 196 000 (сто дев`яносто шість тисяч) грн. на банківську картку АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_6 , таємно заволоділи грошовими коштами, а саме: 24.07.2024 о 15:01 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено зняття грошових коштів у сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. у банкоматі САНА 9362, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у приміщенні супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; 24.07.2024 о 15:02 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено зняття грошових коштів у сумі 8 000 (вісім тисяч) грн. у банкоматі САНА 9362, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у приміщенні супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; 24.07.2024 о 15:03 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 було здійснено зняття грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. у банкоматі САНА 9362, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у приміщенні супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; 24.07.2024 о 15:50 із використанням банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено інтернет - розрахунок на суму 9 052 (дев`ять тисяч п`ятдесят дві) грн. через РОS-термінал № S1230 GWE у приміщенні, у якому здійснює свою діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_5 ; 24.07.2024 о 15:34 із використанням банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено інтернет - розрахунок на суму 10 100 (десять тисяч сто) грн. через РОS-термінал № S1120922 у приміщенні, у якому здійснює свою діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_6 ; 24.07.2024 о 19:07 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено транзакцію у сумі 45 000 ( сорок п`ять тисяч) грн. на банківську картку АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_7 ; 24.07.2024 о 19:17 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено зняття грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. у банкоматі САНА 3445, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 у приміщенні супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; 27.07.2024 о 16:24 із банківської картки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснено зняття грошових коштів у сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. у банкоматі САНА 9362, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у приміщенні супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Внаслідок вчинення спільних протиправних дій зі сторони ОСОБА_8 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_6 завдано шкоду на загальну суму 100 152,00(сто тисяч сто п`ятдесят дві, 00) грн.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_8 , за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав повністю, та показав, що він перебув у близьких стосунках з « ОСОБА_8 , підтримував, допомагав їй матеріально, як близька особа та наречений, не вимагав матеріальної чи іншої компенсації. В подальшому вони одружилися. Також зазначив, що потерпілого ОСОБА_6 він сприймав як члена сім`ї, підтримував його після звільнення з місць позбавлення волі. Так, 24.07.2024 року потерпілий ОСОБА_6 отримав 196 000,00 грн за продаж земельного паю. Грошові кошти були зараховані на карту потерпілого ОСОБА_6 , яку останній передав своїй доньці ОСОБА_15 та дозволив користуватися. Протягом декількох днів, вони купували продукти, різні речі, які просив потерпілий ОСОБА_6 та розраховувалися цією карткою. Сам обвинувачений наголошує, що всі дії здійснювалися зі згоди потерпілого.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не визнала та показала, що у період перебування її батька (потерпілий ОСОБА_6 ) у місцях позбавлення волі вона мала боргові зобов`язання. Про наявність таких боргів батько був обізнаний як під час відбування покарання, так і після звільнення. Після звільнення батька, вони вирішили продати належний потерпілому ОСОБА_6 пай з метою погашення боргів обвинуваченої та часткового забезпечення потреб батька. Попередньо планували продати два пая, однак було прийнято рішення про продаж одного паю. 24.07.2024 її батько продав пай за 196 000,00 грн, грошові кошти були зараховані на картку ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку вони раніше відкрили на ім`я ОСОБА_6 . Обвинувачена пояснила, що фізичне володіння банківською карткою здійснював батько, водночас доступ до електронного банкінгу (« ІНФОРМАЦІЯ_8 ») був встановлений на телефоні її чоловіка. Такий доступ, був обумовлений відсутністю у батька смартфона та перебуванням її власного телефону в ремонті. Зазначений доступ існував ще до продажу паю та використовувався, зокрема, для операцій із заробітною платою батька. Після надходження коштів від продажу паю обвинувачена, перерахувала на власну банківську картку в розмірі 98 000 гривень. Обвинувачена стверджує, що про намір здійснити зазначений переказ вона повідомила батька безпосередньо після продажу паю, перебуваючи разом з ним, і отримала його усну згоду. В подальшому ОСОБА_8 розпоряджалася грошовими коштами, шляхом зняття готівки з банківської картки батька, переказу на іншу карту, безготівкові розрахунки. Кошти використовувалися на придбання продуктів харчування, побутових товарів, одягу, телефону, годинника, ноутбука, а також на погашення боргових зобов`язань обвинуваченої. ОСОБА_8 зазначила, що частина придбань здійснювалася на прохання батька, зокрема придбання телефону та інших необхідних йому речей; в іншій частині не змогла точно пояснити призначення окремих операцій зі зняття готівки, посилаючись на сплив часу та значну кількість транзакцій протягом одного дня. Обвинувачена ОСОБА_8 зазначила, що всі операції по картці були узгодженні з її батьком (потерпілий ОСОБА_6 ). Обвинувачена вказала, що батько дізнався про відсутність коштів на банківській картці приблизно через місяць після продажу паю. Між ними була розмова, і її батько зазначив, що вважає, що ці грошові кошти вкрав ОСОБА_7 . Обвинувачена в судовому засіданні наполягала на тому, що її дії здійснювалися з відома та за згодою батька, а розпорядження коштами відбувалося в межах сімейних домовленостей. Наявність заборгованості перед батьком вона заперечила.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він після звільнення з місць позбавлення волі у січні 2024 року проживав разом зі своєю донькою в місті Харкові. Через відсутність навичок користування банківськими та електронними сервісами він звернувся до доньки ОСОБА_14 , яка допомогла йому отримати банківську картку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_6 зазначив, що мав у власності земельний пай, який перебував в оренді. З метою отримання коштів для подальшого самостійного проживання він прийняв рішення про продаж зазначеного земельного паю. Донька допомагала йому в організації продажу, комунікації з покупцем, а також у здійсненні необхідних фінансових дій. У липні 2024 року земельний пай було продано, а грошові кошти в сумі 196 000 гривень були перераховані на банківську картку, відкриту на його ім`я в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Він особисто не перевіряв надходження коштів, оскільки не вмів користуватися банківським додатком, та покладався на інформацію, отриману від доньки, яка підтвердила надходження зазначеної суми. Потерпілий пояснив, що він надав згоду своїй доньці одноразово скористатися частиною отриманих коштів у розмірі 98 000 гривень для сімейних потреб. При цьому будь-яких інших домовленостей щодо розпорядження вказаними грошовими коштами він згоди не надавав. Потерпілий зазначив, що після перевірки балансу банківської картки за допомогою сторонньої особи він виявив відсутність грошових коштів. Після цього він звернувся до доньки з метою з`ясування обставин зникнення грошей, однак, отримані пояснення не дали йому розуміння щодо підстав здійснення відповідних фінансових операцій. У подальшому потерпілий звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що він знає потерпілого як колишнього сусіда по будинку. Вони проживали в одному будинку, але в різних під`їздах. Події відбувалися у 2024 році, під час спілкування ОСОБА_6 повідомив, що отримав грошові кошти у сумі близько 190 000 грн. Щодо використання зазначених коштів потерпілий нічого не говорив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що особисто знайомий із потерпілим та членами його сім`ї, оскільки тривалий час проживав з ними по сусідству у суміжних квартирах. Стосунки між свідком та потерпілим носили сусідський, доброзичливий характер. Також свідку було відомо про обвинуваченого, який підтримував товариські стосунки з сином свідка. ОСОБА_17 зазначив, що до нього звернувся потерпілий з проханням допомогти скористатися банкоматом, оскільки сам не мав достатніх навичок користування ним. Вони разом із потерпілим підійшли до банкомату, потерпілий особисто ввів пін-код своєї банківської картки, де останній з`ясував, що грошові кошти на банківському рахунку потерпілого відсутні. Для потерпілого це була несподіванка, оскільки той розраховував на наявність значної суми коштів, і ОСОБА_6 сказав, що їх не знімав.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що познайомилася з ОСОБА_19 у 2023 році через її сина, з яким остання перебувала у близьких особистих стосунках. ОСОБА_8 періодично приїздила до них, допомагала по господарству. Спільного проживання не було, проте спілкування тривало певний час і носило довірчий характер. Також, свідок зазначив, що ОСОБА_8 є внутрішньо переміщеною особою та є матір`ю двох дітей. У 2024 році ОСОБА_8 працювала спочатку в торговельній сфері, а згодом на автозаправній станції, де у неї виникли проблеми з виплатою заробітку і обвинувачена ОСОБА_8 звернулася з проханням надати їй у борг грошові кошти у зв`язку з необхідністю оплати стоматологічного лікування; також просив і син ОСОБА_7 дати в борг. Свідок погодився, оскільки довіряв ОСОБА_8 та дала в борг 700 євро готівкою. Була оформлена письмова розписка зі строком повернення - до 31.08.2024. За домовленістю сторін, повернення коштів мало відбутися після продажу земельного паю, що, за словами обвинуваченої, належав її батькові. У липні 2024 року обвинувачена повернула їй повну суму боргу - 700 євро. Також свідок повідомила, що у період літа 2024 року не спостерігала у свого сина раптового або необґрунтованого зростання доходів. За її словами, син мав проблеми зі здоров`ям, проходив лікування, а основні витрати покривалися за рахунок сім`ї.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не зважаючи на невизнання обвинуваченими своєї винуватості, повністю доводиться сукупністю досліджених у ході судового розгляду наступних доказів:

- заява про кримінальне правопорушення від 10.10.2024 відповідно до якої потерпілий ОСОБА_6 , повідомив, що 28.08.2024 ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів грошоаими коштами в сумі 196 000,00 грн (т.1 а.с. 95);

- даними, які містяться в протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 28.11.2024, згідно яких слідчий СВ Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_20 , на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2024 №953/9591/24, н/п 1-кс/953/7697/24 про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився із інформацією по банківським карткам та рахункам, зазначеним в ухвалі судді. При ознайомленні із змістом документів встановлено: інформацію зазначену в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2024 №953/9591/24, н/п 1-кс/953/7697/24, копію якої перенесено на оптичний CD-R диск із написом «ЄРДР 1564, вх. 17169179-ВБ. Володільцю залишено опис вилучених речей та документів, його копія додається до цього протоколу (т. 1 а.с. 106-110);

- даними, відображеними у протоколі огляду предмету від 05.12.2024 розпочатого о 16.20 год. та закінченого о 18.53 год., згідно якого слідчий СВ Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_20 у приміщенні службового кабінету № 412 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_8 , провів огляд оптичного CD-R диск ТМ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » із написом «ЄРДР 1564, вх. 17169179-ВБ» вилучений в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів від 28.11.2024, який містить охоронювану законом таємницю, яка знаходиться у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Під час процесуальної дії застосовується ноутбук марки «DELL» моделі «5551» в корпусі чорного кольору, із базовим програмний забезпеченням: «Windows 10». Оглядом встановлено, при поміщенні вказаного диску до дисководу на екрані ноутбуку є коренева папка диску в якій є папка та файли, а саме: 0000003920968721 (які містить файли щодо руху грошових коштів по банківських картках, IP-входу у онлайн-банкінги та зміни фінансових номерів по рахунку потерпілого ОСОБА_6 ), НОМЕР_9 (які містить файли із скан-копіями ідентифікуючими документами осіб на яких відкриті банківські картки, заяви на відкриття рахунків та банківських карток), НОМЕР_3 (яка містить фотографії), НОМЕР_10 (яка містить фотографії), НОМЕР_11 (яка містить фотографії) (т.1 а.с.111-161);

- даними, відображеними у протоколі огляду предмету від 21.10.2024 з фототаблицею та диском до нього, розпочатого о 14.10 год. та закінченого о 15.24 год., згідно якого слідчий СВ Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_21 в приміщенні службового кабінету № 412 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_8 , провів огляд DVD диска з відеозаписами з камер відеоспостереження, які розташовані у ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », за адресою АДРЕСА_4 . Під час процесуальної дії застосовується ноутбук марки «Lenovo» на якому встановлено операційну систему «Windows 10 Домашня». Оглядом встановлено, при поміщенні вказаного диску до дисководу на екрані ноутбуку показано, що на ньому містяться файли: «NVR_ch10_main_20240724145830_20240724150608», з яких вбачається, що 24.07.2024 в період часу з 15.00.17 год по 15.05.04 год ОСОБА_7 та ОСОБА_8 користуються банкоматом, а саме знімають грошові кошти (т.1 а.с. 163-170);

- даними, відображеними у протоколі огляду предмету від 01.11.2024 з фототаблицею до нього, розпочатого о 17.20 год та закінченого о 18.03 год, згідно якого слідчий СВ Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_21 в приміщенні службового кабінету № 412 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_8 , за участю потерпілого ОСОБА_6 , якому відповідно до вимог статей 104-107, 223, 237 КПК України роз`яснені його права і обов`язки, провів огляд DVD диска з відеозаписами з камер відеоспостереження, які розташовані у ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », за адресою АДРЕСА_4 . Під час процесуальної дії застосовується ноутбук марки «Lenovo» на якому встановлено операційну систему «Windows 10 Домашня». Оглядом встановлено, при поміщенні вказаного диску до дисководу на екрані ноутбуку показано, що на ньому містяться файли: «NVR_ch10_main_20240724145830_20240724150608», з яких вбачається, що 24.07.2024 в період часу з 15.00.17 год по 15.05.04 год ОСОБА_7 та ОСОБА_8 користуються банкоматом, а саме знімають грошові кошти. Після перегляду відеозапису потерпілий ОСОБА_6 , заявив, що ці особи є його донька ОСОБА_8 та її товариш ОСОБА_7 (т.1 а.с. 173-179);

- зі змісту інформації, наданої за запитом слідчого від 26.11.2024 за підписом директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », вбачається за фіскальним чеком за №2758855544 від 24.07.2024 року о 15 год. 51 хв. продано Фітнес браслет Mi Smart Band 8 Active Black (s/n) НОМЕР_7 , чохол ColorWay Xiaomi Redmi Note 12 TPU Antishock Clear, електробритва Xiaomi Enchen black stone; термінал Xiaomi Redmi Note 12 8/256 Mint Green (S/N) INEI: НОМЕР_8 , загальна сума чеку 9052,00 грн. (т.1 а.с. 180-183);

- даними, відображеними у протоколі огляду предметів від 03.02.2025 з фототаблицею до нього, розпочатого о 10.20 год та закінченого о 10.35 год, згідно якого слідчий СВ Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_20 в приміщенні службового кабінету № 412 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_8 , за участю ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), якій відповідно до вимог статей 104-107, 223, 237 КПК України роз`яснені її права і обов`язки, провів огляд DVD диска з відеозаписами з камер відеоспостереження, які розташовані у ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », за адресою АДРЕСА_4 . Під час процесуальної дії застосовується ноутбук марки «Lenovo» на якому встановлено операційну систему «Windows 10 Домашня». Оглядом встановлено, при поміщенні вказаного диску до дисководу на екрані ноутбуку показано, що на ньому містяться файли: «NVR_ch10_main_20240724145830_20240724150608», з яких вбачається, що 24.07.2024 в період часу з 15.00.17 год по 15.05.04 год ОСОБА_7 та ОСОБА_8 користуються банкоматом, а саме знімають грошові кошти. Після перегляду відеозапису ОСОБА_8 підвередила, що на відеозаписі дійсно вона та її наречений ОСОБА_7 (т.1 а.с. 196-202);

- даними, відображеними у протоколі огляду предметів від 03.02.2025 з фототаблицею до нього, розпочатого о 10.40 год та закінченого о 11.00 год, згідно якого слідчий СВ Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_20 в приміщенні службового кабінету № 412 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_8 , за участю ОСОБА_7 , якому відповідно до вимог статей 104-107, 223, 237 КПК України роз`яснені його права і обов`язки, провів огляд DVD диска з відеозаписами з камер відеоспостереження, які розташовані у ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », за адресою АДРЕСА_4 . Під час процесуальної дії застосовується ноутбук марки «Lenovo» на якому встановлено операційну систему «Windows 10 Домашня». Оглядом встановлено, при поміщенні вказаного диску до дисководу на екрані ноутбуку показано, що на ньому містяться файли: «NVR_ch10_main_20240724145830_20240724150608», з яких вбачається, що 24.07.2024 в період часу з 15.00.17 год по 15.05.04 год ОСОБА_7 та ОСОБА_8 користуються банкоматом, а саме знімають грошові кошти. Після перегляду відеозапису ОСОБА_7 підвередив, що на відеозаписі дійсно він та його наречена ОСОБА_8 (т.1 а.с. 203-209);

- даними, відображеними у протоколі огляду предмету від 03.02.2025 розпочатого о 11.10 год. та закінченого о 12.20 год., згідно якого слідчий СВ Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_20 у приміщенні службового кабінету № 412 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_8 , за участю ОСОБА_7 , якому роз`яснено зміст ст. 66 КПК України, у відповідності до вимог статей 104-107, 223, 237 КПК України, провів огляд оптичного CD-R диск ТМ «My media» із написом «ЄРДР 1564, вх. 17169179-ВБ» вилучений в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів від 28.11.2024, який містить охоронювану законом таємницю, яка знаходиться у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Під час процесуальної дії застосовується ноутбук марки «DELL» моделі «5551» в корпусі чорного кольору, із базовим програмний забезпеченням: «Windows 10». Оглядом встановлено, при поміщенні вказаного диску до дисководу на екрані ноутбуку є коренева папка диску в якій є папка та файли, а саме: 0000003920968721 (які містить файли щодо руху грошових коштів по банківських картках, IP-входу у онлайн-банкінги та зміни фінансових номерів по рахунку потерпілого ОСОБА_6 ), НОМЕР_9 (які містить файли із скан-копіями ідентифікуючими документами осіб на яких відкриті банківські картки, заяви на відкриття рахунків та банківських карток), НОМЕР_3 (яка містить фотографії), НОМЕР_10 (яка містить фотографії), НОМЕР_11 (яка містить фотографії). При перегляді фотознімків, ОСОБА_7 впізнає себе, так і свою дружину ОСОБА_8 (т.1 а.с.214-249);

- даними, відображеними у протоколі огляду предмету від 03.02.2025 розпочатого о 12.30 год. та закінченого о 13.48 год., згідно якого слідчий СВ Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_20 у приміщенні службового кабінету № 412 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_8 , за участю ОСОБА_8 , якій роз`яснено зміст ст. 66 КПК України, у відповідності до вимог статей 104-107, 223, 237 КПК України, провів огляд оптичного CD-R диск ТМ «My media» із написом «ЄРДР 1564, вх. 17169179-ВБ» вилучений в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів від 28.11.2024, який містить охоронювану законом таємницю, яка знаходиться у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Під час процесуальної дії застосовується ноутбук марки «DELL» моделі «5551» в корпусі чорного кольору, із базовим програмний забезпеченням: «Windows 10». Оглядом встановлено, при поміщенні вказаного диску до дисководу на екрані ноутбуку є коренева папка диску в якій є папка та файли, а саме: 0000003920968721 (які містить файли щодо руху грошових коштів по банківських картках, IP-входу у онлайн-банкінги та зміни фінансових номерів по рахунку потерпілого ОСОБА_6 ), НОМЕР_9 (які містить файли із скан-копіями ідентифікуючими документами осіб на яких відкриті банківські картки, заяви на відкриття рахунків та банківських карток), НОМЕР_3 (яка містить фотографії), НОМЕР_10 (яка містить фотографії), НОМЕР_11 (яка містить фотографії). При перегляді фотознімків, ОСОБА_8 впізнає себе, так і свого чоловіка ОСОБА_7 (т.1 а.с.250-289);

Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи вище перелічені докази, як кожний окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність вказаних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також враховуючи практику ЄСПЛ, суд дійшов до переконання, що в цілому спосіб отримання доказів у даному кримінальному провадженні був справедливим, а відтак, вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та кладе їх в основу обвинувального вироку.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та бути підтверджено фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, положення КПК України не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими. Натомість передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК України).

Суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення встановленою та доведеною у повному обсязі, та кваліфікує його дії за: ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану.

При цьому, при кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України, суд виключає та вважає зайвою кваліфікацію його дій стороною обвинувачення за кваліфікуючою ознакою «завдання значної шкоди потерпілому» виходячи з наступного.

Так, згідно диспозиції ч. 3 ст. 185 КК України, законодавцем визначена кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки, що завдала значної шкоди потерпілому.

Примітка до ст. 185 КК України визначає, що у статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Він встановлює розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року на рівні 3 028 грн.

У диспозиціях норм, які встановлюють адміністративну та кримінальну відповідальність, передбачений неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Відповідно до п. 5 р. XX Податкового кодексу України він встановлюється не в загальному розмірі - 17,00 грн., а на рівні податкової соціальної пільги.

Підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПК України передбачено, що така пільга становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня звітного податкового року. Таким чином, розмір податкової соціальної пільги з 1 січня 2024 року становить 1 514,00 грн.

Отже, значна шкода визначається у розмірі з 151 400,00 грн до 378 500,00 грн.

Судом встановлено, що внаслідок вчинення спільних протиправних дій зі сторони ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_6 завдано шкоду на загальну суму 100 152,00(сто тисяч сто п`ятдесят дві, 00) грн., що не є значною шкодою в розумінні примітки до ст. 185 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він є громадянином України, уродженець м. Харкова, має середню освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні двох дітей дружини: ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в порядку ст.89 КК України:

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, відсутні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, обсяг обвинувачення не містить та судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд керується положеннями ст. 50, 65 КК України та призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікації кримінального правопорушення, визначеної ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Суд також не вбачає підстав щодо призначення ОСОБА_7 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, із застосуванням положень ст. 69 КК України, чи призначення покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України, оскільки за відсутності обставин, що пом`якшують покарання, підстави до застосування вказаних норм відсутні, та, на думку суду, таке покарання не буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину. Суд також враховує дані про особу обвинуваченого: є осудною особою, сімейний стан - одружений, має на утриманні двох дітей дружини: ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , офіційно не працевлаштований; не є інвалідом; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; відсутність обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого. Суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 50 КК України, призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України. Також, враховуючи обставини вчиненого, єдиний епізод вчиненого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання в умовах воєнного стану в Україні, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 75 КК України та з врахуванням висновків, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2002 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, повинен урахувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

А тому, комплексне врахування всіх цих обставин справи та даних вивчення по особі обвинуваченого свідчить про те, що виправлення ОСОБА_7 в даному випадку та в умовах воєнного стану в Україні можливе без реального відбуття ним покарання за кримінальне правопорушення, що є предметом судового розгляду та можливість звільнення його з випробуванням на строк, визначений судом, надавши йому шанс виправитися та працювати.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_7 , сплив, ураховуючи те, що під час підготовчого судового засідання та судового розгляду кримінального провадження клопотань від прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу на розгляд суду не надходило, підстав, передбачених ст.ст.177, 178 КПК України, для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину ОСОБА_8 у вчиненні нею кримінального правопорушення встановленою та доведеною у повному обсязі, та кваліфікує її дії за: ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану.

При цьому, при кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України, суд виключає та вважає зайвою кваліфікацію її дій стороною обвинувачення за кваліфікуючою ознакою «завдання значної шкоди потерпілому» виходячи з наступного.

Отже, значна шкода визначається у розмірі з 151 400,00 грн до 378 500,00 грн.

Судом встановлено, що внаслідок вчинення спільних протиправних дій зі сторони ОСОБА_8 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_6 завдано шкоду на загальну суму 100 152,00(сто тисяч сто п`ятдесят дві, 00) грн., що не є значною шкодою в розумінні примітки до ст. 185 КК України

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що вона є громадянкою України, уродженка с. Лозова, Кегичівського району Харківської області, має середню освіту, працює на посаді оператора заправних станцій 3-го розряду в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 », одружена, має на утриманні двох дітей: ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судима.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_8 , відповідно до ст. 66 КК України, відсутні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_8 , відповідно до ст. 67 КК України, обсяг обвинувачення не містить та судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_8 суд керується положеннями ст. 50, 65 КК України та призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікації кримінального правопорушення, визначеної ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Суд також не вбачає підстав щодо призначення ОСОБА_8 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, із застосуванням положень ст. 69 КК України, чи призначення покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України, оскільки за відсутності обставин, що пом`якшують покарання, підстави до застосування вказаних норм відсутні, та, на думку суду, таке покарання не буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_8 суд враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину. Суд також враховує дані про особу обвинуваченої: є осудною особою, сімейний стан - одружений, має на утриманні двох дітей: ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , офіційно не працевлаштований; не є інвалідом; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; відсутність обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого. Суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 50 КК України, призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України. Також, враховуючи обставини вчиненого, єдиний епізод вчиненого, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбуття призначеного їй покарання в умовах воєнного стану в Україні, однак в умовах здійснення контролю за її поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

А тому, комплексне врахування всіх цих обставин справи та даних вивчення по особі обвинуваченої свідчить про те, що виправлення ОСОБА_8 в даному випадку та в умовах воєнного стану в Україні можливе без реального відбуття нею покарання за кримінальне правопорушення, що є предметом судового розгляду та можливість звільнення її з випробуванням на строк, визначений судом, надавши їй шанс виправитися та працювати.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_8 , сплив, ураховуючи те, що під час підготовчого судового засідання та судового розгляду кримінального провадження клопотань від прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу на розгляд суду не надходило, підстав, передбачених ст.ст.177, 178 КПК України, для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Положеннями ч. 5 ст.128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом та із застосуванням норм ЦПК України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої злочином в сумі 196 000,00 грн.

Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні цивільний позов не визнали.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам та майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Зважаючи на доведеність винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, цивільний позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 100 152,00 грн шляхом солідарного стягнення з обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь потерпілого в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні

Враховуючи викладене та керуючись ст. 100, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 100 152,00 (сто тисяч сто п`ятдесят дві, 00) грн.

Речові докази: DVD диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, які розташовані у ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », за адресою АДРЕСА_4 , - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Київський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua