Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №176/217/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/217/26

провадження №2/176/915/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Крамар О.М.

з участю секретаря судових засідань Рубцової В.В.,

з участю представника позивача – адвоката Калафути Д.В.,

представника відповідача – адвоката Косєй К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, в м. Жовті Води, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

16.01.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 10.11.2008 відділом РАЦС м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 325 .

Мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської

області від 14.02.2023 у справі № 215/4761/22 шлюб між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Згідно Рапорту від 23.03.2023 ОСОБА_1 за власною ініціативою

звернувся до головного бухгалтера Адміністрації Держспецзв`язку із проханням в

добровільному порядку відраховувати за вказаними реквізитами аліменти в розмірі

6000,00 грн на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на

користь ОСОБА_2 .

Згідно судового наказу № 176/1964/25 від 02.06.2025 було відкрито виконавче

провадження №78486595 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у

Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління

Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу)

щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,

починаючи з дня подання заяви і до моменту досягнення дитиною повноліття, тобто

до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20.05.2023 Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного

стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб між

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний

актовий запис № 171.

Мають спільну дитину – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно судового наказу № 541/2742/25 від 17.07.2025 було відкрито виконавче

провадження № 78791817 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у

Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління

Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не

більше 10 прожиткового мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно

починаючи з дня подання заяви 14.07.2025 то досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22.09.2025 у справі

№ 367/8363/25 було вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6

аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4

частки від усіх видів його заробітку (доходу).

Рапортом №08/02-27936/2025/ВН від 17.11.2025 зазначається, що

ОСОБА_1 бажаючи виконувати свої обов`язки щодо утримання доньки

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зважаючи на відкриті виконавчі провадження по 1/4

кожний, ініціював у добровільному порядку погашення в повному обсязі

заборгованості по ВП №78486595.

Згідно листа від 05.01.2026 №97 Ірпінським відділом державної виконавчої

служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального

управління Міністерства юстиції України надано інформацію про те, що

заборгованості по аліментам у ОСОБА_1 станом на

05.01.2026 відсутня.

Таким чином, на момент звернення до суду ОСОБА_1 є платником аліментів за трьома окремими виконавчими провадженнями, а саме:

виконавче провадження № 78486595 - стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

виконавче провадження № 78791817 - стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

виконавче провадження № 79527437 - стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу.

Фактично це означає, що з доходів позивача здійснюється або підлягає

здійсненню стягнення у розмірі, який у сукупності перевищує половину всіх

його доходів, без урахування податкових утримань та обов`язкових платежів.

Таким чином, на момент звернення до суду сукупний розмір аліментних

стягнень з ОСОБА_1 становить 75 % (три чверті) усіх

видів його доходу, оскільки одночасно підлягають виконанню три окремі виконавчі

документи, кожен з яких передбачає стягнення 1/4 частини доходу. Зазначений

розмір відрахувань перевищує гранично допустимі межі утримань, установлені

законодавством про виконавче провадження.

Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про

виконавче провадження», у разі стягнення аліментів загальний розмір відрахувань

із заробітної плати не може перевищувати 50%, за виняткових випадків

погашення заборгованості по аліментах.

Оскільки довідкою від 05.01.2026 р. підтверджено повну відсутність

заборгованості, до платника має застосовуватися обмеження у 50 %, а не 70 %.

Таким чином, одночасне виконання трьох окремих виконавчих документів,

кожен з яких передбачає відрахування 1/4 частини доходу, створює юридично

неможливу для виконання ситуацію, адже сукупні відрахування перевищують 50

%, які є абсолютною верхньою межею для аліментів без заборгованості.

Закон дозволяє 70 % відрахувань лише у випадку наявності заборгованості по аліментах.

У даній ситуації заборгованість = 0 грн., що підтверджено офіційним документом.

Отже, застосовується обмеження 50 %, а три виконавчі документи по 1/4 доходу = 75 %, що суперечить закону та робить виконання неможливим.

Таким чином, сукупний розмір аліментних утримань у 75 % доходу:

перевищує законодавчі межі, визначені ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»;

не відповідає принципу пропорційності, закріпленому у практиці Верховного Суду;

перекручує реальний матеріальний стан платника, позбавляючи його можливості забезпечувати мінімальні потреби інших утриманців та самого платника;

створює ситуацію фактичної невиконуваності виконавчих документів.

При цьому слід особливо наголосити, що позивач не ухилявся і не ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку.

23.03.2023 року, тобто задовго до відкриття відповідного виконавчого провадження, ОСОБА_1 добровільно, за власною ініціативою, звернувся з рапортом до головного бухгалтера Адміністрації Держспецзв`язку з проханням утримувати аліменти у фіксованому розмірі 6000,00 грн. на утримання доньки ОСОБА_4 , що підтверджує його свідоме та відповідальне ставлення до утримання дитини.

Більше того, навіть після відкриття виконавчого провадження № 78486595 та

за наявності інших виконавчих документів, позивачем було ініційовано

добровільне погашення заборгованості у повному обсязі, що підтверджується

рапортом № 08/02-27936/2025/ВН від 17.11.2025.

Наведені обставини свідчать про те, що позивач діє добросовісно, не з метою

зменшення обсягу утримання дітей, а з метою приведення аліментних зобов`язань у

реальну, стабільну та виконувану форму, яка відповідає як інтересам дітей, так і його

фактичним можливостям

Просив суд зменшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Тернівського

районного суду міста Кривого Рогу від 02 червня 2025 року у справі № 176/1964/25,

яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 1/4 частини до 1/8 частини з усіх видів його

заробітку (доходу) щомісячно, але не менше мінімального гарантованого розміру

аліментів, встановленого законодавством України для дитини відповідного віку.

В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України було витребувано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

29.01.2026 року надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача

Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13.02.2026 року представник відповідача – адвокат Косєй К.В. подала відзив на позов. Свої заперечення обґрунтовує тим, що Відповідач ОСОБА_2 категорично заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що позивач не довів наявності

передбачених статтею 192 Сімейного кодексу України підстав для зменшення

розміру аліментів, зокрема зміни матеріального або сімейного стану чи інших

обставин, що мають істотне значення. Більше того, детальний аналіз фактичних

обставин справи, поведінки позивача протягом тривалого періоду часу та порівняння

його дій із нормами матеріального та процесуального права дозволяє дійти

обґрунтованого висновку про те, що позивач діє недобросовісно, зловживає своїми

процесуальними правами та фактично намагається уникнути виконання батьківських

обов`язків щодо утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 шляхом маніпулювання

інститутом аліментних зобов`язань.

Позивач протягом тривалого часу свідомо приховував реальний обсяг своїх доходів, штучно створив ситуацію множинності виконавчих проваджень шляхом добровільного ініціювання стягнення аліментів на дружину та сина, з якими він фактично проживає разом і яких безпосередньо утримує, застосовував погрози до відповідача, коли вона намагалася захистити права доньки на належне утримання, ухилявся від сплати аліментів у критичний для дитини період та не виявляє належної зацікавленості у спілкуванні з донькою. Такі дії

не тільки суперечать нормам сімейного законодавства, а й порушують

фундаментальні принципи добросовісності, розумності та справедливості, на яких

ґрунтується правове регулювання сімейних відносин в Україні.

Зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/8 частини доходу позивача призведе до

істотного, непропорційного та невиправданого погіршення матеріального становища

малолітньої дитини, позбавить її можливості отримувати мінімально необхідні для

нормального фізичного, інтелектуального, духовного та соціального розвитку кошти,

що прямо суперечить положенням статті 3 Конвенції ООН про права дитини, яка

встановлює принцип пріоритету найкращих інтересів дитини у всіх діях щодо дітей,

незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами,

судами, адміністративними чи законодавчими органами

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних

вимог повністю, залишивши без змін діючий розмір аліментів на утримання

малолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів

заробітку (доходу) позивача щомісячно.

Позивач обґрунтовує свої вимоги виключно тим, що на нього відкрито три виконавчі

провадження, внаслідок чого сукупний розмір стягнень становить 75% його доходу,

що, на його думку, перевищує допустимі межі та робить неможливим виконання всіх

зобов`язань. Позивач стверджує, що така ситуація вимагає зменшення розміру

аліментів з метою приведення сукупного розміру стягнень у відповідність до вимог

статті 70 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак цей аргумент ґрунтується на хибному тлумаченні як норм сімейного

законодавства (зокрема статті 192 СК України), так і норм законодавства про

виконавче провадження (зокрема статті 70 Закону України "Про виконавче

провадження"), а також на ігноруванні фундаментального принципу сімейного права

– принципу пріоритету інтересів дитини.

Стаття 192 СК України передбачає можливість зміни розміру аліментів залежно від зміни матеріального або сімейного стану, а також з інших обставин, що мають істотне значення. Жодна з цих категорій підстав не охоплює ситуацію, коли платник аліментів має боргові зобов`язання перед третіми особами, які не є його утриманцями у розумінні сімейного законодавства.

Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем і народження спільної

доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивач запевнив

відповідача, що буде добровільно сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі

однієї четвертої (1/4) частини свого доходу, як це передбачено частиною 1 статті 182

Сімейного кодексу України. Позивач самостійно визначив, що буде щомісяця

перераховувати на користь доньки фіксовану суму у розмірі 6000 (шість тисяч)

гривень, і стверджував, що ця сума становить саме 1/4 частину його заробітку, що,

відповідно, означало б, що його заробіток становить 24 000 (двадцять чотири тисячі)

гривень на місяць.

Відповідачка, довіряючи колишньому чоловіку та батьку своєї дитини, не мала

підстав ставити під сумнів його слова і протягом тривалого часу була впевнена, що

позивач дійсно сплачує аліменти у розмірі 1/4 частини свого доходу, як він обіцяв.

Відповідачка отримувала щомісяця 6000 гривень і, незважаючи на те, що ці кошти

були явно недостатніми для повноцінного забезпечення дитини, не підозрювала про

те, що позивач систематично обманює її щодо реального розміру своїх доходів.

18.02.2026 року представник позивача – адвокат Калафута Д.В. подала відповідь на відзив.

23.02.2026 року представник відповідача – адвокат Косєй К.В. подала заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні – 17.03.2026 року представник позивача позовні вимоги підтримала за обставин, викладених у позові.

В судовому засіданні – 17.03.2026 року представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог, за обставин викладених у відзиві на позов.

Вислухавши доводи представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.11.2008 відділом РАЦС м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 325.

Сторони мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської

області від 14.02.2023 у справі № 215/4761/22 шлюб між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Згідно судового наказу № 176/1964/25 від 02.06.2025 було відкрито виконавче

провадження №78486595 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у

Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління

Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу)

щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,

починаючи з дня подання заяви і до моменту досягнення дитиною повноліття, тобто

до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20.05.2023 Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного

стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб між

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний

актовий запис № 171.

Мають спільну дитину – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно судового наказу № 541/2742/25 від 17.07.2025 було відкрито виконавче

провадження № 78791817 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у

Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління

Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не

більше 10 прожиткового мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно

починаючи з дня подання заяви 14.07.2025 то досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22.09.2025 у справі

№ 367/8363/25 було вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6

аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4

частки від усіх видів його заробітку (доходу).

Згідно листа від 05.01.2026 №97 Ірпінським відділом державної виконавчої

служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального

управління Міністерства юстиції України надано інформацію про те, що

заборгованість по аліментам у ОСОБА_1 станом на

05.01.2026 відсутня.

Таким чином, на момент звернення до суду ОСОБА_1 є платником аліментів за трьома окремими виконавчими провадженнями, а саме:

виконавче провадження № 78486595 - стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

виконавче провадження № 78791817 - стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

виконавче провадження № 79527437 - стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

При розгляді справ зазначеної категорії до предмета доказування відносяться обставин, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному становищі платника аліментів, і що саме такі зміни вплинули на його здатність сплачувати аліменти в присудженому судовим рішенням розмірі.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного суду від 08.01.2025 року, справа №567/1462/23, суд виснував наступне.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився матеріальний стан, оскільки за трьома виконавчими провадженнями він сплачує аліменти, сукупний розмір яких становить 75 % його доходу.

Згідно судового наказу № 176/1964/25 від 02.06.2025 було відкрито виконавче

провадження №78486595 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у

Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління

Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу)

щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,

починаючи з дня подання заяви і до моменту досягнення дитиною повноліття, тобто

до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20.05.2023 Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного

стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 171. Мають спільну дитину – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно судового наказу № 541/2742/25 від 17.07.2025 було відкрито виконавче

провадження № 78791817 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у

Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління

Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не

більше 10 прожиткового мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно

починаючи з дня подання заяви 14.07.2025 то досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22.09.2025 у справі

№ 367/8363/25 стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу).

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного cуду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).

З огляду на встановлені обставини, суд встановив, що змінився сімейний стан ОСОБА_1 , а саме народження від іншого шлюбу сина ОСОБА_8 , на утримання якого останній сплачує аліменти відповідно до судового рішення, сплата аліментів на утримання другої дружини, дійшов висновку про те, що вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь ОСОБА_2 з 1/4 на 1/6 частин. Таке зменшення на думку суду, є розумним та не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав дітей позивача.

Вимога позивача про зменшення розміру аліментів на 1/8 частину задоволенню не підлягає, оскільки буде непропорційність інтересів двох дітей. Тобто, одна дитина буде отримувати 1/8 частину аліментів, а інша дитина – 1/4 частину аліментів. Для пропорційності та справедливості дотримання інтересів обох дітей, право позивача ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання другої дитини ОСОБА_8 .

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на викладене необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, так як є учасником бойових дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 84, 180-182, 183, 191,192 СК України та ст.ст. 13, 76-80, 81, 206, 211, 247, 258, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Тернівського

районного суду міста Кривого Рогу від 02 червня 2025 року у справі № 176/1964/25,

про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_7 , та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/6 частки (доходу) щомісячно, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів, встановленого законодавством України для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 23.03.2026 року.

Суддя