Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №175/15818/24 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 17 березня 2026 р.

Справа: №175/15818/24

Суддя: Бойко О. М.

Справа № 175/15818/24

Провадження № 2/175/2503/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді – Бойко О.М.

із секретарем судового засідання – Грицай К.С.,

за участі:

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Волосожар Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Справу згідно автоматизованої системи «Д-3» було розподілено до провадження судді Бойка О.М.

В позовних вимогах позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н., смт. Слобожанське, вул. Старочумацька, 2-Б, код ЄДРПОУ 33184723) щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 01.07.2024р. по 16.08.2024р.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н., смт. Слобожанське, вул. Старочумацька, 2-Б, код ЄДРПОУ 33184723) вчинити дії щодо оформлення і подання заяви-розрахунку на виплати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 01.07.2024 - 16.08.2024 року відповідно до таких електронних листків непрацездатності: № 12721044-2023879087-1 за період з 24.06.2024 року по 08.07.2024 року; № 12771044-2024160716-1 за період з 09.07.2024 року по 18.07.2024 року; № 12771044-2024316376-1 за період з 27.07.2024 року по 08.08.2024 року; № 12771044-2024764864-1 за період з 09.08.2024 року по 16.08.2024 року та стягнути судові витрати.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_2 з 01.09.2010 року перебуває у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА». Наказом № 30 К від 02.09.2022 р. позивач переведений на посаду бригадиром на дільницях основного виробництва (інші кваліфіковані роботи) дільниці пресів (цех № 2) з 03.09.2022 року.

У період з 24.06.2024р. по 16.08.2024р. Позивач знаходився на лікарняному, у зв`язку з чим тимчасово був непрацездатним, що підтверджується електронними листками непрацездатності, а саме:

- реєстраційний номер ЛН 12771044-2023879087-1, номер випадку непрацездатності 12771044, період з 24.06.2024р. по 08.07.2024р., причина непрацездатності «Тимчасова непрацездатність в наслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві», категорія медичного висновку «Захворювання або травма загального характеру», оформлений медичним закладом Комунальне підприємство «Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр «Солоний лиман» Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ медичного закладу 01988692);

- реєстраційний номер ЛН 12771044-2024160716-1, номер випадку непрацездатності 12771044, період з 09.07.2024р. по 18.07.2024р., причина непрацездатності «Тимчасова непрацездатність в наслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві», категорія медичного висновку «Захворювання або травма загального характеру», оформлений медичним закладом Комунальне некомерційне підприємство «клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ медичного закладу 01984636);

- реєстраційний номер ЛН 12771044-2024316376-1, номер випадку непрацездатності 12771044, період з 19.07.2024р. по 26.07.2024р., причина непрацездатності «Тимчасова непрацездатність в наслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві», категорія медичного висновку «Захворювання або травма загального характеру», оформлений медичним закладом Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ медичного закладу 01984636);

- реєстраційний номер ЛН 12771044-2024458908-1, номер випадку непрацездатності 12771044, період з 27.07.2024р. по 08.08.2024р., причина непрацездатності «Тимчасова непрацездатність в наслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві», категорія медичного висновку «Захворювання або травма загального характеру», оформлений медичним закладом Комунальне підприємство «Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр «солоний лиман» Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ медичного закладу 01988692);

- реєстраційний номер ЛН 12771044-2024764864-1, номер випадку непрацездатності 12771044, період з 09.08.2024р. по 16.08.2024., причина непрацездатності «Тимчасова непрацездатність в наслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві», категорія медичного висновку «Захворювання або травма загального характеру», оформлений медичним закладом Комунальне некомерційне підприємство «клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ медичного закладу 01984636).

За вказаними листками непрацездатності на думку позивача, відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату допомоги по тимчасовій втраті працездатності, як одного з видів матеріального забезпечення, тому позивач звернувся до відповідача з відповідним зверненням.

Своєю відповіддю в усній формі Відповідач зазначив, що підприємство знаходиться з 01.07.2024 р. на простої у зв`язку з чим відбувається зупинення роботи, яке унеможливлює виконання роботи працівником, у нього у разі хвороби або травми, тривалість якої співпадає з часом простою, не настає стан тимчасової непрацездатності в цей період, тому вони не надають до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяви – розрахунки для оплати лікарняних листків.

08.08.2024 року Позивач звернувся із зверненням до Південно–східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо не оформлення та не подання відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяви-розрахунків щодо нарахування та виплати йому допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

Листом від 05.09.2024 р. № ПС/1/1519-ЗВ-24 було повідомлено про те, що Південно-східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці на адресу ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» був направлений запит щодо надання інформації, копій документів та пояснень викладених у зверненні Позивача.

У відповіді отриманої від ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» на запит було зазначено, що згідно наказу «Про оголошення простою» № 28 від 21.06.2024 року для працівників структурних підрозділів Товариства було оголошено простій з 01 липня по 31 серпня 2024 р. в тому числі й для працівників Дільниці пресів (цех № 2) де працює ОСОБА_2 . Простій для працівників Товариства було продовжено до 18.09.2024 р. ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» було розраховано та виплачена допомога у період тимчасової непрацездатності з 24.06.2024р. по 28.06.2024р. за рахунок коштів Товариства у липні 2024р. у складі заробітної плати ОСОБА_2 .

Період тимчасової непрацездатності з 29.06.24 р. по 30.06.2024 р. ОСОБА_2 було оплачено 26.07.2024 р. за рахунок коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Південно-східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці також зазначило, що ними не виявлено жодних порушень з боку Відповідача.

Листом від 10.10.2024 року №0400-010319-8/202739 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» було подано заяву-розрахунок № 33184723-2024-27 від 24.07.2024р., до якої включений електронний листок непрацездатності № 12771044-2023879087-1 за період з 24.06.2024р. по 08.07.2024р., в тому числі 2 дні за рахунок коштів Пенсійного фонду України, із зазначенням страхувальником в коментарях про оголошення роботодавцем простою з 01.07.2024р., та профінансована Пенсійним фондом України 25.07.2024р.

Заяви-розрахунки по електронних листках непрацездатності ОСОБА_2 за страховим випадком № 12771044 за період з 09.07.2024р. по 16.08.2024р. до пенсійного фонду України не надавалися. Листи-звернення від страхувальника ТОВ «Інтеркерама» відносно оплати листків непрацездатності ОСОБА_2 за період з 24.06.2024р.по 16.08.2024р. до Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надходили. ГУ ПФУ в Дніпропетровський області також було повідомлено, що після надання роботодавцем ТОВ «Інтеркерама» заяви-розрахунку на оплату листків непрацездатності ОСОБА_2 буде здійснено фінансування в строки визначені частиною першою статті 26 Закону № 1105.

На звернення позивача до відповідача стосовно прийняття рішення про призначення матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 01.07.2024р. по 16.08.2024р. відповідно до електронних листків непрацездатності оформити і подати заяви-розрахунку про нараховані суми матеріального забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відповідачем Позивачу були надіслані повідомлення про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності засобами електронного зв`язку.

Так, повідомленням про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності №5 від 24.07.2024 року було зазначено, що рішенням від 24.07.2024 р. № 27 відмовлено в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно електронного листка непрацездатності № 12771044-2023879087-1 (за період непрацездатності з 01.07.2024 по 08.07.2024), у зв`язку з тим, що тимчасова непрацездатність зазначеного періоду припала на період простою оголошеного на підприємстві та нарахована заробітна плата відповідно до норм статті 113 КЗпП України.

Повідомленням про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності № 12 було зазначено, що рішенням від 01.08.2024р. № 28 відмовлено в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно електронного листка непрацездатності № 12771044-2024160716-1 (за період непрацездатності з 09.07.2024 по 18.07.2024) у зв`язку з тим, що тимчасова непрацездатність зазначеного періоду припала на період простою оголошеного на підприємстві та нарахована заробітна плата відповідно до норм статті 113 КЗпП України.

Повідомленням про відмову у призначені допомоги по тимчасовій непрацездатності № 16 було зазначено, що рішенням від 07.08.2024р. № 30 відмовлено в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно електронного листка непрацездатності № 12771044-2024316376-1 (за період непрацездатності з 19.07.2024 по 26.07.2024) у зв`язку з тим, що тимчасова непрацездатність зазначеного періоду припала на період простою оголошеного на підприємстві та нарахована заробітна плата відповідно до норм статті 113 КЗпП України.

Повідомленням про відмову у призначені допомоги по тимчасовій непрацездатності № 19 було зазначено, що рішенням від 23.08.2024р. № 32 відмовлено в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно електронного листка непрацездатності № 12771044-2024458908-1 (за період непрацездатності з 27.07.2024 по 08.00.2024) у зв`язку з тим, що тимчасова непрацездатність зазначеного періоду припала на період простою оголошеного на підприємстві та нарахована заробітна плата відповідно до норм статті 113 КЗпП України.

Повідомленням про відмову у призначені допомоги по тимчасовій непрацездатності № 20 було зазначено, що рішенням від 29.08.2024р № 20 відмовлено в призначені допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно електронного листка непрацездатності № 12771044-2024764864-1 (за період непрацездатності з 09.08.2024 по 16.08.2024) у зв`язку з тим, що тимчасова непрацездатність зазначеного періоду припала на період простою оголошеного на підприємстві та нарахована заробітна плата відповідно до норм статті 113 КЗпП України.

Вважає, що дії Відповідача щодо відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності Позивачу у період простою підприємства не з вини працівника протиправними, необґрунтованими та такими, що порушують права позивача, а тому звертається до суду із відповідним позовом.

Відповідач, ознайомившись із позовною заявою надав до суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає та просить суд залишити їх без задоволення.

Третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надали пояснення в яких вказали, що у зв`язку з тим, що під час простою відбувається зупинення роботи, яке унеможливлює виконання роботи працівником, у нього у разі хвороби або травми, тривалість якої співпадає з часом простою, не настає стан тимчасової непрацездатності в цей період.

Отже, з огляду на зазначене застрахована особа в період перебування у простої, тобто в період зупинення, невиконання роботи, отримує компенсаційну виплату за невідпрацьований час у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки.

У разі настання в застрахованої особи одного із страхових випадків, визначених пунктами 1 – 9 частини першої статті 15 Закону № 1105, в період перебування її у простої не з вини працівника втрати заробітної плати не відбувається, а тому здійснювати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як компенсацію втраченого заробітку немає підстав.

У судовому засіданні представник позивача Бойко Н.О. підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наданні докази, суд встановив, що наявні підстави для відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом фактично встановлено, що ОСОБА_2 з 01.09.2010 року перебуває у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА». Наказом № 30 К від 02.09.2022 р. позивач переведений на посаду бригадиром на дільницях основного виробництва (інші кваліфіковані роботи) дільниці пресів (цех № 2) з 03.09.2022 року.

За вказаними листками непрацездатності на думку позивача, відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату допомоги по тимчасовій втраті працездатності, як одного з видів матеріального забезпечення, однак відповідач цього не виконав, а тому позивач звернувся до суду із позовною заявою для захисту свого порушеного права.

Згідно Наказу «Про оголошення простою» № 28 від 21.06.2024р. для працівників структурних підрозділів Товариства, зазначених у вищевказаному наказі, було оголошено простій з 01 липня до 31 серпня 2024 року, в тому числі й для працівників Дільниці пресів (цех №2). Згідно Наказу «Про внесення змін до Наказу № 28 від 21.06.2024р. «Про оголошення простою»» № 38 від 23.08.2024р. простій для працівників Товариства продовжено до 18 вересня 2024 року. Згідно графіку роботи ОСОБА_2 , 21.06.2024р. був вихідний. З 24.06.2024р. ОСОБА_2 був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Таким чином, Відповідач фізично не мав можливості ознайомити письмово Позивача з вищезазначеними наказами, оскільки останній був відсутній на робочому місці, перебував на лікарняному, однак, безпосереднім керівником бригадира на дільницях основного виробництва ОСОБА_2 , в усній формі, було доведено до відома останнього, про оголошення простою та його подальше продовження до 18 вересня 2024р. У свою чергу, після виходу на своє робоче місце, з метою дотримання вимог чинного законодавства про працю, гр. ОСОБА_2 був ознайомлений з Наказами «Про оголошення простою» № 28 від 21.06.2024р. та «Про внесення змін до Наказу «Про оголошення простою» № 28 від 21.06.2024р.» № 38 від 23.08.2024р. під особистий підпис.

Період тимчасової непрацездатності Позивача з 29.06.2024р. по 30.06.2024р. було оплачено 26.07.2024р. за рахунок коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується заявою – розрахунком від 24.07.2024р. № 33184723-2024-2, повідомленням про виплату коштів від 26.07.2024р. № 33184723-2024-27.1.

08 липня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало лист-відповідь «Про розгляд звернення» вих. № 0400-010319-8/141191, у якому, серед іншого, зазначено «У зв`язку з тим, що під час простою відбувається зупинення роботи, яке унеможливлює виконання роботи працівником, у нього у разі хвороби або травми, тривалість якої співпадає з часом простою, не настає стан тимчасової непрацездатності в цей період. З огляду на зазначене застрахована особа в період перебування у простої, тобто в період зупинення, невиконання роботи, отримує компенсаційну виплату за невідпрацьований час у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки. У разі настання в застрахованої особи одного із страхових випадків, визначених пунктами 1 - 9 частини першої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105 (надалі – Закон), в період перебування її у простої не з вини працівника втрати заробітної плати не відбувається, а тому здійснювати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як компенсацію втраченого заробітку немає підстав.».

Аналогічна позиція викладена й у листі Пенсійного фонду України від 22.02.2023р. № 2800-030401-8/9101, у якому зокрема зазначається «… застрахована особа в період перебування у простої, тобто в період зупинення, невиконання роботи, отримує компенсаційну виплату за невідпрацьований час у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки. У разі настання в застрахованої особи одного із страхових випадків, визначених пунктами 1 - 9 частини першої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в період перебування її у простої не з вини працівника втрати заробітної плати не відбувається, а тому здійснювати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як компенсацію втраченого заробітку немає підстав.

Водночас у разі необхідності виходу працівника на роботу під час простою підприємства не з вини працівника згідно з графіком роботи та настання у цей день тимчасової непрацездатності, внаслідок якої працівник втрачає за ці дні заробітну плату, допомога по тимчасовій непрацездатності має оплачуватися працівнику на загальних підставах, зокрема відповідно до норм статей 15 та 17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Враховуючи вищевикладене, страхувальник (уповноважені ним особи), керуючись частиною третьою статті 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», здійснює розгляд підстав для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до наявних у страхувальника листків непрацездатності і приймає рішення щодо призначення або відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Так, у випадку, коли дні хвороби або травми, перебіг яких співпадає з часом перебування працівника в простої, за які працівнику роботодавець повинен нарахувати та виплатити компенсаційну виплату за невідпрацьований час у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки, у страхувальника або уповноважених ним осіб відсутні підстави для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за зазначений період як компенсації втраченого заробітку, приймається рішення про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику на підставі частини першої статті 15 Закону, у зв`язку із відсутністю втрати заробітної плати в зазначеному періоді.»

Враховуючи вищевикладені позиції Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та той факт, що фінансування виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності, як компенсації втраченого заробітку, здійснюється за рахунок цільових коштів (коштів Пенсійного фонду України) у ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» були відсутні підстави для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності гр. ОСОБА_2 , у період його одночасної непрацездатності та знаходженні у простої (з 01.07.2024р. до 16.08.2024р.), як компенсації втраченого заробітку, шляхом формування та подання заяв-розрахунків, а отже, як вважає Відповідач, ним правомірно було винесено повідомлення про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності № 5 від 24.07.2024р, №12 від 01.08.2024р., № 16 від 07.08.2024р., № 19 від 23.08.2024р. та № 20 від 29.08.2024р., і таким чином жодних порушень з боку ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» не вбачається.

Згідно із Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105), в редакції Закону України від 21.09.2022 №2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 01 січня 2023 року правові відносини у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування регулюються Пенсійним фондом України.

Статтею 34 Кодексу законів про працю України визначено, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (абзац перший статті 113 КЗпП).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Статтею 12 Закону № 1105 передбачено право застрахованих осіб на страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю. Разом з тим, статтею 15 Закону № 1105 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати у разі настання в неї страхового випадку.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Оплата простою не з вини працівника згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, віднесена до гарантійних і компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати у складі оплати за невідпрацьований час.

Тобто, при оголошенні роботодавцем простою не з вини працівника відповідно до норм статті 113 КЗпП роботодавець зобов`язаний оплачувати заробітну плату з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за період знаходження працівника в простої. Також слід врахувати те, що абзацом четвертим пункту 3 розділу I Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 01.06.2021 № 1066, визначено, що тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку – це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи.

У зв`язку з тим, що під час простою відбувається зупинення роботи, яке унеможливлює виконання роботи працівником, у нього у разі хвороби або травми, тривалість якої співпадає з часом простою, не настає стан тимчасової непрацездатності в цей період.

Водночас, у разі необхідності виходу працівника на роботу під час простою підприємства не з вини працівника згідно з графіком роботи та настання у цей день тимчасової непрацездатності, внаслідок якої працівник втрачає за ці дні заробітну плату, допомога по тимчасовій непрацездатності має оплачуватися працівнику на загальних підставах, зокрема відповідно до норм статей 15 та 17 Закону № 1105.

Враховуючи вищевикладене, страхувальник (уповноважені ним особи), керуючись частиною третьою статті 22 Закону № 1105, здійснює розгляд підстав для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до наявних у страхувальника листків непрацездатності і приймає рішення щодо призначення або відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Так, у випадку, коли дні хвороби або травми, перебіг яких співпадає з часом перебування працівника в простої, за які працівнику роботодавець повинен нарахувати та виплатити компенсаційну виплату за невідпрацьований час у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки, у страхувальника або уповноважених ним осіб відсутні підстави для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за зазначений період як компенсації втраченого заробітку, приймається рішення про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику на підставі частини першої статті 15 Закону №1105, у зв`язку із відсутністю втрати заробітної плати в зазначеному періоді.

Частиною першою статті 23 Закону №1105 зазначено, що підставою для призначення застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.06.2021 № 1234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2021 за № 890/36512, листок непрацездатності формується в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вебпортал Пенсійного фонду України є засобом комунікації між медичними установами, застрахованими особами та страхувальником. В особистому кабінеті страхувальника відображаються електронні листки непрацездатності, виходячи зі звітних даних, наданих страхувальниками до органів Державної податкової служби України, зважаючи на дату формування медичного висновку лікарем.

Сформований листок непрацездатності у день створення стає доступним для перегляду в кабінетах страхувальника та застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Отже, роздрукувати електронні листки непрацездатності можливо через кабінет застрахованої особи - ОСОБА_2 , або необхідно звернутись до страхувальника-роботодавця ТОВ "ІНТЕРКЕРАМА" (ЄДРПОУ 33184723).

За даними підсистеми «Електронний реєстр листків непрацездатності» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, лікувальними закладами електронні листки непрацездатності за страховим випадком №12771044 за період з 24.06.2024 по 16.08.2024 сформовані за місцем роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА» (ЄДРПОУ 33184723), а саме:

- №12771044-2023879087-1 за період з 24.06.2024 по 08.07.2024, з яких перші 5 днів сплачуються за рахунок роботодавця;

- №12771044-2024160716-1 за період з 09.07.2024 по 18.07.2024;

- №12771044-2024316376-1 за період з 19.07.2024 по 26.07.2024;

- №12771044-2024458908-1 за період з 27.07.2024 по 08.08.2024;

- №12771044-2024764864-1 за період з 09.08.2024 по 16.08.2024.

Допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1105 органами Пенсійного фонду України виплачується застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1105 оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Частиною першою статті 15 Закону №1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з страхових випадків. Підставою для фінансування страхувальників органами Пенсійного фонду України, відповідно до вимог частини першої статті 26 Закону № 1105, є оформлена за встановленою формою заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані суми страхових виплат за їх видами.

Згідно із умовами Постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 №28-3 «Деякі питання фінансування для здійснення виплат та надання соціальних послуг, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»», заяварозрахунок та повідомлення про виплату коштів застрахованим особам подаються страхувальниками через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. За даним підсистеми «Електронний реєстр листків непрацездатності» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» було подано заяву-розрахунок №33184723-2024-27 від 24.07.2024, до якої включений електронний листок непрацездатності №12771044-2023879087-1 за період з 24.06.2024 по 08.07.2024, в тому числі 2 дні за рахунок коштів Пенсійного фонду України, із зазначенням страхувальником в коментарях про оголошення роботодавцем простою з 01.07.2024, та профінансована Пенсійним фондом України 25.07.2024.

Заяви-розрахунки по електронних листках непрацездатності ОСОБА_2 за страховим випадком №12771044 за період з 09.07.2024 по 16.08.2024 до Пенсійного фонду України не надавалися. Листи-звернення від страхувальника ТОВ «ІНТЕРКЕРАМА» відносно оплати листків непрацездатності ОСОБА_2 за період з 24.06.2024 по 16.08.2024 до Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надходили.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов?язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці. зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, заява №38722/02). Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен

забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, могла би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Чого при розгляді цієї цивільної справи здійснено не було.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані до неї докази та посилання на докази, прослухавши ствердження сторін по справі, вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Отже, на підставі вищезазначеного, та керуючись ст.ст. 2, 4, 76, 80, 81, 89, 263, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕРАМА», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду з дня складання повного судового рішення.

Суддя Бойко О.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua