Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №607/26863/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2026 Справа №607/26863/25 Провадження №2/607/1196/2026

місто Тернопіль Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення суду було стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 сину сторін виповнилося 18 років та стягнення аліментів припинилося, проте ОСОБА_3 продовжує навчатися у Державному навчальному закладі «ТЦПТО», а донька - навчатися у Петриківській гімназії.

Діти проживають з позивачкою та перебувають на утриманні матері. Дохід, який отримує ОСОБА_1 , не достатній для задоволення матеріальних потреб повнолітнього сина та неповнолітньої доньки.

Враховуючи викладене, зокрема отримуваний відповідачем щомісячний дохід, відсутність інших обставин, які б перешкоджали відповідачу утримувати дітей, досягнення сином повноліття та продовження ним навчання, ОСОБА_1 вважає справедливим та фінансово можливим для відповідача і достатнім для забезпечення належного рівня життя сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, та неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/2 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду.

29 грудня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у цивільній справі №607/26863/25, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Додатково пояснювала, що зверталася до виконавця з приводу подальшого стягнення аліментів на дочку сторін у зв`язку із досягненням сином повноліття, однак відповіді не отримала, виконавчий документ їй не повертався.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував, щодо стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчатися, проте повідомив, що у нього є ще неповнолітня донька ОСОБА_5 , яка перебуває на його утриманні. Просить прийняти рішення у відповідності до закону.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане 10 січня 2008 року Петриківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області України.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане 20 вересня 2011 року Петриківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області України.

Шлюб між сторонами розірвано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2015 року у справі № 607/16175/15-ц.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2015 року у справі № 607/16357/15-ц, стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає в АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 жовтня 2015 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

20 листопада 2015 року на підставі цього рішення суду видано виконавчий лист.

Згідно довідки Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 685 від 22 грудня 2025 року, ОСОБА_1 проживає та зареєстрована в АДРЕСА_2 , разом із, сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом довідки № 175 від 22 грудня 2025 року, ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання Державного навчального закладу «Тернопільський ЦПТО» за професією «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Електрозварник ручного зварювання. Водій автотранспортних засобів (категорія «В»)». Термін навчання: 01 вересня 2023 року – 30 червня 2026 року.

За змістом довідки № 77 від 22 грудня 2025 року, ОСОБА_4 , 2011 року народження навчається в 9 класі Петриківської гімназії Великоберезовицької селищної ради Тернопільської області.

26 листопада 2020 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 26 листопада 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 у сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим повторно 18 лютого 2025 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.

Згідно інформації яка міститься у довідках № 25, № 26 від 06 березня 2026 року, ОСОБА_2 працює в ТОВ «АгроРось» на посаді менеджера в оптовій торгівлі з 02 грудня 2025 року та з грудня 2025 року по лютий 2026 року йому нарахована заробітна плата у розмірі 150 074,24 грн.

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

В силу ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 199 СК України, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За вимогами ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Також, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є повнолітнім, однак не досягнув віку 23–ох років, продовжує навчання у Державному навчальному закладі «Тернопільський ЦПТО» за професією «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Електрозварник ручного зварювання. Водій автотранспортних засобів (категорія «В»)», денної форми навчання. Закінчує навчання 30 червня 2026 року. ОСОБА_3 не працює. Останній проживає з матір`ю ОСОБА_1 , згідно довідок Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 685 від 22 грудня 2025 року. ОСОБА_1 забезпечує свого повнолітнього сина ОСОБА_3 всім необхідним.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатним, стан його здоров`я суд вважає задовільним, оскільки доказів протилежного не здобуто. Тобто, за своїм станом здоров`я та матеріальним становищем відповідач може виконувати обов`язки, щодо утримання сина, який досяг повноліття, продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги. Відповідачем не заперечується щодо стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися, проте при визначені суми, яка підлягає до стягнення просить врахувати, що він повинен сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_9 та на його утриманні також перебуває неповнолітня донька ОСОБА_5 .

Отож, суд, визначаючи розмір аліментів на повнолітню дитину, які слід стягувати із відповідача, враховуючи встановлені вище обставини, а також обставини, зазначені у ст. 182 СК України, вважає, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу позивачці у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення даного позову і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Державному навчальному закладі «Тернопільський центр професійно-технічної освіти», а саме до 30 червня 2026 року, але не більше 23–хрічного віку.

Відтак, виходячи з рівності обов`язку батьків утримувати дитину, суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити частково і стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 24 грудня 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Державному навчальному закладі «Тернопільський центр професійно-технічної освіти», а саме до 30 червня 2026 року, але не більше 23–хрічного віку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З приводу позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на спільну дочку сторін, яка не досягла повноліття, то суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги, адже не здобув доказів того, що стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2015 року у справі №607/16357/15-ц припинилося, оскільки дитина не досягла повноліття. Досягнення старшою дитиною повноліття не припиняє стягнення аліментів на утримання молодшої дитини, вони продовжують стягуватися з вирахуванням частки дитини, яка цей статус втратила.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76–78, 206, 258–268, 273, 352–355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 24 грудня 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Державному навчальному закладі «Тернопільський центр професійно-технічної освіти», а саме до 30 червня 2026 року, але не більше 23–хрічного віку.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1 211,20 грн судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено 18 березня 2026 року.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.