Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №444/296/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/296/26

Провадження № 3/444/419/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вольського Андрія Богдановича розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, паспортні дані судом не встановлено, ІПН НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Жовківського районного суду Львівської області, суду для розгляду направлено матеріали адміністративної справи, в тому числі протокол серії ЕПР 1 № 574854 від 25.01.2026 року, який складено поліцейським СРПП Відділу поліції № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області відносно ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 25.01.2026 року о 03 год. 10 хв. в м. Жовква по вул. Короленка, 2 ЛЬвівського району Львівської області керував транспортним засобом марки "Тойота Авенсіс", номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився. Однак, забезпечив явку свого захисника, адвоката Вольського А.Б.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Вольський А.Б. в судовому засіданні 26.02.2026 року надав суду письмові пояснення стосовно події зафіксованої у протоколі про адміністроативне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 . У судовому засіданні письмові пояснення підтримав, просить суд закрити провадження по справі відносно його довірителя - ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зважаючи на докази відсутності його вини у вказаному.

Судом 03.03.2026 року задоволено клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Вольського А.Б. та викликано в судове засіданнясвідка ОСОБА_2 - для дачі ним пояснень у вказаній справі.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 24.01.2026 року він разом із своїм товаришем ОСОБА_1 возили волонтерську допомогу у м. Кам"янка-Бузька Львівської області. Він перебував за кермом транспортного засобу марки "Тойота Авенсіс", номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . Поверталися додому, то вже була пізня година, десь біля 3 год. ранку. Зупинилися біля цвинтару в м. Жовква та вийшли з автомобіля по потребі. ОСОБА_1 в цей час був поряд з транспортним засобом. Коли він вже повертався, то побачив, що біля автомобіля стоїть патрульний автомобіль та працівники поліції ведуть розмову із його товаришем ОСОБА_1 . Так як була комендантська година, тому він не хотів підходити до них, так як знав, що зараз прийдеться давати додаткові пояснення. Коли працівники поліції поїхали, лише тоді він підійшов до автомобіля і ОСОБА_1 йому розказав, що відносно нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і що працівники поліції не зважали на його пояснення, що не він керував транспортним засобом, а його товариш - ОСОБА_2 . Ствердив, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих відомостей, що саме він керував в цей день транспортним засобом марки "Тойота Авенсіс", номерний знак НОМЕР_2 , а його товариш ОСОБА_1 перебував у даному автомобілі в якості пасажира.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою повного з`ясування усіх обставин справи, в судовому засіданні було детально оглянуто та проаналізовано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 574854 від 25.01.2026 року та додані до нього матеріали, зокрема, в повному обсязі оглянуто відеозаписи, які знаходяться в матеріалах справи.

Так, під час детального огляду відеозаписів, не встановлено жодного доказу про керування ОСОБА_1 автомобілем марки "Тойота Авенсіс", номерний знак НОМЕР_2 , в зазначений у протоколі час та місці, а саме 25.01.2026 року о 03 год. 10 хв., у м. Жовквапо вул. Короленка, 2 Львівської області.

Натомість, з представлених відеозаписів вбачається, що при наближенні працівників поліції патрульним автомобілем до траспортного засобу марки "Тойота Авенсіс", номерний знак НОМЕР_2 - такий був у нерухомому стані із включеними фарами. В цей момент ОСОБА_1 стоїть біля автомобіля, що спростовує факт керування ним даним транспортним засобом та підтверджує надані його захисником та свідком ОСОБА_2 усні пояснення у судовому засіданні та письмові пояснення долучені захисником Вольським А.Б. до матеріалів справи.

Тобто, наведене в сукупності спростовує викладене у протоколі про те, що ОСОБА_1 25.01.2026 року о 03 год. 10 хв. у м. Жовквапо вул. Короленка, 2 Львівської області керував транспортним засобом марки "Тойота Авенсіс", номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Суд бере до уваги і те, що ОСОБА_1 не визнав факту керування ним транспортним засобом, що зафіксовано на відеозаписі долученому працівниками поліції до матеріалів справи, а тому і відмовився від продуття алкотестеру "Драгер" та медичного огляду на стан спяніння лише з тої причини, що він не водій та не керував даним транспортним засобом.

Тобто, надані свідком ОСОБА_2 поясненнями в судовому засіданні не спростовується відеозаписом з місця стоянки транспортного засобу марки "Тойота Авенсіс", номерний знак НОМЕР_2 та жодними іншими доказами.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Чинне законодавство, в т.ч. і ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом — виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74 (далі за текстом — Конвенція про дорожній рух) «Каждое транспортное средство или состав транспортних средств, которые находятся в движении, должны иметь водителя».

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.

Таким чином, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані, не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування біля транспортного засобу, не доводить факт керування таким транспортним засобом.

Суд вважає, що є достатньо доказів для прийняття правильного, законного рішення.

Під час розгляду справи не встановлено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 25.01.2026 року о 03 год. 10 хв. у м. Жовквапо вул. Короленка, 2 Львівської області транспортним засобом марки "Тойота Авенсіс", номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Тобто, в ході розгляду справи, детального дослідження доказів, зокрема, відеозаписів події, які покладені в основу складеного протоколу, та які долучені до матеріалів справи, врахуючи пояснення свідка ОСОБА_2 , не вбачається факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пояснення свідка ОСОБА_2 наданими матеріалами не спростовуються, а навпаки підтверджуються.

Ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Приходжу до висновку, що справа про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке ОСОБА_1 , притягується до адміністративної відповідальності, оскільки його вина не доведена жодними належними доказами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 266, 283, ч. 2 ст. 284, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення- закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя: Зеліско Р. Й.