Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №442/832/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/832/26

Провадження №2/442/736/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, -

в с т а н о в и в:

30.01.2026 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу в розмірі 20335,45 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.11.2025 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, а саме : марка: Fiat, модель :Ducato, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір: білий, рік випуску: 2003 р., номер шасі НОМЕР_2 , загальний легковий седан.

Зсилається на те, що відповідно до даного попереднього договору сторони домовилися укласти Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу до 23.10.2026. Також сторони узгодили між собою, що вартість транспортного засобу становить 189 000 грн., що еквівалентно 4500 доларів США. Пунктом 2.2.3. Попереднього договору зазначено, що Покупець (відповідач) зобов`язаний щотижня, кожного понеділка, сплачувати Продавцю (позивачу) грошову суму в гривнях, що на день проплати становитиме еквівалент у розмірі 90 доларів США. Однак, відповідач виконав дане зобов`язання лише частково. Станом на 28 січня 2026 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 19258,71 грн.

Крім цього, відповідно до умов укладеного попереднього договору, сторонами передбачена пеня, яку Покупець сплачує в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день заборгованості. Відповідно до розрахунку 1 % штрафу, станом на 26 січня 2026 року, відповідачу нараховується штраф у розмірі 1076,74 грн.

Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свого зобов`язання перед позивачем, виникла необхідність звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача у загальному розмірі 20335,45гривень.

02.02.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача,/а.с.14/.

Ухвалою судді від 02.02.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 02.03.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення,/а.с.15/.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Представником позивача отримана в підсистемі «Електронний суд». Відповідачу поштова кореспонденція була направлена за встановленим місцем проживання. Крім цього, відповідача було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду зазначеної справи через оголошення на офіційному веб-потралі судової влади за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/, а.с. 21-22.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 13.11.2025 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу: марка Fiat, модель Ducato, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір білий, рік випуску 2003, номер шасі НОМЕР_2 , загальний легковий седан, /а.с.4-5/.

Відповідно до п. 1.5 даного попереднього договору сторони домовилися укласти Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу до 23 жовтня 2026 року.

Згідно з п. 1.6 Договору істотна умова основного Договору: «Продавець зобов`язується передати транспортний засіб у власність Покупцю, вартістю 189000,00 грн., що еквівалентно сумі – 4500 доларів США, згідно з комерційним курсом станом на 13.11.2025 (42,00 гривні за 1 долар США).»

Відповідно до п. 1.11 попереднього договору Продавець до моменту укладення Основного договору передає Покупцю для користування транспортний засіб, а Покупець користується транспортним засобом та зобов`язується: підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані; використовувати його винятково за його цільовим призначенням; страхувати транспортний засіб; за власний рахунок здійснювати заміну деталей і частин транспортного засобу, які вийшли з ладу; усувати наслідки аварій і ушкоджень, що виникли під час його експлуатації; здійснювати за власний рахунок заправку паливно-мастильними матеріалами у період його використання; за власні кошти здійснювати профілактичне обслуговування, поточний та капітальний ремонт і його технічне обслуговування; відшкодувати збитки, завдані у зв`язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо це сталося з його вини; відшкодувати шкоду, завдані іншій особі у зв`язку з використанням транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.1. договору на підтвердження дійсних намірів Сторін в укладенні Основного договору, Покупець передає Продавцю, а саме, грошові кошти в розмірі 7350,00 гривень, що еквівалентно сумі 175,00 доларів США, згідно з комерційним курсом станом на 13.11.2025 (42 гривні за 1 долар США), а Продавець своїм підписом під цим договором підтверджує отримання таких коштів.

Відповідно до п. 2.2. договору Сторони домовилися здійснювати розрахунок за транспортний засіб до укладення Основного договору на наступних умовах: строк протягом якого буде здійснюватися розрахунок за транспортний засіб з 06.11.2025 по 23.10.2026; сума, яка підлягає до сплати становить різницю між сумою зазначеною в п.1.6. та в п.2.1., а саме, 181650,00 гривень, що еквівалентно сумі – 4325,00 доларів США, згідно з комерційним курсом станом на 13.11.2025 (42,00 гривні за 1 долар США); з 06.11.2025 року по 23.10.2026, щотижня, кожного понеділка, Покупець сплачуватиме Продавцю, грошову суму в гривнях, що на день проплати становитиме еквівалент у розмірі 90 доларів США; підтвердженням сплати сум зазначених в п.2.2.3, буде письмовий напис довільного змісту та особистий підпис здійснений Продавцем (або його представником) на останній сторінці цього Договору.

Крім цього, умовами попереднього договору, укладеного між Сторонами визначено, що за несвоєчасне внесення платежів зазначених в п. 2.2.3, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день такого прострочення.

Таким чином, якщо Покупець прострочить оплату згідну пункту 2.2.3 даного договору, останній зобов`язаний сплатити 1 % від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача по попередньому договору купівлі продажу транспортного засобу від 13.11.2025, станом на 28.01.2026 у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 19258,72 гривень,/а.с.8/.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За ч. 3 ст. 215ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Судом встановлено, що відповідач уклав з позивачем письмовий договір, який має найменування Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу 13.11.2025, та за його умовами відповідач зобов`язався надати послуги за дорученням позивача, а саме вчинити правочин купівлі-продажу транспортного засобу від свого імені, але за рахунок комітента, споживачу, тобто позивачу.

Крім того, у зв`язку з укладенням зазначеного договору між сторонами виникли правовідносини, які регулюються (окрім положень Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку) Законом України «Про захист прав споживачів», так як вказаний Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживча, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України у рішенні по справі №15-рп/2011 від 10.11.2011: «Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Кодексу (ЦК). Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності. Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Цивільного Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому послуги».

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦКУ визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе зобов`язань передбачених попереднім договором купівлі-продажу від 13.11.2025 належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу від 13.11.2025 у розмірі 19258,71 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення пеня в розмірі 1076,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за попереднім договором купівлі-продажу від 13.11.2025 у розмірі 20335,45 гривень (двадцять тисяч триста тридцять п`ять гривень 45 коп.) та 1331,20 гривень (тисячу двісті шістдесят гривень, 71 коп.) понесених судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 березня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 .

Головуюча суддя Курус Р.І.