Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №337/30/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 20.03.2026

Справа № 337/30/26

Провадження № 2/334/1609/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Гнатюка О.М.,

при секретарі – Якущенко Е.Р.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання.

Позов обґрунтований тим, що відповідач є батьком позивача.

Позивач з 1.09.2019 року навчався на денному відділенні Відокремленого структурного підрозділу Токмацького механічного фахового коледжу НУ «Запорізька політехніка» другого рівня акредитації. Термін навчання становив з 1.09.2019 року по 30.06.2023 року. Навчання було безкоштовним. Позивач отримував стипендію у 2021 році в розмірі 1200 грн. Проте, отриманої стипендії не вистачало. Додатково позивача утримувала мати.

У 2022 році позивач звернувся із позовом до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом про стягнення аліментів на навчання.

Ухвалою від 20 січня 2022 року Токмацький районний суд Запорізької області відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду на 16 лютого 2022 року о 1.00 год. В зв`язку із запровадженням в країні воєнного стану з 24.02.2022 року справа не була розглянута. Місто Токмак є окупованою територією. З січня 2022 року по сьогоднішній день позивач продовжує навчатися. Здобув повну загальну освіту в 2021 році у ВСП «Токмацького механічного фахового коледжу НУ «Запорізька політехніка». У 2023 році закінчив та отримав Диплом молодшого спеціаліста ВСП «Токмацького механічного фахового коледжу НУ «Запорізька політехніка».

З 2023 року позивач є студентом факультету управління Університету митної справи та фінансів денної форми навчання. Навчання проводиться за платною основою на контракті.

Навчання є основним заняттям для позивача. Він не має можливості працювати чи отримувати зарплату. Після досягнення 18-річного віку батько матеріальну допомогу позивачу не надає.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, починаючи з часу подання первісного позову до Токмацького районного суду Запорізької області 14.01.2022 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, у позові вказане клопотання про слухання справи за відсутності позивача.

Відповідач в судовому засіданні вказав, що він не ухиляється від оплати аліментів. Ним в період з січня 2022 року по 1 лютого 2026 року перераховувалися кошти на картковий рахунок позивача 294910,02 грн. для навчання. У відповідача на утриманні перебуває дружина, яка не працює. На цей час він проходить військову службу у частині, яка розташована у Рівненській області. Він вимушений винаймати квартиру. Таким чином, платити аліменти немає можливості.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком вказаний ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою про взяття на облік ВПО ОСОБА_2 став на облік ВПО 30.08.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №15 від 18.04.2023 року ОСОБА_2 з 1.09.2019 року є студентом ВСП «Токмацького механічного фахового коледжу НУ «Запорізька політехніка».

Згідно зі свідоцтвом про здобуття повної загальної середньої освіти АР №54365888 від 30.08.2023 року ОСОБА_2 здобув повну загальну середню освіту в 2021 році у ВСП «Токмацького механічного фахового коледжу НУ «Запорізька політехніка».

Відповідно до витягу з наказу по Університету митної справи та фінансів №597кс від 18.08.2023 року ОСОБА_2 зарахований на навчання на 1 курс денної форми навчання.

Відповідно до довідки №416 від 4.12.2025 року ОСОБА_2 є студентом 3 курсу факультету управління Університету митної справи та фінансів.

Ухвалою від 20.01.2022 року Токмацьким районним судом Запорізької області відкрито провадження №328/61/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання. Справа не розглянута.

Статтею 198 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка син, які продовжують навчання.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення аліментів, починаючи з моменту подання первісного позову до Токмацького районного суду Запорізької області 14.01.2022 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Аналіз статті 191 СК України свідчить, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести: (а) вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача; (б) ухилення відповідача від надання утримання дитині.

При цьому під ухиленням від сплати аліментів розуміють пряму відмову від надання утримання, а також різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів: приховання особою свого дійсного розміру заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язку по утриманню. Факт ухилення від надання утримання може мати місце в тому випадку, якщо особа має у своєму розпорядженні кошти, але не бажає їх надавати.

Ухилення від сплати аліментів полягає у винних навмисних діях (бездіяльності) відповідача. Тому позивач має надати суду докази того, що, вчиняючи тим чи іншим способом, відповідач свідомо прагнув ухилитися від виконання обов`язку по утриманню.

Відповідачем надані докази того, що він є військовослужбовцем та ним в період з 2022 року по 2025 рік перераховувалися грошові кошти на картковий рахунок позивача.

Тобто відповідачем не вживалися дії щодо приховування свого місця служби (роботи), місце проживання, тобто ухилення від сплати аліментів у вказаний період.

В той же час позивачем не надано доказів ухилення відповідача від надання утримання повнолітній дитині, що продовжує навчання.

З огляду на викладене, суд вважає що вимоги в частині стягнення аліментів за період з 14.01.2022 року по 5.01.2026 року не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на утримання повнолітнього сина, суд виходить з принципу розумності. Так, розмір аліментів, відповідно до вимоги закону, має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а у випадку з повнолітнім сином - для забезпечення його розумних витрат пов`язаних з забезпеченням життєвих потреб під час навчання. Мінімальний рекомендований розмір аліментів закон визначає на рівні розміру прожиткового мінімуму.

На думку суду, виходячи із майнового стану сторін, встановленого законодавчо розміру мінімальної заробітної плати, інших обставин, встановлених при розгляді справи та потреб сина, який продовжує навчання, аліменти на утримання повнолітнього сина слід визначити у розмірі 1/6 до досягнення дитиною двадцятитрьохрічного віку чи до закінчення ним навчання, в залежності від того, яка із зазначених обставин настане першою.

Отже позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 81, 89, 133, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, ст. 180, 182, 183, 184 СК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання - частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 6 січня 2026 року та до закінчення навчання, але не більше чим до досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення про стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя на протязі 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . );

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 );

Повне судове рішення складено і підписано 20.03.2026.

Суддя: Гнатюк О. М.