Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №308/2304/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2304/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши адміністративні матеріали відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП – суду не відомий, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2026 року о 11 год. 40 хв., на напрямку 358 прикордонного знаку на околиці населеного пункту Чоп (Чопська територіальна громада Ужгородського району, Закарпатської області) в межах прикордонної смуги начальником відділення моніторингу обстановки на відстані 70 метрів до державного кордону було виявлено та затримано гр. ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордну з України в Угорщину поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

В судове засідання, громадянин ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

При цьому суддя враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вказане, а також принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд проводить розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Окрім того в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутності від 08.02.2026 року, згідно якої свою вину визнає.

На підтвердження вини громадянина ОСОБА_1 суду надані: протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 001247Е від 08.02.2026 року, протокол про адміністративне затримання від 08.02.2026 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 08.02.2026 року, рапорт від 08.02.2026 року, схема місця затримання правопорушника від 08.02.2026 року, фототаблиця від 08.02.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях громадянина ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КпАП України - перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Суд, при призначенні стягнення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, фактичні обставини справи та приходить до висновку, що на громадянина ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з гр. ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ч. 2 ст. ст. 204-1, 256, 278, 283, 284, КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП – суду не відомий, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП – суду не відомий, судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Наумова