Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №730/373/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/373/26

Провадження № 3/730/126/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді - Данько О.В.

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1

потерпілого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_1 , одружену, має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючу, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 «14 березня 2026 року близько 21-30 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство стосовно свого сина ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме виражалася в його бік нецензурною лайкою, чим завдала йому психологічну травму та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП».

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що 14.03.2026 між нею та її сином ОСОБА_2 на побутовому ґрунті виникла сварка у ході якої вона виражалась нецензурною лайкою у бік останнього. В ході суперечки вона сама викликала поліцію, проте причини такого виклику пояснити не може.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 14.03.2026 увечері мати повернулась додому і між ними виникла сварка у ході якої остання ображала його нецензурною лайкою. Стверджує, що це був звичайний побутовий конфлікт, шкода його психічному здоров`ю заподіяна не була. Мати з невідомих йому причин викликала поліцію. Поліцейські записували пояснення з його слів і він підписав їх не читаючи.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).

Частина 1 стаття 173-2 КУпАП у редакції Закону України №3733-IX від 22.05.2024, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ч.2 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує на те, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою фактичне настання шкоди фізичної або психологічної шкоди. Водночас, лише висловлювання кривдником нецензурних чи образливих слів, так само вчинення фізичних дій щодо особи, не може утворювати склад даного адміністративного правопорушення, якщо не доведено що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному чи фізичному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на батьків та дітей.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , «чим завдала йому психологічну травму».

На підтвердження вказаних обставин, до протоколу додано:

- рапорт щодо заяви зареєстрованої в ЄО за № 1007 від 14.03.2026 згідно якого 14.03.2026 о 21-40 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_1 повідомила, що у неї у будинку живуть двоє неповнолітніх дітей з якими у неї конфлікт. ОСОБА_2 повідомив, що мати у стані алкогольного сп`яніння вчинила сварку та почала його виганяти з дому;

- письмові пояснення, записані зі слів потерпілого ОСОБА_2 , де зазначено, що мати перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинила з ним конфлікт, виражалась нецензурною лайкою, хотіла його побити, після чого викликала поліцію;

- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14.03.2026.

У судовому засіданні, як особа яка притягується до адміністративної відповідальності, так і потерпілий ОСОБА_2 (син) стверджують, що між ними була суперечка. Потерпілий у судовому засіданні заперечує факт настання, негативних наслідків для його психічного здоров`я внаслідок вищеописаних дій його матері ОСОБА_1 .

Таким чином, не доведено належними, допустимими доказами, що дії ОСОБА_1 , описані у протоколі про адміністративне правопорушення, по відношенню до її сина, завдали шкоди його психічному здоров`ю.

У той же час, настання наслідків у вигляді шкоди психічному здоров`ю потерпілого є обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім та беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки, вказаний документ містить лише суб`єктивну оцінку уповноваженою на складання протоколу особою установлених нею певних обставин, які мають бути підтверджені передбаченими ч.1 ст.251 КУпАП доказами.

Таким чином, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд не може погодитись із наведеним уповноваженим працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення формулюванням, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство, оскільки всупереч вимог ч.2 ст.251 КУпАП не були надані належні та допустимі докази, передбачені ч.1 ст.251 КУпАП, на підтвердження факту настання шкідливих наслідків для потерпілого у вигляді заподіяння шкоди його психічному здоров`ю.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події й складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.8, 62 Конституції України, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження по справі необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Оскільки за наслідками розгляду справи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір стягненню з нього не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 40-1, 173-2, 247, 251, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Данько