Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №362/1879/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1879/26

Провадження № 1-кс/362/154/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДР, -

в с т а н о в и в :

27.02.2026 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДР.

Скарга обґрунтована тим, що 23.02.2025 р. заявником до ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначено, що 18.02.2026 р., близько о 23.00 год. 25 хв., за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 7, поблизу магазину «АТБ» невідомий чоловік здійснив напад на ОСОБА_3 та завдав тілесних ушкоджень, що підтверджується медичними довідками. Після скоєного нападник зник з місця події.

Відомості по заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені слідчим Васильківського УП ГУНП в Київській області.

Скаржник в судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належно, направив до суду заяву, в якій просив слухати скаргу за його відсутності, скаргу підтримав та просив задовольнити.

Представник ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, матеріали за заявою ОСОБА_3 від 27.02.2026 р., слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Встановлено, що 24.02.2026 р. від ОСОБА_3 до ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява про вчинення кримінального правопорушення, яка зареєстрована за № 2727 від 25.02.2026 р.

У відповідності до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Разом з тим, ст. 214 КПК України передбачає прямий обов`язок слідчого (прокурора) протягом 24 годин на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення внести відомості до ЄРДР, при цьому проведення будь-яких перевірок, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення не передбачено.

Так, відповідно до узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст. 214 КПК обов`язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Окрім КПК, нормативні засади, пов`язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 р. №139, прийнятим на виконання вимог КПК.

Кожен, чиї права та свободи викладені у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи (Рекомендація Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Державам-членам СЕ, прийнята Комітетом Міністрів 12.05.2004 р.).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права, що визначено у рішенні ЄСПЛ «Chahal v. the UK», n. 145.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ 13.12.2012 р. «Souza Ribeiro v. France» визначено, що особлива увага має приділятися забезпеченню оперативності вирішення питань, порушених при зверненні до засобу юридичного захисту, оскільки не виключено те, що надмірна тривалість такої процедури може позначитися на адекватності такого засобу.

Так, у заяві ОСОБА_3 зазначено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень окремими особами, тобто вказані відомості, які є достатніми для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, що відповідає положенням ч. 5 ст. 214 КПК України.

Проте, заява ОСОБА_3 від 24.02.2026 р., що була отримана ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області 24.02.2023 р., яка зареєстрована за № 2727 від 25.02.2026 р., про вчинення кримінального правопорушення внесена до ЄРДР не була, тобто вимоги, визначені ч. 1 ст. 214 КПК України, не виконані, що суперечить положенням національного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про зобов`язання вчинити певну дію.

Таким чином, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області підлягає задоволенню.

З огляду за зазначене та керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати уповноважених осіб ВП №1 Обухівського РУП ГУНП України в Київській області вжити дії щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей на підставі заяви ОСОБА_3 від 24.02.2026 р., яка зареєстрована за № 2727 від 25.02.2026 р., та вчинити дії, передбачені ст. 214 КПК України.

Невідкладно повідомити слідчого суддю про виконання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Матеріали за заявою ОСОБА_3 від 25.02.2026 р. повернути до ВП №1 Обухівського ВП ГУНП в Київській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1