Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №676/7297/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/7297/25

Номер провадження 2/676/879/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочний розгляд)

12 березня 2026 року м. Кам`янець - Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Бондаря О.О.

з участю секретаря судового засідання Коротун В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно за набувальною давністю , -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у домоволодінні за набувальною давністю.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що відповідно до договору дарування від 27 грудня 2005 року позивач є власником 53/100 частки житлового будинку з відповідними надвірними будівлями до нього, а також земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,056 га за АДРЕСА_1 . Відповідач є власником іншої 47/100 частини вище зазначеного домоволодіння. Майже 20 років поспіль, позивач фактично безперервно, відкрито і добросовісно володіє усім спірним домоволодінням. Відповідач хоча і є власником 47/100 частки, однак домоволодінням фактично жодного дня не користувалася, не цікавилася. У зв`язку з чим просить визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 47/100 частки в домоволодінні (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ: 1435890068104; реєстраційний номер майна в РПВНМ:13366491), що знаходиться по АДРЕСА_1 , право власності на яку, зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 серпня 2010 року, виданого ОСОБА_3 , державним нотаріусом Першої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-1967.

Ухвалою Кам`янець - Подільського міськрайонного суду від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження в справі.

Ухвалою Кам`янець - Подільського міськрайонного суду від 29 січня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В ході судового розгляду представник позивача позов підтримав і пояснив, що відповідно до договору дарування від 27 грудня 2005 року позивач є власником 53/100 частки житлового будинку з відповідними надвірними будівлями до нього, а також земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,056 га за АДРЕСА_1 . Відповідачка ніколи в даному житловому будинку не проживала , тільки зареєструвала право власності на частину житлового будинку. Позивачка відкрито з 2005 року , як власник користується всім житловим будинком і всіма господарськими спорудами. Позивачка проводила ремонт житлового будинку, перекривала дах на всьому будинку. Водопостачання , електроенергія , водовідведення, газопостачання заведені в житловий будинок, а не окремо в кожну частину житлового будинку. Частини житлового будинку не є ізольованими.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання, в яких вказала, що мати позивачки та відповідачка були рідними сестрами . Будинок має один вхід , позивачка користується всіма приміщеннями в житловому будинку, частини житлового будинку не ізольовані, окремих входів не мали. Частини житлового будинку виділені не були. Позивачка доклала багато зусиль для підтримки будинку в належному стані.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні в своїх показаннях вказала, що позивачка відповідально ставиться до будинку, перекрила дах за власні кошти, замінила вікна, провела водопостачання в житловий будинок. Будинок має один вхід , не розділений. Позивачка користується всім будинком.

З копії технічного паспорта на домоволодіння по АДРЕСА_1 вбачається, що до складу 53/100 часток у житловому будинку входить 1/2 частина веранди , кімната площею 12,2 кв.м., кімната 9,8 кв.м., 1/2 частина сараю «Б», 1/2 частина сараю «В», 1/2 частина сараю «Г», 1/2 частина навісу «Д», 1/2 частина вбиральні «Е», 1/2 частина огорожі « N».

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 серпня 2010 року , виданого державним нотаріусом Першої Кам`янець – Подільської державної нотаріальної контори, зареєстрованої в реєстрі нотаріальних дій за № 1 – 1967 вбачається, що до складу 47/100 часток домоволодіння входить в житловому будинку коридор площею 3,8 кв.м., кухня площею 6,3 кв.м., кімната площею 7,5 кв.м., 1/2 частина веранди , 1/2 частина сараю «Б», 1/2 частина сараю «В», 1/2 частина сараю «Г», , 1/2 частина навісу «Д», 1/2 частина вбиральні «Е», 1/2 частина огорожі «N».

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Враховуючи, що позивачка більше 15 років відкрито та безперервно користується частиною домоволодіння, власником якої є відповідачка, що позивачка належним чином здійснює догляд за будинком , провела перекриття даху всього будинку , провела водопостачання та водовідведення будинку, замінила вікна, за нею слід визнати право власності на 47/100 часток домоволодіння (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ: 1435890068104; реєстраційний номер майна в РПВНМ:13366491), що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Крім того при задоволенні позову суд також враховує, що позивачка є власником земельної ділянки, яка закріплена за домоволодінням, що відповідачка до набуття та після набуття права власності на 47/100 часток домоволодіння жодного дня в житловому дубинку не проживала.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258 – 260, 263 – 265 ЦПК України , ст. 344 ЦК України , суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 47/100 частки в домоволодінні (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ: 1435890068104; реєстраційний номер майна в РПВНМ:13366491), що знаходиться по АДРЕСА_1 .

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_2 , поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

Повне рішення складено 20 березня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Бондар О.О.