Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №160/436/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 рокуСправа №160/436/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 06.11.2025.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглянути заяву по суті та надати повну і вичерпну інформацію про наявність (або відсутність) вільних земельних ділянок державної чи комунальної власності в межах смт Обухівка, с. Старі Кодаки, с. Сажівка Дніпровського району Дніпропетровської області.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.11.2025 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про надання інформації щодо наявності вільних земельних ділянок державної або комунальної власності в межах визначених ним населених пунктів, для будівництва та обслуговування житлового будинку. Позивач, уважає, що відповідач безпідставно не розглянув заяву по суті, а передав її до Обухівської селищної територіальної громади та Новоолександрівської сільської території громади.

12 січня 2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

03 лютого 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у якому відповідач зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 06.11.2025 про наявні вільні земельні ділянки комунальної або державної власності в межах населених пунктів: смт. Обухівка, с. Старі Кодаки, с. Сажівка Дніпровського району Дніпропетровської області, які можуть бути надані для будівництва, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідно до статей 118, 121 Земельного кодексу України, та надано відповідь, зареєстровану 04.12.2025 за № М-201/0-271/6-25. Звернення Позивача було направлено для розгляду по суті до Обухівської селищної територіальної громади та Новоолександрівської сільської територіальної громади, як до належних розпорядників відповідної інформації. Отже, твердження Позивача про те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не надало відповіді на його звернення або ухилилось від його розгляду, не відповідають фактичним обставинам справи.

06 лютого 2026 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, у яких позивач зазначив, що посилання відповідача ведення воєнного стану, яким тимчасово обмежено передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність, є безпідставним, оскільки такі обставини не можуть бути забороною, прийняти та розглянути звернення, розгляд заяв про реалізацію права на землю, прийняття адміністративних рішень. Позивач уважає, що воєнний стан не може бути підставою для повного ігнорування звернення громадянина та ухилення від виконання покладених законом повноважень.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 06 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про надання інформації про наявність вільних земельних ділянок державної або комунальної власності в межах населених пунктів: смт Обухівка, с. Старі Кодаки, с. Сажівка Дніпровського району Дніпропетровської області, які можуть бути надані для будівництва обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідно до ст. 118, 121 Земельного кодексу України.

Листом Головного управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.12.2025 за № М-201/0-271/6-25 на заяву ОСОБА_1 від 06.11.2025 повідомило, що його заява була направлена до Обухівської селищної територіальної громади та Новоолександрівської сільської територіальної громади, для її розгляду та прийняття рішення в межах повноважень.

Позивач уважає, що відповідач протиправно не розгляну заяву по суті та не прийняв відповідного рішення.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада у межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частиною 1 статті 71 Закону № 280/97-ВР передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі за текстом - ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».

Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно з вимогами ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно статті 116 Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац перший частини першої).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта).

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Із положень ч. 6 ст. 118 ЗК України вбачається, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Із поданої позивачем заяви вбачається, що він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію про вільні земельні ділянки державної чи комунальної власності в межах смт Обухівка, с. Старі Кодаки, с. Сажівка Дніпровського району Дніпропетровської області, які можуть бути наданні надані для будівництва обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідно до ст. 118, 121 Земельного кодексу України.

Отже, позивач маючи бажання отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідно до ст. 118, 121 Земельного кодексу України, повинен був звернутися до відповідної територіальної громад, а відтак відповідач правомірно передав заяву ОСОБА_1 від 06 листопада 2025 року до Обухівської селищної територіальної громади та Новоолександрівської сільської територіальної громади, як до належних розпорядників відповідної інформації.

Суд зазначає, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права, свободи чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушено відповідачем саме в спірних публічно-правових відносинах.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

В даному випадку, судом не встановлено на момент звернення до суду порушення відповідачем жодних інтересів, прав, свобод позивача з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже, задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев