Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №160/12469/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 рокуСправа №160/12469/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

-ухвалити рішення, яким скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 23090003980 від 14 (12) січня 2025 року про відмову в призначенні, ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 6 грудня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням наданих документів: копії наказу про прийняття на роботу № 41 від 9 липня 1998 року, копії наказу про переведення на іншу роботі № 1066-П від 4 жовтня 2001 року, копії наказу про розірвання трудового договору № 439 від 2 вересня 2009 року, довідки про уточнення особливого характеру роботи № 1144 від 29 червня 2018 року, довідки уточнюючої особливий характер роботи, необхідного для призначення пільгової пенсії № 93 від 28 червня 2018 року, довідок №№ 97 та 98 від 25 червня 2018 року про заробітну плату для обчислення пенсії, та карток індивідуального обліку дози опромінення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 06.12.2024 вона звернулася до відділу обслуговування громадян №12 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності заяву та надані документи було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і 12 грудня 2024 року прийнято рішення за № 230950003980, яким відмовлено у призначенні пенсії. У рішенні зазначено, що страховий стаж становить 33 роки 04 місяців 01 днів, пільговий стаж становить 7 років 8 місяців 0 днів, інформація про неодержання пенсії в російській федерації відсутня. 14 січня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 230950003980 (на заміну рішення від 12 грудня 2024 року), яким також відмовлено в нарахуванні пенсії. У рішення зазначено, що страховий стаж уже становить 31 рік 04 місяці, 01 днів, пільговий стаж становить 5 років 10 місяців 24 днів, інформація про неодержання пенсії в російській федерації відсутня. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.02.2025 повідомлено про прийняте рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а також про те, що подані довідки про роботу в Кримському республіканському клінічному онкологічному диспансері за період роботи з 15 липня 1998 року по 14 вересня 2009 року, що видані у 2018 році, не прийнято, оскільки установа, що підтверджує роботу, розташована на тимчасові окупованій території в Автономній Республіці Крим. Позивач категорично не погоджується з прийнятим рішенням та вважає, що відповідач не надав належної оцінки її трудовій книжці та всім поданим на підтвердження даних трудової книжки документам, зокрема наказу про прийняття на роботу № 41 від 9 липня 1998 року, наказу про переведення на іншу роботі № 1066-П від 4 жовтня 2001 року, наказу про розірвання трудового договору № 439 від 2 вересня 2009 року, довідкам про уточнення характеру роботи № 1144 від 29 червня 2018 року № 93 від 28 червня 2018 року. З огляду на викладене, вважає рішення відповідача протиправним, у зв`язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12469/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області копію пенсійної справи ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 ) та розрахунок страхового стажу, в тому числі, пільгового за Списком №1, станом на дату звернення 06.12.2024.

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявним в матеріалах справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. Витребуваних доказів не надав. Обґрунтувань причин невиконання вимог ухвали суд не повідомив.

За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_2 (прізвище до шлюбу – ОСОБА_3 (згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України ID-картка № НОМЕР_3 , виданого 28.09.2023, орган, що видав 7116, місце проживання: АДРЕСА_1 .

06.12.2024 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням відповідача від 12.12.2024 №230950003980 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

У листі від 13.12.2024 №2300-0215-8/91458 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомлено позивачу про прийняте рішення від 12.12.2024 №230950003980.

14.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №230950003980 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії (на заміну рішення від 12.12.2024).

Означене рішення від 14.01.2025 №230950003980 обґрунтоване наступним.

Вік заявника 50 років 0 місяців 3 дні. Необхідний страховий стаж пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1) становить 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Загальний страховий стаж особи становить 31 рік 4 місяці 1 день з урахуванням Списку №1. Пільговий стаж особи становить 5 років 10 місяців 24 дні. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Пунктом 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. Інформація про неодержання заявницею пенсії в російській федерації відсутня.

Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії від 14.01.2025 №230950003980, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом частини першої та другої статті 4 цього Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому, за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Під час визначення права на пенсію відповідно до частин другої - четвертої цієї статті періоди роботи в інших державах на роботах (посадах), які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах і за вислугу років, зараховуються до відповідного стажу за умови, що зарахування таких періодів передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина шоста статті 114 Закону № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до пунктів 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.

З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 № 162.

У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 06.12.2024.

Розгляд заяви та долучених документів за принципом екстериторіальності здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та за результатом прийнято рішення від 12.12.2024 № 230950003980, яке в подальшому було змінено, та на заміну рішенню від 12.12.2024 прийнято рішення від 14.01.2025 № 230950003980, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Відповідно до оскаржуваного рішення, вік заявника 50 років 0 місяців 03 дні, тривалість страхового стажу позивача становить 31 рік 04 місяці 01 день, пільговий стаж – 5 років 10 місяців 24 дні.

Разом з тим, з рішення, що оскаржується, не вбачається відомостей щодо причин відмови в призначенні пенсії, а також щодо документально підтвердженого пільгового стажу позивача, які періоди та в якому розмірі не зараховані до пільгового стажу за Списком №1 на дату звернення позивача із заявою від 06.12.2024, та причини відмови у їх зарахуванні.

Лише зі змісту листування позивача з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області можна дійти висновку, що відповідачем не враховано при обрахунку стажу періодів роботи позивача в Кримському республіканському клінічному онкологічному диспансері.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_4 від 14.08.1995, позивач з 15.07.1998 по 07.10.2001 працювала молодшою медсестрою радіологічного відділення без променевого навантаження у Кримському республіканському клінічному онкологічному диспансері (записи 3-4); з 08.10.2001 по 14.09.2009 – молодшою медсестрою гамма терапевтичних апаратів радіологічного відділення у Кримському республіканському клінічному онкологічному диспансері (записи 4-5).

Суд зазначає, трудова книжка позивача в цій частині оформлена у відповідності до вимог законодавства, записи містять номери та дати наказів про прийняття на роботу, переведення та звільнення, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства, однак не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо характеру виконуваної роботи, атестації робочого місця, зайнятості повний робочий день для поширення пільг пенсійного забезпечення.

Саме в таких випадках законодавцем обумовлена необхідність надання довідок уточнюючого характеру на підтвердження пільгового стажу роботи на відповідних посадах або за професіями.

Позивач у позовній заяві наполягає, що до заяви про призначення пенсії долучала пакет документів, зокрема копії: наказу про прийняття на роботу № 41 від 09.07.1998, копії наказу про переведення на іншу роботі № 1066-П від 04.10.2001, наказу про розірвання трудового договору № 439 від 02.09.2009, довідки про уточнення особливого характеру роботи № 1144 від 29.06.2018, довідки уточнюючої особливий характер роботи, необхідного для призначення пільгової пенсії № 93 від 28.06.2018, довідок №№ 97 та 98 від 25.06.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії, та карток індивідуального обліку дози опромінення.

Згідно з довідкою Кримського республіканського клінічного онкологічного диспансеру ім. В.М. Єфетова від 29.06.2018 №1144, що уточнює особливий характер роботи, вона адресована Управлінню Пенсійного фонду України про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08.10.2001 прийнята на роботу зі шкідливими умовами праці на посаду молодшої медичної сестри радіологічного відділення, гамма-терапії з несенням променевого навантаження в Кримський республіканський клінічному онкологічний диспансер, постійно та безпосередньо була зайнята більш 80% робочого часу в шкідливих умовах, знаходилась під впливом радіоактивного випромінювання, професія (посада), а таких умовах працювала з 08.10.2001 (наказ №1066-п від 04.10.2001) по 14.09.2009 (наказ №439 від 02.09.2009). Дана робота передбачена Списком №1, розділ Х1Х, код позиції 12300000-017541, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 року №10. Довідка містить відомості про атестацію робочого місця, підпис уповноваженої особи та печатку медичної установи.

Згідно з довідкою Кримського республіканського клінічного онкологічного диспансеру ім. В.М. Єфетова від 28.06.2018 №93, що уточнює особливий характер роботи і умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, вона видана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що дійсно працювала Кримському республіканському клінічному онкологічному диспансері ім. В.М. Єфетова повний робочий день в професії (посаді) молодшої медичної сестри радіологічного відділення без променевого навантаження з 15.07.1998, молодшою медичною сестрою радіологічного відділення, гамма-терапії, з несенням променевих навантажень з 08.10.2001 та звільнена з посади з 14.09.2009, робота передбачена Списком №1, розділ Х1Х, код позиції 12300000-017541, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 року №10.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву проти позову та не спростував доводів позивача про долучення вказаних уточнюючих довідок до заяви від 06.12.2024, тож суд висновує, що такі документи були у розпорядженні відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення.

Водночас, з рішення від 14.01.2025 не вбачається причин не врахування записів трудової книжки в частині періодів роботи позивача медичною сестрою, а також уточнюючих довідок та інших долучених до неї документи під час обрахунку стажу, в тому числі пільгового.

Загальне посилання відповідача у рішенні про враховану кількість періодів трудової діяльності до пільгового стажу та без обґрунтування підстав неврахування інших періодів роботи у пільговий стаж, не свідчить про обґрунтованість такого рішення, оскільки ставить заявницю у стан правової невизначеності, що безумовно є порушенням прав останньої.

Посилання відповідача у додатковому коментарі рішення на положення пункт 14-4 розділу XV Закону №1058-ІV суд вважає безпідставним з огляду на те, що відповідачем не надано доказів, а з наявних в матеріалах справи не вбачається, що позивач проживає на тимчасово окупованих територіях України або саме під час тимчасової окупації територій виїхала на підконтрольну Україні територію.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За таких обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії (на заміну рішення від 12.12.2024) від 14.01.2025 № 23090003980 прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначений законодавством, не відповідає критеріям обґрунтованості, оскільки викладено без належного мотивування підстав його прийняття.

Відповідачем в оспорюваному рішенні хоч і наведено норми законодавства для призначення пільгової пенсії, однак не зазначено підстави відмови позивачу в призначенні пенсії за Списком №1, не обґрунтовано причин не врахування записів трудової книжки, довідок, уточнюючих пільговий характер роботи, та інших документів у їх сукупності, що долучались до заяви від 06.12.2024.

Відповідно до частини першої та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За таких обставин, оспорюване рішення безперечно є протиправним та підлягає скасуванню, тому з метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням всіх долучених до неї документів з прийняттям мотивованого рішення.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Відповідно до статті 90 КАС суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) від 14.01.2025 №230950003980 про відмову в призначенні пенсії (на заміну рішення від 12.12.2024).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 06.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням всіх долучених до неї документів та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова