Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №140/10348/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10348/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13 серпня 2025 року №UA205100/2025/000017/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 серпня 2025 року №UA205100/2025/000263 (далі – картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів).

В обґрунтування позову позивач вказав, що придбав за кордоном на підставі договору купівлі-продажу від 26 червня 2025 року №8443/26.06.2025 транспортний засіб Isuzu Turquoise (номер кузова НОМЕР_1 ) та з метою митного оформлення до Волинської митниці декларантом подано митну декларацію (далі – МД) від 13 серпня 2025 року №25UA205100005568U3 та визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту), для підтвердження якої надано передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України) обов`язкові документи. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення від 13 серпня 2025 року №UA205100/2025/000263, відкоригувавши митну вартість за резервним методом на рівні 20500,00 євро, та оформив картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA205100/2025/000263.

Позивач не погоджується із рішенням про коригування митної вартості та прийнятою у зв`язку із цим карткою відмови у митному оформленні (випуску) товарів й вважає, що відповідач не обґрунтував, які складові митної вартості не підтверджені документально та чому надані документи є недостатніми для визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом, як і не довів, що такі документи є недостовірними.

На аргументи митного органу про непідтвердження оплати за товар позивач вказав, що кінцеву дату оплати було визначено в інвойсі від 26 червня 2025 року №А-25-2025, за реквізитами якого із застосуванням засобів міжнародної електронної платіжної системи SWIFT платіжною інструкцією від 09 липня 2025 року №20 була здійснена оплата. Зауважив, що положеннями чинного законодавства не передбачено проставлення підпису (печатки) уповноваженої особи на SWIFT-повідомленні, натомість у платіжному документі є відмітка «підписано з використанням електронного підпису», тому відповідач безпідставно не прийняв цей документ як доказ оплати.

З приводу твердження митного органу про невідповідність звіту про оцінку транспортного засобу від 13 серпня 2025 року №245/25 позивач зазначив, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна у рахунку-фактурі, за наявності якого звіт про оцінку транспортного засобу не є документом, що підтверджує вартість транспортного засобу для митного оформлення.

За таких обставин позивач просив суд задовольнити позов, скасувавши рішення відповідача. Як наслідок, картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів також є протиправною.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.144).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.61-68). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару документів встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана через відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом, та розбіжності у документах. Зокрема, до митного оформлення не було надано акт прийому-передачі транспортного засобу та платіжні документи, які підтверджували б факт оплати товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (суму фактично понесених витрат), при цьому в рахунку-фактурі від 26 червня 2025 року №А-25-2025 зазначені умови поставки товару EXW, тоді як в автотранспортній накладній від 10 серпня 2025 року №LV-1108 - умови поставки FCA.

Відповідач повідомив, що ФОП ОСОБА_1 надав акт прийому-передачі від 26 червня 2026 року, витяг з системи SWIFT від 09 липня 2025 року №(MUR)20, платіжну інструкцію від 26 червня 2025 року №Р0709DOQY9, звіт про оцінку транспортного засобу №245/25, виписку з бухгалтерської документації від 09 липня 2025 року. Однак витяг з системи SWIFT від 09 липня 2025 року №(MUR)20 не містить підпису відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації, належних відміток виконавця надавача платіжних послуг, а також не відповідає умовам розрахунків згідно з договором. Крім того, звіт про оцінку транспортного засобу від 13 серпня 2025 року №245/25 не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у ньому відсутній виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків. Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, то не було підстав визнавати її за основним методом визначення

У зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації для визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу.

З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення та картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів відповідає вимогам митного законодавства.

У відповіді на відзив (а.с.146-147) позивач заперечив доводи відповідача та зауважив, що договором від 26 червня 2025 року №8443/26.06.2025 визначено поставку товару за рахунок покупця на умовах EXW, Бауска, про що також вказано в рахунку-фактурі. Позивач стверджує, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів того, яким чином оформлення СМR (зазначення в ній умов поставки FCA) може свідчити про неповні відомості складових митної вартості, при тому що така підстава не відображена у спірному рішенні, а документи про витрати на транспортування надані.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

26 червня 2025 року між фірмою SIA Virazas (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено контракт №8443/26.06.2025 (а.с.27-29, переклад на а.с.30-31), відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує автомобіль Isuzu Turquoise, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску – 04 липня 2012 року, максимальна потужність двигуна – 140 кВт, повна маса – 10400 кг, тип пального – дизель, пробіг – 517049 кг.

Про продаж автомобіля продавець видав рахунок-фактуру від 26 червня 2025 року №А-25-2025 на суму 6000,00 євро (а.с.14, переклад на а.с.15).

13 серпня 2025 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару - автобус пасажирський категорії «М3» марки Isuzu Turquoise номер кузова: НОМЕР_3 , був у використанні, тип двигуна - дизельний, маркування двигуна 969193, тип Q BUS31, робочий об`єм двигуна 5193 куб.см, маса спорядженого - 7036 кг, повна маса - 10400 кг; потужність -140 кВт, календарний рік виготовлення - 04 липня 2012 рік, модельний рік виготовлення - 2012 рік, місць для сидіння - 32, стоячих - 7, декларант позивача подав МД №25UA205100005568U3 (а.с.43). Фактурна вартість імпортованого товару становить 6000,00 євро (еквівалентно 288454,8012 грн), а митна вартість – 299432,1800 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 7939,95 грн та витрат на страхування у розмірі 63,18 євро). До митної декларації додано, зокрема: договір купівлі-продажу від 26 червня 2025 року №8443/26.06.2025 (а.с.27-29, переклад на а.с.30-31), рахунок-фактуру від 26 червня 2025 року №А-25-2025 (а.с.14, переклад на а.с.15), калькуляцію транспортних витрат від 12 серпня 2025 року №12082025/1 (а.с.23), документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 10 серпня 2025 року (а.с.22), документ, що підтверджує вартість страхування від 10 серпня 2025 року №7341328 (а.с.24), автотранспортну накладну від 10 серпня 2025 року №LV-1108 (а.с.16), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13 травня 2025 року № НОМЕР_4 (а.с.19, переклад а.с.18), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06 серпня 2025 року № НОМЕР_5 (а.с.20), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця від 08 серпня 2025 року №662 (а.с.25), сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 12 серпня 2025 року №UA.013.467196-25 (а.с.40-42), страховий поліс від 10 серпня 2025 року №SMC898038 (а.с.26), копію митної декларації країни відправлення від 10 серпня 2025 року №25PL30101000279WB7 (а.с.37), фото (а.с.48).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано на наявність розбіжностей у поданих документах: 1) пункти 2.3, 3.2 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 26 червня 2026 року №8443/26.06.2025 передбачають надання акта прийому-передачі автомобіля, який є невід`ємною частиною договору та з моменту підписання цього акту транспортний засіб переходить у власність покупця, однак відповідний документ не надано до митного оформлення; 2) пунктом 2.2 договору від 26 червня 2026 року №8443/26.06.2025 передбачена повна передоплата за товар (протягом 10 днів від дати виставлення фактури), але декларантом не надано платіжні документи та не зазначено у графі 44 МД 25UA205100005568U3; 3) для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 12 серпня 2025 року №12082025/1, яка не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує витрати на транспортування оцінюваного товару, оскільки відсутні відомості розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру; 4) в рахунку-фактурі від 26 червня 2025 року №А-25-2025 зазначені умови поставки товару EXW, Бауска, а в автотранспортній накладній від 10 серпня 2025 року №LV-1108 - FCA. Одночасно запропоновано подати такі документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 9) додаток 1 до договору (а.с.92).

У відповідь на електронне повідомлення митниці позивач надав акт приймання-передачі автомобіля від 26 червня 2025 року (а.с.51), банківський документ від 09 липня 2025 року №(MUR)20 (а.с.44), платіжне доручення від 26 червня 2025 року №Р0709DOQY9 (а.с.45), бухгалтерську виписку: обороти за період 09 липня 2025 року (а.с.49), висновок про вартісні характеристики від 13 серпня 2025 року №245/25 (а.с.46-47) та повідомив про відсутність інших документів, які не передбачені договором та не видавалися (а.с.92).

13 серпня 2025 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2025/000017/2 (а.с.13). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності (ті, про які йшлося в повідомленні декларанту). Окрім того зазначено: 1) витяг з системи SWIFT від 09 липня 2025 року №(MUR)20 не може бути взятий до уваги як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як він не відповідає вимогам Положенню про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216 (зі змінами; далі – Постанова №216), а також не відповідає умовам оплати, вказаним в пункті 2.2 контракту; 2) звіт про оцінку транспортного засобу від 13 серпня 2025 року №245/25 не може бути взятий для підтвердження вартості транспортного засобу, бо у ньому використана інформація при визначенні ринкової вартості з посиланням на Інтернет сайт moble.de, а згідно з пунктом 7.53.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження), тобто неможливо перевірити вартість; також у висновку відсутній виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу - МД №24UA205030015017U7 від 07 грудня 2024 року, на рівні 20500,00 євро. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено, - такого що був у використанні автобуса пасажирського Isuzu Turquoise, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік - 2012, технічні характеристики- 5193 куб.см, потужність двигуна - 140 кВт, повна маса - 10400 кг, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 32, ввозився з Естонії на умовах поставки DAP, Луцьк.

Також 13 серпня 2025 року Волинська митниця сформувала картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA205100/2025/000263 (а.с.12).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205100005586U4 від 14 серпня 2025 року (а.с.115 зворот-116).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України – декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 МК України: договір купівлі-продажу від 26 червня 2025 року №8443/26.06.2025 (а.с.27-29, переклад на а.с.30-31), рахунок-фактуру від 26 червня 2025 року №А-25-2025 (а.с.14, переклад на а.с.15), калькуляцію транспортних витрат від 12 серпня 2025 року №12082025/1 (а.с.23), документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 10 серпня 2025 року (а.с.22), страховий поліс від 10 серпня 2025 року №SMC898038 (а.с.26), документ, що підтверджує вартість страхування від 10 серпня 2025 року №7341328 (а.с.24).

Разом із цими документами було надано автотранспортну накладну від 10 серпня 2025 року №LV-1108 (а.с.16), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13 травня 2025 року № НОМЕР_4 (а.с.19, переклад а.с.18), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06 серпня 2025 року № НОМЕР_5 (а.с.20), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця від 08 серпня 2025 року №662 (а.с.25), сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 12 серпня 2025 року №UA.013.467196-25 (а.с.40-42), копія митної декларації країни відправлення від 10 серпня 2025 року №25PL30101000279WB7 (а.с.37), фото (а.с.48).

Так договором купівлі-продажу від 26 червня 2025 року №8443/26.06.2025 визначено предмет та умови поставки, основні зобов`язання продавця та покупця. Зокрема, контрактом визначено, що його предметом є автомобіль Isuzu Turquoise, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску – 04 липня 2012 року, максимальна потужність двигуна – 140 кВт, повна маса – 10400 кг, тип пального – дизель, пробіг – 517049 км, вартістю 6000,00 євро без врахування податку на додану вартість 21% (пункти 1.1, 2.1 договору).

Відповідно до рахунка-фактури від 26 червня 2025 року №А-25-2025 вартість товару становить 6000,00 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару (у т.ч. дефекти), ціну, кінцеву дату оплати - 31 липня 2025 року.

Ціна товару в рахунку-фактурі від 26 червня 2025 року №А-25-2025 (6000,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №25UA205100005568U3 від 13 серпня 2025 року (графа 22).

Пунктом 3.1 договору обумовлено, що покупець набуває право власності після повної сплати ціни продавцю.

Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу від 26 червня 2025 року №8443/26.06.2025 сторонами погоджено оплату товару шляхом банківського переказу за реквізитами згідно з виставленим рахунком протягом десяти днів.

В контексті наведеного строки оплати на митну вартість не впливають, а мають значення лише для визначення набуття покупцем права власності на транспортний засіб.

До митної декларації надано банківський документ від 09 липня 2025 року №(MUR)20 про перерахування коштів на рахунок продавця у сумі 6000,00 євро (а.с.44).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 09 липня 2025 року №(MUR)20 не може бути підтвердженням оплати за товар.

Так у платіжній інструкції вказано призначення платежу - передоплата за автомобіль Isuzu Turquoise згідно з договором №A-25-2025 від 26 червня 2025 року. Платіж здійснено на рахунок продавця – компанії SIA Virazas, платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.

З приводу тверджень відповідача про відсутність у платіжній інструкції в іноземній валюті обов`язкових реквізитів, зокрема підпису (власноручного/електронного) відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатись рахунком, а також відомостей про виконавця надавача платіжних послуг, суд зазначає, що оплату за придбаний товар позивачем здійснено із застосуванням засобів міжнародної електронної платіжної системи SWIFT. При цьому положеннями чинного законодавства не передбачено проставлення підпису уповноваженої особи на SWIFT- повідомленні, а тому доводи митного органу у відповідній частині є необґрунтованими. Крім того, у поданих платіжній інструкції в графі «установа-замовник» зазначена наступна інформація «PBAN UA 2X XXX». SWIFT-код – це стандартний формат Ідентифікаційного коду банку (Business Identifier Codes (BIC)), який використовується для ідентифікації банків та фінансових установ у міжнародній банківській мережі. Цей код містить інформацію про найменування та місцезнаходження банку - свого роду міжнародний код або ID банку, який у цьому випадку належить АТ КБ «Приватбанк».

Також на підтвердження розрахунків за придбаний транспортний засіб позивач додатково надавав митному органу копію платіжного доручення від 26 червня 2025 року №Р0709DOQY9 на купівлю валюти (а.с.45), виписку по рахунку за 09 липня 2025 року (а.с.49).

Вказані документи (пункт 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 26 червня 2025 року №8443/26.06.2025, рахунок-фактура від 26 червня 2025 року №А-25-2025, платіжна інструкція в іноземній валюті від 09 липня 2025 року №(MUR)20) підтверджують вартість оцінюваного товару - 6000,00 євро; будь-які розбіжності щодо фактурної вартості відсутні.

Актом приймання-передачі автомобіля від 26 червня 2025 року - додаток 1 до договору купівлі-продажу автомобіля №8443/26.06.2025 (надавався з поясненнями на повідомлення митниці) сторони зовнішньоекономічного контракту засвідчили, що продавець продав і передав у власність покупцеві транспортний засіб Isuzu Turquoise, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_1 (а.с.51).

Згідно з пунктом 3.2 указаного договору транспортний засіб перейшов у володіння та користання покупця з моменту взаємного підписання акта приймання-передачі автомобіля.

Пунктом 2.5 договору купівлі-продажу від 26 червня 2025 року №8443/26.06.2025 також визначено, що поставка здійснюється на умовах EXW, Бауска (Латвія).

Умови поставки EXW означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Покупець повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори.

Пунктами 5, 6, 7 частини десятої статті 58 МК України обумовлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Митна вартість розрахована декларантом з урахуванням транспортних витрат та страхування у сумі 7939,95 грн та витрат на страхування у сумі 63,18 євро.

Відповідно до фактури від 10 серпня 2025 року №7341328 (а.с.24) вартість страхування транспортного засобу Isuzu Turquoise становить 63,18 євро.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.

ФОП ОСОБА_1 , який оформив картку транзитного номера від 06 серпня 2025 року №TR166375 (а.с.20) терміном дії до 05 вересня 2025 року, надав відповідачу для підтвердження понесених витрат на транспортування калькуляцію транспортних витрат від 12 серпня 2025 року №12082025/1 (а.с.23), відповідно до якої його транспорті витрати (власним ходом) за маршрутом місто Бауска (Латвія) – митний пост Ягодин (Україна) становлять 7939,95 грн (за курсом валют станом на 12 серпня 2025 року 48,1969 грн за 1 євро), а саме: витрати на паливо – 114,99 євро (790 км), сплата за дороги – 16,00 євро, оплата за транзитні номери – 33,75 євро.

У спірному рішенні зауважено, що калькуляцію транспортних витрат надано, проте не надано документи, які підтверджують фактично понесені витрати.

З цього приводу суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз`яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відомості, зазначені у калькуляції транспортних витрат від 12 серпня 2025 року №12082025/1, надають можливість визначити розмір транспортних витрат та не мають суперечностей. Калькуляція містить протяжність маршруту (790 км) від пункту відправки до митного поста. Сплату витрат на паливо у сумі 114,99 євро підтверджено квитанцією від 10 серпня 2025 року (а.с.22).

Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення, зокрема, витрати на транспортування до кордону України, яка не включена у вартість товару, та страхування.

Окрім вказаних, інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає із досліджених документів). Тому безпідставною є вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Відповідач у повідомленні декларанту покликався на розбіжності щодо умов поставки в рахунку-фактурі від 26 червня 2025 року №А-25-2025 (EXW, Бауска) та в автотранспортній накладній від 10 серпня 2025 року №LV-1108 (FCA).

Суд повторює, що умови поставки зазначені в рахунку-фактурі від 26 червня 2025 року №А-25-2025 відповідають умовам, зазначеним у договорі купівлі-продажу автомобіля від 26 червня 2025 року №8443/26.06.2025.

Між тим стандартизовані умови FCA та ЕХW згідно з правилами Інкотермс є схожими - в обох випадках ціна товару не включає вартість перевезення, яке здійснюється за рахунок покупця, а тому у розглядуваному випадку різниця щодо умов поставки не призводить до заниження митної вартості товару.

Суд не заперечує, що митний орган має повноваження упевнюватися в достовірності документів, поданих до митного оформлення товару, однак наголошує, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленнях декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справ митним органом не доведено відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Водночас за обставин справи декларант при митному оформленні надав довідкове повідомлення експерта автотоварознавця від 08 серпня 2025 року №662 (а.с.25), сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 12 серпня 2025 року №UA.013.467196-25 (а.с.40-42), а на вимогу митного органу - висновок про вартісні характеристики від 13 серпня 2025 року №245/25 (а.с.46-47).

Стосовно твердження митного органу про те, що висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 13 серпня 2025 року №245/25 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну, то суд зазначає, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в рахунку-фактурі (у цьому разі - від 26 червня 2025 року №А-25-2025).

Експертний висновок носить консультаційний характер та по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару з урахуванням того, що розбіжностей з іншими документами, наданими при розмитненні, висновки експерта не містять.

У постановах від 25 серпня 2023 року у справі №810/693/17, від 25 серпня 2023 року у справі №826/3098/16, від 16 червня 2023 року у справі №825/2410/16, від 31 липня 2024 року у справі №815/2564/18 Верховний Суд дотримується такої ж позиції.

Отже, наданий декларантом до митного органу висновок експерта не є документом, що підтверджує митну вартість у розумінні частини другої статті 53 МК України, а є додатковим документом на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товарів, проте дослідження відповідачем нечислових значень свідчить про вихід за межі предмета контролю та намагання також ще й виконати функцію експерта.

Також безпідставною є вимога митного органу надати транспортні та страхові документи, оскільки як було встановлено судом, під час митного оформлення товару декларантом позивача було надано документи, які дозволяли встановити вартість понесених позивачем витрат на перевезення товару та його страхування.

На думку суду, відсутність виписки з бухгалтерської документації, бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, за наявності документів, які надавали можливість перевірити правильність числових значень митної вартості за першим методом, не є підставою для коригування митної вартості за резервним методом.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеним. При цьому відповідач не вказав у рішенні на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене вказує на те, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд також враховує, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Із тексту спірного рішення слідує, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 20500,00 євро (МД №24UA205030015017U7 від 07 грудня 2024 року, яку суду не надано).

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 13 серпня 2025 року №UA205100/2025/000017/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №520/3246/20, від 19 серпня 2020 року у справі №140/754/19).

Оскільки картка відмови в митному оформленні (випуску) товару від 13 серпня 2025 року №UA205100/2025/000263 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 13 серпня 2025 року №UA205100/2025/000017/2, яке судом визнано протиправним і скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 7652,41 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08 вересня 2025 року №1964 (а.с.10), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.56).

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 7652,41 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 13 серпня 2025 року №UA205100/2025/000017/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 серпня 2025 року №UA205100/2025/000263.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 7652,41 грн (сім тисяч шістсот п`ятдесят дві грн 41 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк