Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №905/567/24 — Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2026р. Справа №905/567/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Фролової Т.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Волноваха, вул. Героїв 51 ОМБр, буд. 4; код ЄДРПОУ 25707002; фактична адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд.32) в інтересах держави в особі Відділу освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації (85724, Донецька область, Волноваський район, смт Мирне, вулю Центральна, буд. №6; код ЄДРПОУ 43917642)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги” (49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д, код ЄДРПОУ 42086719)

про: визнання недійсними додаткових угод №10 від 29.09.2021, №11 від 12.11.2021, №12 від 15.11.2021, №13 від 25.11.2021, №14 від 26.11.2021, №15 від 30.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021 та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 305 980,19 грн., -

Представники сторін:

прокурор: не з`явився

від позивача: не з`явився

від відповідача: Калитвянська С.О ( на підставі довіреності)

Обставини справи

Перший заступник керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги” про визнання недійсним додаткових угод №10 від 29.09.2021, №11 від 12.11.2021, №12 від 15.11.2021, №13 від 25.11.2021, №14 від 26.11.2021, №15 від 30.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021 та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 317 006,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог заступник керівника прокуратури вказує на те, що за результатами проведених відкритих торгів на закупівлю електричної енергії між Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги” укладено договір №838 від 25.05.2021 про (закупівлю) електричної енергії. В подальшому між сторонами договору укладено низку додаткових угод, якими суттєво збільшено первісну ціну товару, яку визначено за результатами відкритих торгів. Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.01.2023 по справі №905/2232/21, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2023, визнано недісними додаткові угоди №2 від 25.05.2021, №5 від 11.08.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 10.08.2021, №8 від 26.08.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021. Разом із тим, відповідачем було ініційовано укладання додаткових угод №10 від 29.09.2021, №11 від 12.11.2021, №12 від 15.11.2021, №13 від 25.11.2021, №14 від 26.11.2021, №15 від 30.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021 в порушення вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, а сума бюджетних коштів, сплачених за вказаними додатковими угодами, складає 317 006,50 грн. та підлягає стягненню з відповідача як безпідставно отримана.

Ухвалою суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

08.05.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій відповідач просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції посилався на те, що під час дії договору про закупівлю, сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов встановлених п.2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі» з одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару. Отже, на думку відповідача, при укладенні додаткових угод до спірного договору було узгоджено зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу та дотримано умови ЗУ «Про публічні закупівлі», за якої зазначена зміна не призвела до збільшення суми, вказаної у договорі. Крім того відповідач зазначив, що сума 317 006,50грн яку вимагає стягнути прокурор є примірною та невірною, оскільки при ії розрахунку застосовані не фактичні, а орієнтовні складові, а розмір надмірно отриманих коштів становить 305 980,19грн.

10.05.2024 прокурором надано відповідь на відзив в якій зазначено, що визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично є незаконною. Недійсність додаткових угод є наслідком того, що ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у порівнянні із основним договором. Крім того, при укладенні оспорюваних додаткових угод не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%. Зокрема, споживач (Відділ освіти) мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого ціна електричної енергії збільшилася на 93% (з 3,29839 грн за 1 кВт/год до 6,36654 грн за 1 кВт/год). Також прокурор зазначив, що буде здійснено уточнення суми позовних вимог після вивчення наданих відповідачем обсягів спожитої електричної енергії.

Ухвалою суду від 10.05.2024 призначено справу 905/567/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.05.2024 року.

24.05.2024 від відповідача надійшли заперечення в яких останній зазначив, що обсяг фактично спожитої електричної енергії за період, визначений Прокурором у позові, а саме вересень - грудень 2021 року становить 124 361 кВт*год та підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції за відповідний розрахунковий місяць, які наявні в матеріалах справи. Також цей обсяг підтверджується інформацією оператора системи розподілу як адміністратора комерційного обсягу, що підтверджує, що обсяг спожитої електричної енергії за вересень - грудень 2021 року становить саме 124 361 кВт*год.

28.05.2024 від Волноваської окружної прокуратури Донецької області надійшло уточнення позовних вимог, в якій прокурор зменшив позовні вимоги та зазначив, що згідно інформаційної довідки відділом освіти за вересень-грудень 2021 спожито 124 361 кВт год, у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 305 980,19 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2024 задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі № 905/567/24 до закінчення перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду в касаційному порядку справи №904/1557/23.

Ухвалою суду від 31.07.2024 поновлено провадження у справі № 905/567/24 та призначено підготовче засідання по справі на 09.09.2024 року.

Ухвалою суду від 11.09.2024 задоволено клопотання прокурора та зупинено провадження у справі № 905/567/24 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 905/1051/24.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.03.2025 поновлено провадження у справі № 905/567/24 та призначено підготовче засідання по справі на 19.03.2025.

17.03.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява в якій останній повідомив про те, що Відділ освіти повністю підтримує подані позовні вимоги висловлені Волноваською окружною прокуратурою та просить т розгляд справи проводити без присутності представника відділу освіти.

18.03.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зупинення провадження у справі №905/567/24 до прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду у справі №920/19/24.

08.04.2025 відповідач надав додаткові пояснення у справі в яких зазначив, що прокурор не визначив Відділ освіти як сторону оспорюваної угоди як співвідповідача та не заявляв клопотання про його залучення до участі у справі як співвідповідача, тому суд повинен відмовити у задоволенні позову, оскільки не залучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог. Також відповідач зауважив, що позивач у спірних правовідносинах виступає як сторона зобов`язальних правовідносин, а відтак належним чином не доведено наявність/ відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Відділу освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації.

Ухвалою суду від 09.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги” про зупинення провадження у справі №905/567/24 до прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду у справі №927/19/24 задоволено та зупинено провадження у справі №905/567/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

Ухвалою суду від 19.12.2025 поновлено провадження у справі №905/567/24 та призначено підготовче засідання на 23.01.2026 року.

22.01.2026 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначив, що звертаючись з цим позовом до суду та користаючись своїми процесуальними правами, прокурор не визначив Відділ освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації (сторону оспорюваної додаткової угоди) як співвідповідача та в подальшому не заявляв клопотання про його залучення до участі у справі як співвідповідача, Відповідач вважає, що суд першої інстанції повинен відмовити у задоволенні позову, так як незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог. Крім того, на думку відповідача, позивач виступає у спірних правовідносинах саме як сторона зобов`язальних правовідносин, а відтак належним чином не доведено наявність/відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Відділу освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації, що є порушенням ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Також відповідач наголошує на тому, що аналізуючи зміну ціни, передбачену додатковими угодами до Договору, можна зробити висновок, що підвищення ціни за кожною окремою додатковою угодою не перевищувало встановленого 10% відсоткового обмеження і було здійснено у спосіб передбачений договором. Також, на думку відповідача, позивачем та прокурором не підтверджено належними та допустимими доказами, що Відповідачем в супереч законодавству та договору, було узгоджено підвищення ціни електричної енергії за відсутності коливань ціни на ринку у порівнянні з попередньо узгодженою між стороною ціною. Доводи позивача та прокурора, в частині зроблених ними висновків про не такий відсоток коливань, чи про їх відсутність, не можуть вважатись належним доказом, оскільки вони не є представниками тих органів, які законодавчо уповноважені на виконання відповідних досліджень чи надання висновків з цього питання. Більш того, на думку відповідача визнання додаткових угод недійсними не означає автоматичне застосування положень договору у первісній редакції, бо постачання товару за умовами договору не відбулося. Отже стягувати грошові кошти у розмірі 317 006,50 грн., неможливо через відсутність постачання електричної енергії після визнання недійсними додаткових угод. На підставі вищенаведеного відповідач зазначив, що позивачу слід відмовити у позовних вимогах через неефективний спосіб захисту. Крім того, відповідачем зазначено, що для розрахунку надмірно отриманих коштів потрібно використовувати ціну за 1 кВт год яка визначена у Додатковій угоді №9 від 07.09.2021 яка становить 4,61020 грн з ПДВ, отже вірним є розмір надмірно отриманих коштів в сумі 142 842,19грн.

29.01.2026 від позивача надійшла заява в якій він просив розгляд справи призначений на 30.01.2026 провести за його відсутності та стягнути безпідставно отримані кошти у сумі 317 006,50 грн на користь бюджету Мирненської селищної територіальної громади.

Ухвалою суду від 30.01.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2026.

10.02.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу) яка тривала з 16:03 год до 16:55, що унеможливило проведення судового засіданні. Представники сторін про цей факт судом повідомлені.

Ухвалою суду від 10.02.2026 призначено розгляд справи № 905/567/24 у судовому засіданні на 13.03.2026.

В судове засідання, призначене на 13.03.2026 представник прокуратури не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання з`явився та підтримав свою позицію у справі.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з ч.3 ст.23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч.4 ст.23 Закону «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу. Аналіз положень ст.53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Означену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

За висновками Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі №910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Абзацами першим та другим п.5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого п.43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Згідно із частиною четвертою ст.48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, Відділ освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області є стороною спірних правочинів, є юридичною особою, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України, а тому є особою яка наділена повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів.

Прокуратурою на адресу відділу освіти спрямовувалися листи від 05.06.2023 та 07.02.2024 щодо встановлених порушень під час вивчення зазначеної закупівлі, повідомлення про захист інтересів держави. Листом від 15.02.2024 № 24 відділ освіти повідомив прокуратуру про те, що у зв`язку з окупацією території, відомості та підтверджуючи документи щодо виконання договору від 25.05.2021 № 838 відсутні.

Прокурор зазначає, що рішенням Господарського суду Донецької області від 04.01.2023 у справі 905/2232/21 залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2023, додаткові угоди № 2, 5, 6, 7, 8 до спірного Договору визнано недійсними. Відділ освіти був обізнаним щодо надмірного перерахунку коштів за Договором, оскільки рішенням Господарського суду Донецької області від 27.06.2024 стягнуто 14243,52 грн надмірно сплачених коштів за додатковими угодами № 2, 5, 6, 7, 8 до Договору. Проте, сторонами за договором укладено додаткові угоди №9-15.

Таким чином, відділом освіти заходи щодо визнання недійсними додаткових угод №10-15 не вжито, що свідчить про бездіяльність компетентного органу, тому необхідність захисту порушених економічних інтересів держави покладається на прокуратуру.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що прокурор підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та правильно визначив Відділ освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації позивачем за пред`явленим ним до суду позовом, оскільки останній є розпорядником бюджетних коштів та стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права й нести обов`язки та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно із законодавством України. Такий висновок цілком узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 927/188/22, від 28 серпня 2024 року у справі № 918/694/23.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі в особі позивача.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.

Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області опубліковано форму річного плану закупівель на 2021 рік ID: UА-2021-04-12-004798-а, якою передбачено закупівлю за класифікатором ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія з очікуваною вартістю 1 772 888 гривень. Джерело фінансування - місцевий бюджет. Процедура закупівлі - відкриті торги. Оголошення про проведення відкритих торгів опубліковано на веб-порталі «Рrоzorro» Основним критерієм вибору переможця визначено: ціна 100%.

За результатом проведення відкритих торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та прийнято рішення про намір укласти з переможцем договір про закупівлю.

25.05.2021 між Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області (далі - Споживач) та ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - Постачальник) укладено договір №838 про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу, за умовами п. 1.1. якого за цим Договором Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п.1.2. Договору найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим Договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 498002 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.3.Договору).

Умовами п.2.1. Договору встановлено, що строк (термін) поставки товару: до 31.12.2021р.

Загальна вартість цього Договору становить 1 642 606,62 гривень, в тому числі 20% ПДВ - 273 767,77 гривень. Загальна вартість Договору складається з вартості електричної енергії як товару, послуг з передачі та розподілу електричної енергії за регульованими тарифами. Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) визначаються згідно комерційної пропозиції Постачальника (Додаток 2). Джерело фінансування закупівлі - кошти місцевого бюджету (п.4.1. Договору).

Договір укладено на підставі Комерційної пропозиції «Тендерна-РКМ» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».

Пунктами 1.1., 1.4. Комерційної пропозиції до Договору визначено, що на момент укладення Договору середньозважена ціна електричної енергії за результатами аукціону дорівнює 2,74866 гривень без ПДВ/ кВт*год (3,29839 з ПДВ/ кВт*год).

Умовами п.1.4. Комерційної пропозиції встановлено, що ціна за одиницю товару не може змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків відповідно до ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом внесення змін до Договору.

Згідно п.1.7. Комерційної пропозиції збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є зміна базових цін на РДН, за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією «ДП «Оператор ринку», яку викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та ч. 6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Договір набирає чинності з дати його підписання, а в частині постачання з дати, вказаної в заяві-приєднанні та укладається на строк до 31.12.2021, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов`язань Споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов`язань (п. 10 Комерційної пропозиції Договору).

У подальшому між сторонами укладено низку додаткових угод до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії, зокрема, Додаткові угоди №10 від 29.09.2021, №11 від 12.11.2021, №12 від 15.11.2021, №13 від 25.11.2021, №14 від 26.11.2021, №15 від 30.12.2021, якими збільшено ціну за одиницю товару із одночасним зменшенням обсягу постачання електричної енергії, але без зміни загальної суми Договору.

Додатковою угодою №10 від 29.09.2021 внесено зміни до п.1.3. Договору шляхом викладення його в наступній редакції «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 216 926 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків».

Викладено п.1.1. Комерційної пропозиції в наступній редакції: «На момент укладення договору середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 4,03382 грн без ПДВ/кВт*год. (4,84059гривень з ПДВ/кВт*год) та визначена за формулою: Ц=ЦРДНп*К+Тп+Т».

Викладено п.1.4 Комерційної пропозиції в іншій редакції, якою передбачено, що ЦРДНп - індикативна (розрахункова) ціна електричної енергії на ринку електричної енергії, яка планується застосовуватися при розрахунках зі споживачем (Црдн=2,41631)дорівнює середньозваженому значенню вартості електричної енергії для визначеного періоду на ринку «на добу наперед», за даними опублікованими на сайті Оператора ринку «ДП «Оператор ринку».

Згідно п.1. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.09.2021.

Додатковою угодою №11 від 12.11.2021 внесено зміни до п.1.3. Договору шляхом викладення його в наступній редакції «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 204 782 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків».

Викладено п.1.1. Комерційної пропозиції в наступній редакції: «На момент укладення договору середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 4,27303 грн без ПДВ/кВт*год. (5,12764гривень з ПДВ/кВт*год) та визначена за формулою: Ц=ЦРДНп*К+Тп+Т».

Викладено п.1.4 Комерційної пропозиції в іншій редакції, якою передбачено, що ЦРДНп - індикативна (розрахункова) ціна електричної енергії на ринку електричної енергії, яка планується застосовуватися при розрахунках зі споживачем (Црдн=2,65552 грн/кВт год). Дорівнює середньозваженому значенню вартості електричної енергії для визначеного періоду на ринку «на добу наперед», за даними опублікованими на сайті Оператора ринку «ДП «Оператор ринку».

Згідно п.1. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.10.2021.

Додатковою угодою №12 від 15.11.2021 внесено зміни до п.1.3. Договору шляхом викладення його в наступній редакції «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 194 821 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків».

Викладено п.1.1. Комерційної пропозиції в наступній редакції: «На момент укладення договору середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 4,49151 грн без ПДВ/кВт*год. (5,38981гривень з ПДВ/кВт*год) та визначена за формулою: Ц=ЦРДНп*К+Тп+Т».

Викладено п.1.4 Комерційної пропозиції в іншій редакції, якою передбачено, що ЦРДНп - індикативна (розрахункова) ціна електричної енергії на ринку електричної енергії, яка планується застосовуватися при розрахунках зі споживачем (Црдн=2,87400 грн/кВт год). Дорівнює середньозваженому значенню вартості електричної енергії для визначеного періоду на ринку «на добу наперед», за даними опублікованими на сайті Оператора ринку «ДП «Оператор ринку».

Згідно п.1. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.10.2021.

Додатковою угодою №13 від 25.11.2021 внесено зміни до п.1.3. Договору шляхом викладення його в наступній редакції «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 183 215 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків».

Викладено п.1.1. Комерційної пропозиції в наступній редакції: «Середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 4,77604 грн без ПДВ/кВт*год. (5,73124гривень з ПДВ/кВт*год) та визначена за формулою: Ц=ЦРДНп*К+Тп+Т».

Викладено п.1.4 Комерційної пропозиції в іншій редакції, якою передбачено, що ЦРДНп - індикативна (розрахункова) ціна електричної енергії на ринку електричної енергії, яка планується застосовуватися при розрахунках зі споживачем (Црдн=3,22557 грн/кВт год). Дорівнює середньозваженому значенню вартості електричної енергії для визначеного періоду на ринку «на добу наперед», за даними опублікованими на сайті Оператора ринку «ДП «Оператор ринку».

Згідно п.1. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.11.2021.

Додатковою угодою №14 від 26.11.2021 внесено зміни до п.1.3. Договору шляхом викладення його в наступній редакції «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 171 957 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків».

Викладено п.1.1. Комерційної пропозиції в наступній редакції: «Середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 5,08873 грн без ПДВ/кВт*год. (6,10648гривень з ПДВ/кВт*год) та визначена за формулою: Ц=ЦРДНп*К+Тп+Т».

Викладено п.1.4 Комерційної пропозиції в іншій редакції, якою передбачено, що ЦРДНп - індикативна (розрахункова) ціна електричної енергії на ринку електричної енергії, яка планується застосовуватися при розрахунках зі споживачем (Црдн=3,47249 грн/кВт год). Дорівнює середньозваженому значенню вартості електричної енергії для визначеного періоду на ринку «на добу наперед», за даними опублікованими на сайті Оператора ринку «ДП «Оператор ринку».

Згідно п.1. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.11.2021.

Додатковою угодою №15 від 30.12.2021 внесено зміни до Договору паро наступне: Продовжити дію договору №838 від 25.05.2021 на строк до 31.01.2022 достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, раніше укладеного договору, а саме на суму 209 903,94грн.

Викладено п.1.3. Договору в наступній редакції «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 164 933 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків».

Викладено п.1.1. Комерційної пропозиції в наступній редакції: «Середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 5,30545 грн без ПДВ/кВт*год. (6,36654 гривень з ПДВ/кВт*год).

Викладено п.1.4 Комерційної пропозиції в іншій редакції, якою передбачено, що ЦРДНп - індикативна (розрахункова) ціна електричної енергії на ринку електричної енергії, яка планується застосовуватися при розрахунках зі споживачем (Црдн=3,47249 грн/кВт год). Дорівнює середньозваженому значенню вартості електричної енергії для визначеного періоду на ринку «на добу наперед», за даними опублікованими на сайті Оператора ринку «ДП «Оператор ринку».

Згідно п.1. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з січня 2022р.

Прокурор зазначає (з урахуванням уточнених вимог), що за період вересень-грудень 2021 кількість спожитої електричної енергії позивачем становить 124 361 кВт год, а саме:

-за вересень 2021 за Додатковою угодою №10 за ціною 4,84059грн спожито 13467 кВт год;

- за жовтень 2021 за Додатковою угодою №12 за ціною 5,38981грн спожито 24555 кВт год;

- за листопад 2021 за Додатковою угодою №14 за ціною 6,10649 грн спожито 63706 кВт год;

- за грудень за Додатковою угодою №14 за ціною 6,10648 грн спожито 22633 кВт год.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.01.2023 у справі №905/2232/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2023, визнано недійсними додаткові угоди № 2 від 25.05.2021, № 5 від 08.2021, № 6 від 13.08.2021, № 7 від 10.08.2021, № 8 від 26.08.2021.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.06.2024 у справі №905/937/23 позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Волноваської окружної прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти Мирненської селищної ВЦА до ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» про стягнення 14 243,52 грн за недійсними додатковими угодами № 2 від 25.05.2021, № 5 від 11.08.2021, № 6 від 13.08.2021, № 7 від 10.08.2021, № 8 від 26.08.2021 задоволено у повному обсязі, з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» стягнуто на користь відділу освіти Мирненської селищної ВЦА 14 243,52 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.12.2024 у справі №905/1051/24 позовні вимоги Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі Відділу освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", про визнання недійсною додаткової угоди № 9 від 07.09.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021, задоволено, визнано недійсною додаткову угоду №9 від 07.09.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021, укладену між Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Прокурор обгрунтовуючи позовні вимоги вважає, що внесення змін до спірного договору шляхом укладення додаткових угод №10-15 здійснено з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни за одиницю товару, тому зазначені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, а зайво стягнені суми сплачених коштів в сумі 305 980,19грн стягненні з відповідача на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

За змістом частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Предметом даного спору є визнання недійсними додаткових угод №10 від 29.09.2021, №11 від 12.11.2021, №12 від 15.11.2021, №13 від 25.11.2021, №14 від 26.11.2021, №15 від 30.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021, які, за твердженням прокурора, укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та стягнення 305 980,19грн грошових коштів за товар, який не було поставлено.

Згідно частини 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Згідно з частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 року у справі №910/8682/18, від 30.08.2018 року у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 року у справі №5015/6070/11, від 10.09.2019 року у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 року у справі №903/849/17.

Як встановлено судом, 25.05.2021 між Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області та ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», як переможцем торгів, було укладено договір №838 в результаті проведеної процедури публічної закупівлі. В договорі постачання електричної енергії сторони погодили всі його істотні умови, в тому числі, предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором.

Додатковими угодами № 10-15 до договору ціну електричної енергії за 1 кВт/год збільшено з 3,29839 грн до 6,36654 грн, що призвело до значного підвищення ціни, а саме на 93 % від ціни, визначеної основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання з 498 002 кВт/год до 164 933 кВт/год.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі».

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Приписи ст.652 ЦК України передбачають, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (в редакції, що діяла на момент укладення договору).

Законом України № 1530-IX від 03.06.2021, який набрав сили з 26.06.2021 п.2 ч.5 ст.41 Закону викладено в наступній редакції: « 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії».

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

-відбувається за згодою сторін;

-порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

-підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

-ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;

-загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Подібні висновки наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Отже кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Проте відповідачем не підтверджено наявність підстав для внесення змін до договору в частині визначення ціни за одиницю товару, не обґрунтовано, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зроблено висновок, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 56).

Також у Постанові Великої Палати Верховного суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24, Велика Палата Верховного Суду висновувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Уклавши договір на умовах визначених в ньому, відповідач добровільно взяв на себе зобов`язання щодо поставки електричної енергії за середньозваженою ціною 3,29839 гривень з ПДВ/кВт*год (п.1.1. Комерційної пропозиції).

Як встановлено, починаючи з 29.09.2021 сторонами укладено оспорювані Додаткові угоди №10-15 до договору про постачання (купівлі) електричної енергії №838, за якими середньозважена ціна електричної енергії (Ц) збільшилась до 6,36654 гривень з ПДВ/кВт*год., що призвело до значного підвищення ціни, а саме на 93 % від ціни, визначеної основним договором, що суперечить приписам п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Крім того укладанню спірних додаткових угод передували укладання додаткових угод №2 від 25.05.2021, №5 від 11.08.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 10.08.2021, №8 від 26.08.2021, №9 від 07.09.2021, які вищезазначеними Рішеннями Господарського суду Донецької області визнано недійсними.

Частиною 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, укладення договору за однією ціною та її підвищення у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» з метою перемоги.

З вище наведеного слідує, що Додаткові угоди №10 від 29.09.2021, №11 від 12.11.2021, №12 від 15.11.2021, №13 від 25.11.2021, №14 від 26.11.2021, №15 від 30.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021 укладені з перевищенням ціни більше ніж на 10 відсотків, а також за відсутності належного документального обґрунтування, що є порушенням п.4.17 Договору, п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про державні закупівлі», та положень статей 203, 215 ЦК України, а відповідно підлягають визнанню недійсними.

Щодо стягнення зайво сплаченої суми коштів

За висновками Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі №910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Абзацами першим та другим п.5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого п.43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Згідно із частиною четвертою ст.48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що отримувачем коштів є Відділ освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області (раніше-Відділ освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області), який є розпорядником бюджетних коштів, кошти якого було сплачено за спожиту електричну енергію на підставі договору №838 про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу.

З урахуванням того, що Відділом освіти будь-яких заходів щодо стягнення коштів сплачених за недійсними додатковими угодами не вжито, що призводить до порушення економічних інтересів держави є наявні підстави для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.

Прокурор зазначає, що різниця між фактично сплаченою сумою та сумою, яка, мала бути сплачена за первісною ціною встановленою в договорі №838 про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 25.05.2021, підлягає поверненню на підставі приписів ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України

За приписами ч.1, ч.3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Як встановлено матеріалами справи за період вересень-грудень 2021 позивач спожив електричної енергії в кількості 124 361 кВт год, на загальну суму 716 171,27грн, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання товарної продукції та відомостями про здійсненні трансакції, які наявні в матеріалах справи, а саме:

-за вересень 2021 за Додатковою угодою №10 за ціною 4,84059грн спожито 13467 кВт год на суму 65 188,16грн;

- за жовтень 2021 за Додатковою угодою №12 за ціною 5,38981грн спожито 24555 кВт год на суму 132 346,84;

- за листопад 2021 за Додатковою угодою №14 за ціною 6,10649 грн спожито 63706 кВт год на суму 389 019,23грн;

- за грудень за Додатковою угодою №14 за ціною 6,10648 грн спожито 22633 кВт год на суму 129 617,04грн.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто постачання електричної енергії та її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції укладеного Договору.

Відповідно до п.1.1 Комерційної пропозиції «Тендерна-РКМ» до договору №838 від 25.05.2021 сторони визначили, що на момент укладення договору середньозважена ціна електричної енергії за результатами аукціону дорівнює 3,29839 грн з ПДВ кВт/год.

Як було встановлено судом, рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/2232/21 від 04.01.2023 та рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/1051/24 від 06.12.2024 додаткові угоди № 2, 5, 6, 7, 8 , 9 до спірного Договору про зміну розміру ціни за 1 кВт*год визнані недійсними. Зазначені додаткові угоди змінювали ціну на електричну енергію за розрахункові періоди червень 2021 року- серпень 2021 року.

Визнання судом недійсними додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка електричної енергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме в редакції договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021.

Прокурором здійснено розрахунок надмірно сплачених позивачем коштів наступним чином:

- (кількість спожитої електричної енергії) 124 361 кВт год х (ціна за договором) 3,29839 грн = 410 191,08грн (вартість яка мала бути сплачена за умовами договору)

- (сума сплачена за додатковими угодами) 716 171,27грн - вартість яка мала бути сплачена за умовами договору) 410 191,08грн = 305 980,19грн (сума безпідставно отриманих коштів).

Перевіривши наданий прокурором розрахунок суд вважає його обгрунтованим, здійсненим з урахуванням укладеного сторонами договору та арифметично вірним у зв`язку з чим зазначені позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів за товар, який не було поставлено у розмірі 305 980,19 грн підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених прокурором в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

При зверненні до суду з позовом прокурором як доказ сплати судового збору додана платіжна інструкція від 22.03.2024 №499 на суму 22 923,10 грн.

28.05.2024 прокурор подав заяву відповідно до якої зменшив позовні вимоги.

За приписами п. 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На час розгляду справи прокурор з клопотанням про повернення судового збору не звертався.

Судовий збір, у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на Відділ освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації та відповідача в рівних частинах.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі Відділу освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", про визнання недійсними додаткових угод №10 від 29.09.2021, №11 від 12.11.2021, №12 від 15.11.2021, №13 від 25.11.2021, №14 від 26.11.2021, №15 від 30.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021 та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 305 980,19 грн.- задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 29.09.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021, укладену між Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду №11 від 12.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021, укладену між Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду №12 від 15.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021, укладену між Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду №13 від 25.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021, укладену між Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду №14 від 26.11.2021, до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021, укладену між Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Визнати недійсною додаткову угоду №15 від 30.12.2021, до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №838 від 25.05.2021, укладену між Відділом освіти Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Січових стрільців, б.4; код ЄДРПОУ 42086719) на користь Відділу освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації (85724, Донецька область, Волноваський район, смт.Мирне, вулиця Центральна, б.6; код ЄДРПОУ 43917642) грошові кошти в сумі 305 980,19грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Січових стрільців, б.4; код ЄДРПОУ 42086719) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок 6; код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір в розмірі 11 378,85 гривень.

Стягнути з Відділу освіти Мирненської селищної військово-цивільної адміністрації (85724, Донецька область, Волноваський район, смт.Мирне, вулиця Центральна, б.6; код ЄДРПОУ 43917642) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок 6; код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір в розмірі 11 378,85 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.03.2026 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2026

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман