Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №161/3604/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3604/26

Провадження № 3/161/1377/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 19 березня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., за участю: секретаря судового засідання Дручок О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 39/03-20-07-03-04/34649139 від 09 лютого 2026 зазначено, що гр. ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, а саме під час перевірки дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року у Декларації від?ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення ведення податкового обліку:абз. «б» п. 200.4 ст. 200, абз. «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, внаслідок чого платнику відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у податковій Декларації за листопад 2025 року на суму 2 150 435 грн. - п 48.1 ст. 48 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та п.п. 1 п. 4 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289, не відображено в рядку 10.4 Декларацій сум обсягів по придбаних товарах/послугах та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без ПДВ, за листопад 2025 року.

В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату час та місце розгляду справи, повістками про виклик в судові засідання, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що положеннями ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою і справи за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП до таких не відносяться, розгляд справи здійснюється за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Така позиція суду узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» (Заява №36655/02), відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, доходжу до наступного висновку.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.163-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно з ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 , як у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, підтверджуються письмовими доказами, зокрема:

протоколом про адміністративне правопорушення №39/03-20-07-03-04/34649139 від 09.02.2026;

копією акту перевірки від 29.01.2026 №1743/07-03/34649139;

копією акту неявки посадової особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 09.02.2026 №307/03-20-07-03-19/34649139;

Таким чином, враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суд, враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до адміністративних правопорушень в галузі торгівлі, громадського харчування, сфери послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні, вважає, що на неї слід накласти стягнення в межах санкції статті, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відомостей про наявність у правопорушника пільг по сплаті судового збору, які передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.

Отже, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 33, 40-1, ч.1 ст.163-1, 221, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 05 (п`яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

(Реквізити сплати: Рахунок отримувача: UA428999980313010106000003550; Назва отримувача коштів: ГУК у Волин.обл/м.Луцьк/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371; Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

(Реквізити сплати: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 170 гривень.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур