Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №161/2696/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2696/26

Провадження № 2-о/161/206/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

присяжних – Митрофанюк І.В., Нагорнюк Г.М.,

за участю секретаря судового засідання – Колісник А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департамент з питань ветеранської політики Луцької міської ради, про оголошення особи померлою (загиблим),-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця через свого представника звернулась до суду із вказаною заявою.

В обґрунтування вимог вказує, що 15.02.2020 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 25.02.2022 року з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, готовності Збройних Сил України до адекватних (випереджувальних) дій на різкі зміни в оперативній обстановці рядового ОСОБА_2 було зараховано на військову службу за призовом в особливий період та призначено на посаду механіка-водія 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . 26.02.2022 року рядового ОСОБА_2 було відряджено в район виконання завдання для виконання бойових завдань на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади №306А/дск від 22.02.2022 року. Згідно даних, що містяться у Витязі із Наказу №55 від 10.03.2022 року рядового ОСОБА_2 з 10.03.2022 року було виключено з котлового забезпечення у зв`язку з тим, що він перебуваючи в районі виконання бойових завдань на території України зник безвісти (підстава рапорт командирів підрозділів від 09.03.2022 року. Зникнення безвісти (загибель) ОСОБА_2 сталася під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Київської області. З 13.03.2024 року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, на території бойових дій. Оскільки загибель чоловіка заявниці мала місце під час активних бойових дій поблизу населеного пункту Дмитрівка (Жовтневе) Бучанського району Київської області, отримати свідоцтво про смерть чоловіка є неможливим, що позбавляє її можливості реалізувати її спадкові та соціальні права.

З огляду на вказане, ОСОБА_1 просить суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим (загиблим) під час здійснення заходів забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Київської області та пов`язаних із захистом Батьківщини.

Ухвалою суду від 09.02.2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

16.02.2026 року на адресу суду надійшли пояснення Військової частини НОМЕР_1 щодо позову, в яких представник особи, вказує, що рядовий ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді механіка-водія 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону. Згідно з Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2022 року №44, військовослужбовець вибув у район виконання бойових завдань. Відповідно до Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2022 року №115А «Про збройне зіткнення підрозділів військової частини НОМЕР_1 з збройними формуваннями Російської Федерації», від командира НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 надійшла доповідь про те, що 11 березня 2022 року, під час бойових дій у районі населеного пункту Липівка Бучанського району Київської області, відбулося збройне зіткнення підрозділів військової частини НОМЕР_1 з збройними формуваннями Російської Федерації. Внаслідок збройного зіткнення ОСОБА_2 зник безвісти. Військової частиною НОМЕР_1 у результаті пошукових дій було надіслано запити до Служби Безпеки України №1371 від 30.03.2022 року, до Товариства Червоного Хреста України №1370 від 30.03.2022 року інформації, яка б підтверджувала перебування в полоні/лікувальному закладі, не отримано. Матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 №115А від 11.03.2022 року підтверджується, що рядовий ОСОБА_2 зник безвісти під час безпосереднього вогневого зіткнення 11 березня 2022 року в районні Бучанського району Київської області. Характер бойових дій (артилерійські обстріли, наступальна операція) свідчать про наявність обставин, що загрожували життю військовослужбовця.

Представник Міністерства оборони України у письмових поясненнях від 18.02.2026 року зазначив, що зі змісту заяви вбачається, що оголошення померлим зумовлено необхідністю оформлення одноразової грошової допомоги. Оскільки зниклий безвісти не проходив військову службу у Міністерстві оборони України то, відповідно, воно не володіє інформацією про нього.

Ухвалою суду від 26.02.2026 року у справі було замінено неналежну заінтересовану особу на належну (Департамент соціальної політики Луцької міської ради на Департамент з питань ветеранської політики Луцької міської ради).

Представник заявниці в судовому засіданні підтримав вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 у письмових поясненнях просили здійснювати розгляд справи без їх участі.

Представники Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради та Луцького ВДРАЦС у Луцькому районі Волинської області Львівського МУМЮ в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином. Письмових пояснень на адресу суду не подавали.

Оцінивши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 15.02.2020 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.39).

25.02.2022 року ОСОБА_2 було зараховано на військову службу за призовом в особливий період та призначено на посаду механіка-водія 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується Витягом з Наказу №42 від 25.02.2022 року (а.с.23).

26.02.2022 року рядового ОСОБА_2 було відряджено в район виконання завдання для виконання бойових завдань на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади №306А/дск від 22 лютого 2022 року, що підтверджується Витягом з Наказу №43 від 26.02.2022 року (а.с.23 зворот) .

Згідно даних, що містяться у Витязі з Наказу №55 від 10.03.2022 року рядового ОСОБА_2 з 10.03.2022 року було виключено з котлового забезпечення у зв`язку з тим, що він перебуваючи в районі виконання бойових завдань на території України зник безвісти (підстава рапорт командирів підрозділів від 09.03.2022 року) (а.с.23 зворот).

Матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 №583А від 10.04.2022 року підтверджується, що рядовий ОСОБА_2 зник безвісти під час безпосереднього вогневого зіткнення 11 березня 2022 року в районні населеного пункту Дмитрівка Бучанського району Київської області. Характер бойових дій (артилерійські обстріли, наступальна операція) свідчать про наявність обставин, що загрожували життю військовослужбовця (а.с.18-35).

13.03.2024 року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, на території бойових дій (під час воєнних дій), що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 02.12.2025 року (а.с.22).

Згідно витягу з Наказу №65 від 20.03.2022 року ОСОБА_2 3 20.03.2022 року було звільнено з посади як особу, що зникла безвісти (а.с.24).

Відомості про даний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі – ЄРДР) за № 12022030580000436 від 01.04.2022 року, у зв`язку з чим розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство). Як вбачається із Витягу з ЄРДР ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ОМБ), під час бойового зіткнення з збройними формуваннями рф, у зв`язку із захистом незалежності України, зник безвісти, перебуваючи поблизу населеного пункту Дмитрівка (Жовтневе) Бучанського району Київської області, ймовірно загинув (а.с.21).

Відповідно до ст.305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У відповідності до ч.2 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно зч.3ст.46ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У відповідності до ст.306 ЦПК України заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина 2 ст. 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Речення друге ч. 2 ст. 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У постановах Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 та від 25 квітня 2024 року No 278/970/23 сформовано правовий висновок про те, що шестимісячний строк, визначений у ч. 2 ст. 46 ЦК України для оголошення особи померлою, слід обраховувати з моменту настання події (яка могла призвести до смерті особи), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

За правилами ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 (провадження №14-94цс24) з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 376 від 28.02.2025 року, с. Дмитрівка Бучанського району Київської області відносилась до території активних бойових дій з 05.03.2022 року по 01.04.2022 року.

Тому з 01.04.2022 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у ч.2 ст.46 ЦК України як дата закінчення активних бойових дій на території с. Дмитрівка Київської області.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою 04.02.2026 року. Тому на час звернення заявника до суду з даною заявою сплинув шестимісячний строк, зазначений у ч.2 ст.46 ЦК України, що в повній мірі узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 (провадження №14-94цс24.

Встановлення даного факту необхідно заявниці для здійснення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .

Щодо зауважень Міністерства оборони України про залучення до участі у справі батьків ОСОБА_2 , суд зазначає, що відповідно до наявних в матеріалах справи свідоцтв про смерть батьки останнього померли.

За загальним правилом оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Суд бере до уваги те, що досліджені письмові докази не містять жодних суперечностей і надають можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 в районі с. Дмитрівка Київської області, де останній виконував обов`язки військової служби, пов`язані із захистом Батьківщини.

ОСОБА_2 зник безвісти з 11.03.2022 року (набув статуту пропавшого безвісти 13.03.2024 року) у зв`язку з воєнними діями за обставин, які з високим ступенем вірогідності свідчать про його ймовірну загибель, що підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, в т. ч. поясненнями вищевказаних свідків.

Також судом встановлено, що здати закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_2 минуло більше шести місяців.

Факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України, зокрема з 24.02.2022 року, є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з положеннями ч. 3ст.82 ЦПК України. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час.

З огляду на наведене, заява є підставною та такою, що підлягає до задоволення.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про оголошення фізичної особи померлою. Заяву може бути подано особою, яку було оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, ст. 15, 16 ЦК України, ст. 2, 4, 229, 293, 305-309 ЦПК України та керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити повністю.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , уродженця смт. Білогір`я Хмельницької області, що проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , померлим (загиблим) під час здійснення заходів забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Київської області та пов`язаних із захистом Батьківщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 березня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк

Присяжні: Г.М. Нагорнюк

І.В. Митрофанюк