Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №161/18275/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18275/25

Провадження № 2/161/2147/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Мазура Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,

представника позивачів Ходачинської Ю.Ю.,

представника відповідача Мельник В.М.,

представника третьої особи Грущук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального Міністерства юстиції про скасування арешту на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через свого представника адвоката Ходачинську Ю.Ю. звернулися із позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 - батька ОСОБА_4 , остання прийняла спадщину після смерті батька, проте за життя не встигла оформити спадкові права на житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , котра була власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі і на житловий будинок.

Спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулися до нотаріуса для оформлення своїй спадкових прав, проте при перевірці нотаріусом фактів відсутності заборони або арешту на спадкове майно виявлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи №15215718, № 8707281 про арешт всього нерухомого майна належного спадкодавцю ОСОБА_4 , а тому постановою приватного приватного нотаріуса Луцького МНО Волинської області Зубенко Т.І. від 06 серпня 2025 року відмовлено позивачу ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вподальшому, позивачі звернулися до Відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції із заявою для зняття арешту, їм було надано відповідь № 112068, відповідно до якої у відділі перебували виконавчі провадження стосовно ОСОБА_4 – проте в перерахованих виконавчих провадженнях відсутні підстави для зняття арешту згідно ст. 59 ЗУ “Про виконавче провадження”.

На підставі наведеного, просить суд, скасувати арешт нерухомого майна - накладеного в межах виконавчого провадження № 3314121, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 25.06.2012, державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, ОСОБА_5 , реєстраційний номер обтяження 12658761; накладеного в межах виконавчого провадження № 46426015, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 10.02.2015 року державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького МУЮ Мондровським М.М., номер запису про обтяження: 8707281, накладеного в межах виконавчого провадження № 49921495 постановою про арешт майна боржника та заборони на його відчуження виданої 12.02.2016 року державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби міста луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Кошатюк І.А., номер запису про обтяження: 15215718.

10 вересня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрито загальне позовне провадженняу данійсправі, розпочато підготовче провадження у справі та витребувано витребувано спадкові справи після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4

03 листопада 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача АТ КБ «Приватбанк».

10 лютого 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області замінено первісного відповідача на належного АТ КБ «Приватбанк», а також залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального Міністерства юстиції.

26 лютого 2026 протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

23 лютого 2026 на адресу суду від представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» Мельник В.М. надійшов відзив, в якому просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилається на те, що вказані обтяження були застосовані державних виконавцем з метою примусового виконання ріщення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2012 у справі №2/01417/3388/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно, зокрема з поручителя ОСОБА_4 на користь АТ КБ «Приватбанк». Зазначає, що на даний момент рішення не є виконаним, заборгованість перед банком не погашена, спадкоємці боржника з метою добровільного погашення заборгованості спадкодавця не зверталися.

25 лютого 2026 на адресу від представника позивачів адвоката Ходачинської Ю.Ю. надійшла відповідь на відзив, у якій вона заперечує щодо доводів зазначених у відзиві, вказує, що відповідач протягом тривалого часу не звертався в органи виконавчої служби з повторним пред`явленням до виконання виконавчого листа, а також не вчинив будь яких дій щодо оскарження рішень державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження, заміни боржника у виконавчому провадженні його спадкоємцями та також не пред`явив вимогу до спадкоємців у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_6 позов підтримала, просила задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача Мельник В.М., щодо задоволення позову заперечувала, просила відмовити, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала, просила відмовити.

Заслухавши учасників у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №310836507 від 26.09.2022 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 10.02.2016, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 24).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №17/2016 заведеної після смерті ОСОБА_3 , його дочка ОСОБА_4 звернулась із заявою про прийняття спадщини за законом, проте вона не встигла оформити своїх спадкових прав, через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно (житловий будинок).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3 , батьками позивача 1 ОСОБА_1 є ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Також судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 , батьками позивача 2 ОСОБА_9 є ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.08.2025 виданої приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Зубенко Т.М., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину на нерухоме майно, після смерті його матері ОСОБА_4 , у зв`язку із наявністю заборони або арешту на спадкове майно, згідно записів № 15215718, 8707281, про арешт всього нерухомого майна, належно спадкодавцю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться відомості про арешт нерухомого майна, на підставі постанови про арешт майна ВП №46426015 від 10.02.2015, видавник: Державний виконавець Першого ВДВС Луцького МУЮ Мондровський Михайло Миколайович, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, номер: 19294910 від 12.02.2015, особа майно якої обтяжують ОСОБА_4 .

Згідно інформації з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться відомості про арешт нерухомого майна, на підставі постанови про арешт майна ВП №49921495 від 12.02.2016, видавник: Державний виконавець Першого ВДВС Луцького МУЮ Кошатюк І.А., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, номер: 30288801 від 03.07.2016, особа майно якої обтяжують ОСОБА_4 .

Також суд встановив, що згідно інформації з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться відомості про арешт нерухомого майна, на підставі постанови про арешт майна ВП №33141421 від 25.06.2012. видавник: Державний виконавець Першого ВДВС Луцького МУЮ Вітрук О.П., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, номер: 30288801 від 03.07.2016, особа майно якої обтяжують ОСОБА_4 .

Позивачі звертались до Відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції через адвокатський запит з проханням надати інформацію на якій стадії перебувають виконавчі провадження №46426015, № 49921495, №3314121; на підставі яких документів (виконавчий лист, судовий наказ, постанова, ухвала суддів тощо) були відкриті виконавчі провадження №46426015, №49921495, №3314121;; прошу надати повну інформацію щодо документів на підставі яких були відкриті вищезазначені виконавчі провадження із зазначенням назви і дати видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала, строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно відповіді на адвокатський запит Відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції щодо запитуваної інформації, зазначено, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження стосовно ОСОБА_4 , а саме: ВП № 46426015 з примусового виконання виконавчого листа від 25.04.2012 №2/01417/3388/12 виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 167866,19 грн та 10000,00 грн. Виконавче провадження завершено 27.03.2015 на підставі п.2 ч.1 ст. 473 ЗУ “Про виконавче провадження” (відсутність у боржника майна) (за старою редакцією); ВП № 49921495 з примусового виконання виконавчого листа від 25.04.2012 №2/01417/3388/12 виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 на користь КБ “Приватбанк” заборгованість у сумі 177866,19 грн. Виконавче провадження завершено 26.05.2016 на підставі п.2 ч.1 ст. 473 ЗУ “Про виконавче провадження” (відсутність у боржника майна) (за старою редакцією); ВП № 33141421 з примусового виконання виконавчого листа від 25.04.2012 №2/01417/3388/12 виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 167866,19 грн та 10000,00 грн. Виконавче провадження завершено 28.10.2013 на підставі п.2 ч.1 ст. 473 ЗУ “Про виконавче провадження” (відсутність у боржника майна) (за старою редакцією).

17.06.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про зняття арешту. Свою заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що виконавчі провадження, в межах яких було накладено арешт на майно померлої ОСОБА_4 , завершилися понад 10 років тому. Стягувач ПАТ КБ “ПриватБанк” не звертався з повторним пред`явленням до виконання, строк для пред`явлення виконавчого листа пропущений.

Відповідно до відповіді №112068 від 16 липня 2025 року наданої Відділом ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції вказано, що відсутні підстави для зняття арешту згідно ст. 59 ЗУ “Про виконавче провадження” у виконавчих провадженнях, які перераховані в заяві відносно ОСОБА_4 .

Частиною першої статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) прийшла до висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 203/3435/21 (провадження № 61-5467св22) зазначено, що «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).

У ході розгляду справи в судовому засіданні судом було встановлено, що відповідно до наданої інформації представником ВДВС у місті Луцьку щодо виконавчих проваджень відносно ОСОБА_4 , стягувачем у вказаних виконавчих провадженнях є АТ КБ «ПриватБанк».

З урахуванням наведеного судом було поставлено на обговорення питання про залучення АТ КБ «ПриватБанк» до участі у справі в якості третьої особи, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов`язки.

У подальшому представник позивачів у справі звернулася до суду із заявою про заміну первісного відповідача на належного відповідача, зазначивши, що саме АТ КБ «ПриватБанк» є належним суб`єктом спірних правовідносин.

Оцінивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, у зв`язку з чим ухвалив замінити первісного відповідача — Відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції — на належного відповідача, а саме АТ КБ «ПриватБанк».

Судом встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» не звертався до нотаріуса із заявою про пред`явлення вимог кредитора до спадкоємців у порядку, передбаченому статтею 1281 Цивільного кодексу України, при цьому в судовому засіданні представник відповідача підтвердив дану обставину, а також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення таких дій.

Разом з тим, судом встановлено, що виконавчі провадження, відкриті з метою примусового виконання відповідних вимог, на момент розгляду справи є завершеним, а стягувачем не вчинено жодних дій, спрямованих на його повторне пред`явлення або заміну стягувача, у тому числі не подано заяв чи клопотань у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» не скористався передбаченими законом механізмами захисту своїх прав як кредитора, що свідчить про відсутність належної процесуальної активності та підлягає врахуванню при вирішенні даного спору.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між стягувачами та боржником яка померла, після її смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Враховуючи правові підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, яка померла, беручи до уваги те, що позов про зняття арешту з майна поданий спадкоємцями, які позбавлені можливості оформити право власності на майно у порядку спадкування, тому право позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає захисту шляхом зняття арешту з майна боржника-спадкодавця ОСОБА_4 , що накладений на підставі постанов державних виконавців Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького МУЮ

Оскільки представник позивача просить залишити понесені судові витрати у справі за стороною позивача, тому суд залишає за ними сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1221,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284,288,354ЦПК України, на підставі ст.ст. 316, 321, 391, 1218 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального Міністерства юстиції про скасування арешту на нерухоме майно задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуженнявід 25.06.2012 по виконавчому провадженні№3314121, державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Вітрук О.П., реєстраційний номер обтяження: 12658761.

Зняти арешт з нерухомого майна накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуженнявід 10.02.2015 по виконавчому провадженні№46426015, державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького МУЮ Мондровським М.М., реєстраційний номер обтяження: 8707281,

Зняти арешт з нерухомого майна накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуженнявід 12.02.2016 по виконавчому провадженні№49921495, державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Кошатюк І.А., реєстраційний номер обтяження: 15215718.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 00101, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 35041461, адреса місцезнаходження: 43006, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а.

Повний текст рішення складено і підписано 20 березня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур