Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №161/26966/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №161/26966/25

Суддя: Пахолюк А. М.

Справа № 161/26966/25

Провадження № 2/161/1000/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 березня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Пахолюка А.М.

при секретарі – Корнійчук А.А.

розглянувши в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі – ТОВ «ФК «Сіті Колект») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.02.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3474193, відповідно до якого, остання отримала кредит в розмірі 4000 грн. шляхом перерахування на банківську картку, строком на 359 днів, зі сплатою 1,99% в день (а.с. 56а-65).

26.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» укладено договір відступлення прав вимоги №26102023, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3474193 від 20.02.2023 року.

09.09.2025 року між ТОВ «ФК Профіт» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» було укладено договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3474193 від 20.02.2023 року.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року, ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3474193 від 20.02.2023 року в сумі 19575,93 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі – 3999,99 грн., заборгованості за відсотками – 15575,94 грн.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі – 19575,93 грн., згідно кредитного договору №3474193 від 20.02.2023 року та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 13 січня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи. Відзиву та будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без її участі на адресу суду не надходило.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 20.02.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3474193, відповідно до якого, остання отримала кредит в розмірі 4000 грн. шляхом перерахування на банківську картку, строком на 359 днів, зі сплатою 1,99% в день.

Згідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 28.04.2024 року, ТОВ Лінеура Україна» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 4000 грн. на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 203980862 20.02.2023 року о 13:22.

Відтак, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, однак, у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

26.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» укладено договір відступлення прав вимоги №26102023, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3474193 від 20.02.2023 року.

09.09.2025 року між ТОВ «ФК Профіт» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» було укладено договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3474193 від 20.02.2023 року.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року, ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3474193 від 20.02.2023 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №3474193 від 20.02.2023 року, заборгованість відповідача становить 19575,93 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі – 3999,99 грн., заборгованості за відсотками – 15575,94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула. Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надала, в тому числі нею не спростовано розмір нарахованої суми заборгованості.

Отже, ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору та ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, не повернула суму простроченого кредиту, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, а тому позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором №3474193 від 20.02.2023 року, в сумі 19575,93 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі – 3999,99 грн., заборгованості за відсотками – 15575,94 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 9000 грн. підтверджується договором про надання правової допомоги № 25 від 17.10.2025 року укладеного з адвокатом Бацюк О.М., додатком №1 до договору про надання правової допомоги, заявкою про надання правової допомоги №960 від 25.11.2025 року, витягом з акту про надання правової допомоги №960 від 26.11.2025 року, платіжною інструкцією №711 від 01.12.2025 року про перерахунок коштів.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (висновки Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача, проте зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачадо 2500 грн. що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором №3474193 від 20.02.2023 року в розмірі – 19575 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 93 коп., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі – 3999,99 грн., заборгованості за відсотками – 15575,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі – 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження: 02154, м. Київ, пр. Соборності, 30-А, прим. 321; код ЄДРПОУ 43950742;

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua