Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №158/3505/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 158/3505/25 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К.

Провадження № 22-ц/802/398/26 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" (ТзОВ "Іннова Фінанс") в листопаді 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.06.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання грошових коштів у позику № 8444450625 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору позикодавець зобов`язався надати позичальнику позику у розмірі 8000 гривень шляхом перерахунку на поточний рахунок відповідача на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник - повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково, сплатити проценти за користування позикою. ОСОБА_1 свої зобов`язання за умовами договору позики належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила, внаслідок чого, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 21360 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12160 грн - заборгованість за процентами та 1200 грн комісія. Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 січня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику №8444450625 від 05.06.2025 у розмірі 21360,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» 2422,40 грн судового збору. Додатковим рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 січня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ухваленим у результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вказує, що ч. 2 ст. 8 та ч. 1 ст. 12 Закону України “Про споживче кредитування” не передбачають комісії кредитодавця за надання кредиту, а передбачають комісію, пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Кредитор не зазначив та не наддав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх з споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо сплати комісії є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 5 , ст. 12 Закону України “Про споживче кредитування”. Визначений розмір процентів є непропорційно великим (понад 50% віртості кредиту), а тому з огляду на дотримання принципу справедливості, належить зменшити розмір відсотків до розміру, що складатиме 25% від суми заборгованості за тілом кредиту (8000,00 грн х 25%=2000,00 грн). Вказує, що не була належним чином повідомлена судом першої інстанції про розгляд справи, ухвали про відкриття провадження усправі, позовної заяви не отримувала, про ухвалене рішення дізналась з застосунку “Дія”. Просить скасувати рішення суду першої інстанції у цій справі, ухвалити нове судове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 10000,00 грн, з яких 8000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 2000,00 грн – заборгованість по процентах. Вирішити питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» подало відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що ТзОВ «Іннова Фінанс» враховані норми ч. 5 ст. 8 Закону України “Про споживче кредитування” шляхом встановлення стандартної процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі, визначеному п. 2.6.1. договору № 8444450625 від 05.06.2025, що не перевищує максимально допустимий розмір в 1%, а тому доводи апеляційної скарги щодо зменшення розміру процентів є безпідставними. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 вказала, що така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами. Відповідач перед укладенням договору ознайомилась з його умовами, в тому числі і щодо комісії, а тому доводи апеляційної скарги і в цій частині є безпідставними. Просить апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.06.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір надання грошових коштів у позику № 8444450625, який підписаний останньою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 9936. Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві.

У п. 2.3 Договору визначені основні умови кредитування, а саме: сума кредиту (загальний розмір) складає 8000 грн; тип кредиту - кредит; строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 21 день, останній платіж з періодом внесення 3 дні. Згідно з п. 2.6.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору. Відповідно до п.п. 2.9, 2.9.1, 2.10, 2.10.1 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 3849,50 %. Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36128 грн.

Положеннями п. 3.1 Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 8000 грн підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №20244-1354-224175552 від 05.06.2025 та повідомленням АТ КБ «Приватбанк» «20.1.0.0.0/7-251208/73593БТ від 09.12.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8444450625 від 05.06.2025 станом на 03.11.2025 становить 21360 грн, з яких: 8000 грн - тіло кредиту, 21160 грн - нараховані відсотки та 1200 грн - комісія.

ОСОБА_1 була ознайомлена та погодилась з умовами договору, що підтверджується її електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про електронну комерцію” електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За ч. 1, ч. 12 ст. 11 ЗУ “Про електронну комерцію” пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частина 1 ст. 12 ЗУ “Про електронну комерцію” визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Стороною відповідача не спростовано факту отримання кредитних коштів та не надано доказів своєчасності повернення кредиту, а тому висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення основної суми (тіла) кредиту у розмірі 8000,00 грн є правильним.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

На підставі викладеного, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що оскільки розмір кредиту становить 8000,00 грн, а строк кредитування 360 днів, з врахуванням встановлених у договорі процентів у розмірі 1,00% на день, періодичність сплати відсотків – 21 день, загальний розмір нарахованих позивачем відсотків за 152 дні становить 21360,00 грн.

Апеляційним судом не встановлено обставин, які б давали можливість зменшити встановлений договором розмір процентів за користування кредитом. Доводи апеляційної скарги щодо несправедливих умов договору по розміру процентів у розумінні ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів” не заслуговують на увагу, оскільки ця стаття не врегульовує нарахування процентів і не підлягає до застосування у данному випадку.

Відповідно до п. 2.7 кредитного договору відповідач зобов`язаний сплатити комісію пов`язану з наданням кредиту, яка становить 15% від суми наданого та нараховується на суму виданого кредиту у день видачі кредиту. Комісії за надання кредиту позивач не нараховував, а суд не стягував. А тому підставною є вимога позивача про стягнення з відповідача комісії пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 1200,00 грн.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище. Що стосується доводів ОСОБА_1 про неповідомлення її судом першої інстанції про відкриття провадження у справі, то ухвала Ківерцівського районного суду Волинської області про відкриття провадження від 26 листопада 2025 року надсилалась учасникам справи, що підтверджується супровідним листом, наявним в матеріалах справи та була отримана ОСОБА_1 особисто 04.12.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Суд першої інстанції проводив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач не скористалась правом подання відзиву на позов. Судом першої інстанції не було порушено норми цивільно-процесуального законодавства, Конвенції про захист прав і основоположних свобод щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 січня 2026 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 20 березня 2026 року.

Головуючий - суддя

Судді