Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 19 березня 2026 р.
Справа: №161/18753/25
Суддя: Подолюк В. А.
Справа № 161/18753/25 Провадження №33/802/191/26 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М.
Доповідач: Подолюк В. А.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17000 ( сімнадцять тисяч) грн., з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 ( один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 ( шістсот шістдесят п`ять ) грн. 60 ( шістдесят) коп.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.09.2025 року о 00 год. 15 хв. в с. Прилуцьке по вул. Габріель Запольської, 10, керував транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан сп?яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6820», чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із таким рішенням суду особа, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, де зазначає про те, що судове рішення є необґрунтованим та незаконним, оскільки викладені у ньому висновки про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи і не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що не ознайомлений з матеріалам справи та не отримав копію постанови суду.
Посилаючись на вищевказані обставини, просить оскаржуване рішення в даній справі скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та його захисник Прасолов І.В., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи телефонограмою (а.с.47) в судове засідання о 08 годині 20 хвилин 20 березня 2026 року не з`явилися, і при цьому жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до початку апеляційного розгляду до апеляційного суду не подавали.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги положення ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності ОСОБА_1 та його захисник Прасолова І.В.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Апеляційний суд вважає, що судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання і, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона якого відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У поданій апеляційній скарзі апелянт вказує про недоведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки такий, на його думку, не підтверджується належними і допустимими доказами.
Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з огляду на таке.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими та перевіреними місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 449027 від 10.09.2025, складеним інспектором Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітаном поліції Швораком В.В. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З яким останній був ознайомлений отримав його копію та в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення зазначив, що «згідний», що підтвердив своїми підписами (а.с.1);
- електронним рапортом УПП у Волинській області від 10.09.2025 року, з якого зокрема вбачається, що на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що 10.09.2025 року в нічний час біля їхньої позиції зупинився військовий автомобіль водій якого військовослужбовець керував транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 2);
- роздруківкою із спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820» ARPK - 0048, з якої вбачається, що особою, яку тестують є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; тест № 1665 від 10.09.2025 року, 00:41 год.; результат огляду 2.82 %о, дані результату були стверджені його особистим підписом (а.с. 4);
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого: огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками, результат огляду на стан сп`яніння – 2.82 %о; (а.с. 6);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.09.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу направлений для проходження медичного огляду в КП ВОП «ЦТЗ» (а.с.5);
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10.09.2025 року, з яких зокрема вбачається, що 10.09.2025 року близько 00 год. 15 хв. в с. Прилуцьке, вул. Габріель Запольської під час повітряної тривоги він був на позиції та побачив як приїхав т/з «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 та з нього вийшов чоловік, який до нього підійшов. В подальшому він почув від водія різкий запах алкоголю з порожнини рота та доповів керівництву, яке викликало поліцію. Як пізніше йому стало відомо, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння позитивний 2.82 %о (а.с.7).
Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться відеозаписами наданими працівниками поліції, на яких зафіксовано події, що викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано факт керування транспортним засобом «Volkswagen» зі слів свідка ОСОБА_2 та згодом самого ОСОБА_1 , останній пояснив, що йому стало погано, тому він зупинився. Під час спілкування працівником поліції з ОСОБА_1 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, сам ОСОБА_1 не заперечував той факт, що він вживав алкогольні напої. У зв`язку з цим, поліцейським було запропоновано йому пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу, на що він погодився і пройшовши такий огляд, його результат був позитивний – 2,82 % проміле алкоголю, з яким ОСОБА_1 був згідний та підписав протокол про адміністративне правопорушення (а.с.8).
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною доказами, що містяться в матеріалах справи і, які суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на нього адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам ст.23, 33 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд перевіривши у порядку ст.294 КУпАП в межах апеляційної скарги вищенаведені та усі інші доводи апелянта щодо незаконності судового рішення, вважає, що вони жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі, з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
А тому, постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року, щодо нього,- без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя
Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua