Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №705/3774/24 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 705/3774/24

Провадження № 22-ц/821/544/26

Категорія 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,

секретаря - Кукушкіної А. О.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Акцент Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Трепака Олександра Івановича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2024 року представник АТ «Акцент Банк» - Шкапенко О. В. (далі – А-Банк, Банк) звернувся до суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 21.09.2021 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.

На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-Банк» відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у АТ «А-Банк» разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору.

Салімова Санобар не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

У порушення умов кредитного договору, а також норм цивільного права, відповідач зобов`язання, за вказаним Договором, належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 29.05.2024 виникла заборгованість у сумі 121704,14 грн, яка складається із: 82721,19 грн – заборгованість за кредитом; 38982,95 грн – заборгованість по відсоткам.

Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав AT «А-Банк».

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.09.2021 у розмірі 121 704,14 грн та судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.05.2025 позовні вимоги АТ «А-Банк» про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь АТ «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.09.2021 у розмірі 121704,14 грн станом на 29.05.2024, який складається з такого: 82721,19 грн – заборгованість за кредитом; 38982,95 грн – заборгованість по відсоткам.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоміж сторонами виникли договірні зобов`язання, які відповідачем належним чином виконані не були, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У січні 2026 року представник ОСОБА_2 – адвокат Трепак О. І. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.05.2025 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову АТ «А-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки ухвалене без врахування заперечень відповідача, при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, без належного дослідження поданих позивачем доказів.

Звертаючись до суду, позивачем на підтвердження свої позовних вимог, суми заборгованості відповідача, та факту укладення між сторонами кредитного договору, надано ряд документів, які судом першої інстанції належним чином не дослідженні, оскільки ці докази не підтверджують ні факту укладення між позивачем та відповідачем Договору № б/н від 21.09.2021, ні встановлення ОСОБА_3 кредитного ліміту відповідно до цього Договору, ні суми заборгованості.

Крім того, у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил не відмічені істотні умови, притаманні кредитному договору, у першу чергу, не вказана процентна ставка.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що Умови та Правила ОСОБА_4 не підписані, також не підписані відповідачем Тарифи по картці «Зелена».

Отже, в Анкеті-заяві відсутні дані про отримання кредитної картки, строк її дії, розмір процентів за користування кредитом, погоджений сторонами, розмір пені та штрафних санкцій, передбачених за несвоєчасне погашення кредиту.

Доводи Банку, викладені у позові, про те, що відповідач підписала Паспорт споживчого кредитування, в якому було погоджені всі умови кредитування, судом першої інстанції взято до уваги помилково, оскільки наявний у матеріалах справи Паспорт споживчого кредиту не є складовою кредитного договору та не може бути підтвердженням укладення між сторонами кредитного договору, встановлення відповідачу кредитного ліміту, погодження сторонами розміру відсоткової ставки та досягнення домовленості між ними стосовно інших істотних умов договору.

При розгляді даної справи судом першої інстанції належним чином не проведено дослідження розрахунку заборгованості за Договором № б/н від 21.09.2021 та Виписки по картці ОСОБА_5 та не надано належної оцінки розбіжностям, які наявні у цих документах.

Відзив на апеляційну скаргу.

29.01.2026 від представника АТ «Акцент-Банк» – Мальованого В. В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.05.2025 – залишити без змін.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем доведено належним чином розмір заборгованості за кредитним договором.

Фактичні обставини справи.

Встановлено, що 21.09.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент - Банк» з метою отримання банківських послуг, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку».

На підтвердження умов кредитування АТ «Акцент - Банк» надало суду копію Анкети-заяви відповідача ОСОБА_2 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в «А-Банку»; розрахунок заборгованості за договором б/н від 21.09.2021; паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка»; виписку по картці ОСОБА_2 ; довідку за картками ОСОБА_2 ; довідку за лімітами, встановленими ОСОБА_6 ; витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент - Банк».

Відповідно до укладеного Договору № б/н від 21.09.2021, на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_7 підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

Відповідно до розрахунку заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором станом на 29.05.2024 становить 121704,14 грн, яка складається з такого: 82721,19 грн – заборгованість за кредитом; 38982,95 грн – заборгованість по відсоткам.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином. від представника ОСОБА_5 – адвоката Трепака О. І. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_5 та її представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з ОСОБА_2 тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Отже, предметом позовних вимог АТ «А-Банк» є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.09.2021 рокув розмірі 121704,14 грн, з яких 82721,19 грн - заборгованість за кредитом, 38982,95 грн - заборгованість по відсоткам.

Задовольняючи позовні вимоги АТ «А-Банк», суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли договірні зобов`язання, які відповідачем належним чином виконані не були, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є законними, обґрунтованими.

Колегія суддів не повністю погоджується з висновком суду, виходячи із слідуючого.

Встановлено, що 21.09.2021 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідно до умов якої вона погоджується з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування складають договір про надання банківських послуг (а.с. 8).

Згідно з довідкою за картками відповідачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 строком дії до жовтня 2027 року (а.с. 15).

З довідки за лімітами, виданої АТ «А-Банк», вбачається, що відповідачу 21.09.2021 встановлено кредитний ліміт в розмірі 17000,00 грн (ініціатор client); 21.09.2021 кредитний ліміт збільшено до 17000,00 грн (ініціатор bank); 11.10.2021 - збільшено до 47000 грн (ініціатор bank); 11.10.2021 - збільшено до 47000,00 грн (ініціатор client); 25.04.2024 – збільшено до 82800,00 грн (ініціатор bank) (а.с. 16).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 21.09.2021 станом на 29.05.2024 склала 121704,14 грн, з яких: 82721,19 грн заборгованість за кредитом, 38982,95 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с. 6-7).

До позовної заяви Банк також додав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк» (а.с. 18-24), Тарифи по картці «Зелена» (а.с. 25-26), які підпису відповідача не містять.

За змістом статті 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договору приєднання розроблені АТ «Акцент-Банк», вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму, відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Анкети-заяви б/н від 21.09.2021, в якій зазначено лише ідентифікаційні дані про ОСОБА_8 .

Крім того, у заяві відсутня інформація про вид банківської послуги, яку відповідач мала намір отримати, тип кредитної картки, кредитний ліміт, строк кредитування та відсоткову ставку (а.с. 8).

Також у вказаній Анкеті-заяві зазначено, що дана заява разом з Умовами та Правилами банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між сторонами договір про надання банківських послуг. Заявник ознайомилася, з договором про надання банківських послуг до його укладення, з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг, згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту Банка.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі, розмір і порядок нарахування відсотків за користування кредитом, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» як невід`ємну частину договору.

Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, відсоткова ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і Банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ним, підписуючи Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_9 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (http://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк», в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», за відсутності в Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані Банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_4 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03.07.2019.

При цьому, згідно з частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає, що Умови та Правила банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які містяться в матеріалах даної справи і не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 21.09.2021, шляхом підписання Анкети-заяви.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача в кредитних правовідносинах, колегія суддів зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді Анкети - заяви про надання кредиту та Умов та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», оскільки Умови та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих Правил, тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Колегія суддів вважає, що при укладенні договору з ОСОБА_4 , АТ «Акцент-Банк» не було дотримано вимоги, передбачені чинним законодавством України, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих Умов та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які вважав узгодженими Банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Доводи Банку, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що відповідач підписала Паспорт споживчого кредитування, в якому було погоджені всі умови кредитування, колегія суддів не приймає, оскільки паспорт споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20.

Щодо заборгованості за тілом кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Звертаючись до суду із даним позовом, Банк надав суду, зокрема, Анкету-заяву від 21.09.2021 за підписом ОСОБА_5 , розрахунок заборгованості, виписку по рахунку ОСОБА_5 за період із 21.09.2021 по 23.04.2024, довідку про видачу ОСОБА_10 кредитної карти із зазначенням строку її дії, а також довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_11 .

При цьому, Банк стверджував, що згідно виписки по картковим рахункам позичальник ОСОБА_12 користувалася кредитними коштами та частково виконувала свої зобов`язання щодо їх повернення.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.

Таким чином, наявна в матеріалах справи виписка по рахунку, за якою обліковуються кошти клієнта Банку, в сукупності із розрахунком заборгованості та з іншими доказами, підтверджує заборгованість відповідача ОСОБА_5 за виданим кредитом.

Колегія суддів зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Дослідивши розрахунок заборгованості, виписку по картці, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_13 не повному об`єму погасила фактично отриманні кошти, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, та підтверджується довідкою за лімітами, ОСОБА_10 25.04.2024 встановлено кредитний ліміт в розмірі 82800,00 грн.

У відповідності виписки по рахунку та розрахунку заборгованості Банком було нараховано та списано відсотки за кредитним договором в розмірі 67294,55 грн, які не узгоджені умовами кредитного договору. Таким чином, колегія суддів вважає, що списані відсотки Банком за кредитним договором зараховуються на погашення тіла кредиту.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку в повному об`ємі не повернуті, наявні правові підстави для стягнення із ОСОБА_2 суми непогашеного кредиту (тіла кредиту) у розмірі 15426,64 грн (82721,19 грн тіло кредиту – 67294,55 грн відсотки).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені Верховним Судом від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з`ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – адвоката Трепака О.І. задовольнити частково, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про стягнення із ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.09.2021 в розмірі 15426,64 грн (тіло кредиту).

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасувавши рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та ухваливши в цій частині нове про часткове задоволення позовних вимог, то згідно вимог ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір (3028,00 грн) необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (12,68%) – у розмірі 383,95 грн. Судовий збір сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги (3633,60 грн) стягується з позивача на користь відповідача пропорційно розміру задоволених апеляційних вимог (87,32%) – 3172,86 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, у порядку встановленому ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 2788,91 грн судових витрат.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Трепака Олександра Івановича – задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2025 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21 вересня 2021 року в розмірі 15426,64 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент Банк» на користь ОСОБА_14 понесені судові витрати в розмірі 2788,91 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 18 березня 2026 року.

Головуюча Л. І. Василенко

Судді О. М. Новіков

Т. Л. Фетісова