Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №466/6070/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року

м. Рівне

Справа № 466/6070/25

Провадження № 22-ц/4815/572/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання – Хлуд І.П.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересована особа – ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та

інтересах неповнолітніх дітей:

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

Військова частина НОМЕР_1 ,

Міністерство оборони України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2025 року (ухвалене у складі судді Троцюк В.О.) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю,

в с т а н о в и в :

24 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Радивилівського районного суду Рівненської області із заявою про встановлення смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю.

Заяву обґрунтовувала тим, що її син ОСОБА_6 поблизу населеного пункту Новомайорське Донецької обл., під час виконання бойового завдання згідно БР № 217/2048дск від 05.09.2023 зник безвісти за особливих обставин.

Згідно витягу з акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 05 вересня 2023 року, перебуваючи у складі штурмової групи та проводячи разом з стрілком - помічником гранатометника десантно - штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 матросом ОСОБА_7 штурм ворожої позиції поблизу населеного пункту Новомайорське Волноваського району Донецької області, став на присипану землею ворожу протипіхотну міну, внаслідок чого відбувся вибух, його тіло було без ознак життя, однак у зв`язку з інтенсивними артилерійськими обстрілами тіло ОСОБА_6 не було змоги евакуювати, відтак останній вважається таким, що пропав 05 вересня 2023 року безвісти за обставин, що загрожували йому смертю.

Встановлення факту смерті заявниці необхідно для оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови від 28 лютого 2022 року № 168 КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану; прийняття спадщини.

Просила суд встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в наслідок збройної агресії російської федерації під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини в районі населеного пункту Новомайорське Волноваського району Донецької області.

Рішенням Радивилівський районний суд Рівненської області від 12 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю задоволено.

Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянина України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Гаї-Лев`ятинські Радивилівського району Рівненської області, військовослужбовця, старшого стрільця-оператора десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 поблизу населеного пункту Новомайорське Волноваського району Донецької області, в наслідок збройної агресії російської федерації під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки заявниця позбавлена можливості зареєструвати смерть ОСОБА_6 у передбаченому законодавством порядку через відсутність медичних документів, які б підтверджували його смерть, ураховуючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про підтвердження факту смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в наслідок збройної агресії російської федерації під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини в районі населеного пункту Новомайорське Волноваського району Донецької області.

Не погоджуючись із рішенням суду, Міністерство оборони України оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, необхідно прийти до висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи.

Наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_6 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_6 .

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з частинами третьою - четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження.

Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша - друга статті 318 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19 (провадження № 61-10316св20).

Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пп. 8, 9 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, заявниця просила суд встановити факт смерті її сина, військовослужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок збройної агресії російської федерації під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомайорське Волноваського району Донецької області при захисті Батьківщини, з метою оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови від 28 лютого 2022 року № 168 КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану; прийняття спадщини.

Правовими підстави звернення до суду із заявою заявниця зазначила пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України, а саме встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

На підтвердження вимог своєї заяви заявниця надала:

- копію витягу з наказу від 03.08.2023 № 217 (по стройовій частині) командира ВЧ НОМЕР_1 , яким підтверджується, що з 03 серпня 2023 року солдат ОСОБА_8 перебуває у розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_1 (пп. 6.15 п. 6), з 03 серпня 2023 року вважається таким, що посаду старшого стрілка – оператора 3 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 , ВОС 100868М/543, прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою, шпк "старший матрос";

- копію витягу з наказу від 18.08.2023 № 232 (по стройовій частині) командира ВЧ НОМЕР_1 , яким підтверджується, що з 18 серпня 2023 року матрос ОСОБА_8 вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків з пункту постійної дислокації до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ";

- копію витягу від 09.02.2024 № 182/2031 з Журналу відданих та отриманих розпоряджень НОМЕР_2 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 , інв. № 1308/277, яким підтверджується, що ОСОБА_9 було залучено на позиціях переднього краю для продовження наступального бою відповідно до завдань, зазначених розпорядчими документами (район н.п. Новомайорське) на виконання бойового розпорядження НОМЕР_4 ОБрМП № 217/2048дск від 05.09.2023;

- копію витягу від 13.09.2023 № 182/9729 з Журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_1 (реєстраційний номер по ЖОЖ № 9/62т), яким підтверджується, що ОСОБА_8 поблизу Новомайорське Донецької обл., під час виконання бойового завдання згідно БР № 217/2048дск від 05.09.2023 зник безвісти за особливих обставин;

- копію витягу з наказу від 08.09.2023 № 253 (по стройовій частині) командира ВЧ НОМЕР_1 , яким підтверджується, що ОСОБА_8 вважається таким, що зник безвісти за особливих обставин 05 вересня 2023 року, тому вважається таким, що вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ";

- копію наказу від 28.11.2023 № 2362 (з адміністративно-господарської діяльності) командира ВЧ НОМЕР_1 "Про перепризначення службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_10 , матроса ОСОБА_11 , матроса ОСОБА_6 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності) від 13.09.2023 № 1686", яким підтверджується, що за фактом зникнення безвісті військовослужбовців десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 , в тому числі матроса ОСОБА_12 , перепризначено службове розслідування, призначене наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від і 3.09.2023 № 1686, на заступника командира десантно-штурмової роти з морально-психологічного забезпечення батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_13 ;

- копію витягу з акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 , складеного заступником командира десантно-штурмової роти з морально-психологічного забезпечення батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_14 , яким підтверджується, що ОСОБА_8 05 вересня 2023 року, перебуваючи у складі штурмової групи та проводячи разом з стрілком-помічником гранатометника десантно-штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 матросом ОСОБА_15 штурм ворожої позиції поблизу населеного пункту Новомайорське Волноваського району Донецької області, став на присипану землею ворожу протипіхотну міну, внаслідок чого відбувся вибух, його тіло було без ознак життя, однак у зв`язку з інтенсивними артилерійськими обстрілами тіло ОСОБА_16 не було змоги евакуювати, відтак останній вважається таким, що пропав 05 вересня 2023 року безвісти за обставин, що загрожували йому смертю;

- копію наказу від 28.02.2024 № 366 (з основної діяльності) командира ВЧ НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовців десантно-штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_10 , матроса ОСОБА_11 , матроса ОСОБА_6 ", яким підтверджується, що факт зникнення безвісти за особливих обставин матроса ОСОБА_12 , старшого стрілка–оператора 3 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 , мав місце внаслідок збійної агресії російської федерації під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомайорське Волноваського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- копію сповіщення сім`ї № 40 від 11.09.2023 вих. № А/5108 начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_17 , яким підтверджується, що громадянці ОСОБА_18 сповіщено про зникнення безвісти її чоловіка ОСОБА_12 ;

- копію довідки від 01 березня 2024 року вих. № 41/2/1757 ВЧ НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, якою підтверджується, що матрос ОСОБА_8 в період з 05.09.2023 по 05.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Новомайорське Донецької області.

Вказані вище докази у своїй сукупності свідчать про смерть військовослужбовця ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок збройної агресії російської федерації під час виконання ним бойового завдання при захисті Батьківщини в районі населеного пункту Новомайорське Волноваського району Донецької області.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Як встановлено апеляційним судом під час розгляду справи, станом на день перегляду справи апеляційним судом рішення суду першої інстанції повністю виконано: заявницею отримано документ про державну реєстрацію факту смерті її сина – ОСОБА_6 .

Оскільки заявницею отримано задоволення її інтересу, у зв`язку з чим нею і було ініційовано судове провадження, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України про обрання заявницею не правильного способу захисту її прав, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду щодо забезпечення судовим рішенням остаточного вирішення спору, з дотриманням принципу "один спір – один процес".

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2025 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2026 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.