Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №524/6200/22 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/6200/22 Номер провадження 22-ц/814/270/26Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя : Триголов В.М.,

судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,

секретар:Горбун К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 24 березня 2025 року та на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 30 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Автолюбитель Зірка» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АК «Автолюбитель «Зірка» про стягнення заборгованості із заробітної плати. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати за період з липня 2017 року по серпень 2022 року, без вирахування зі стягнутих сум обов`язкових податків та зборів, у сумі 237 906 грн. 31 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно з наказом від 26.03.2017 № 1 вона прийнята на роботу на посаду голови правління з виконання обов`язків бухгалтера АК «Автолюбитель «Зірка» з 03.04.2017 за цивільно-правовою угодою на невизначений термін. Починаючи з 22.07.2017 її позбавлено можливості виконувати обов`язки голови правління та бухгалтера. 22.07.2017 її звільнено з посади, про що їй не повідомлено. Рішення про звільнення незаконне. Відповідач не провів повний розрахунок при звільненні (заборгованість складає 295 635,99 грн.), не вручив копію наказу про звільнення. Тому позивачка просить стягнути заборгованість із заробітної плати 237 906 грн. 31 коп., без вирахування зі стягнутих сум обов`язкових податків та зборів.

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 24 березня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Автолюбитель Зірка» про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 30 травня 2025 року заяву представника відповідача Мілінського І.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Автолюбитель Зірка» про стягнення заборгованості із заробітної плати- залишено без розгляду.

Непогодившись із вказаними рішеннями суду ОСОБА_1 оскаржила їх в апеляційному порядку . Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повній мірі з`ясовано обставини у справі та не надано належної оцінки доказам.

Апелянт зауважує, що її звільнено незаконно , при звільненні не здійснено повний розрахунок та не надано у передбаченому законом порядку копію наказу про звільнення . В цілому апеляційна скарга на рішення дублює вимоги та аргументи позовної заяви .

У підсумку ОСОБА_1 просить скасувати протокол від 22 липня 2017 року щодо звільнення голови правління Автогаражного кооперативу «Автолюбитель Зірка» ОСОБА_1 із займаної посади у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків та невиходом на роботу з 24 червня 2017 року по 22 липня 2017 року , згідно статуту, розділ 5, п.5.3, пункт 5.4 з відповідною кількістю голосів за - 130, утримались-2. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб відповідні відомості.

Призначити аудиторську перевірку законності отримання та нарахування заробітної плати ОСОБА_2 згідно затвердженого кошторису. Повернути АК «Автолюбитель Зірка» виплачену ОСОБА_2 заробітну плату за період з 22.07.2017 по 01.07.2025 в повному обсязі.

Виплатити всю нараховану заробітну плату в розмірі 444 270,73 грн ОСОБА_1 згідно наданого розрахунку.

Відкрити кримінальне провадження за фальсифікацію та надання до суду документів щодо адвоката Мілінського І.М. та щодо ОСОБА_2 за розкрадання грошових коштів АК «Автолюбитель Зірка» без жодних рішень та затвердження кошторисів.

Припинити адвокатську діяльність Мілінського І.М. за фальсифікацію документів , що надавалися до суду.

Скасувати ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 30 травня 2025 року.

Судом встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 26.02.2019 у справі № 524/2849/18, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 17.04.2019, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до АК «Автолюбитель Зірка» про визнання звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили установлено, що згідно зі статтею 15 Закону України «Про кооперацію» та п. 5.1 Статуту АК «Автолюбитель Зірка» вищим органом управління кооперативу є загальні збори або збори представників (1/5 частина всіх членів кооперативу). До комптенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

В п.5.2, 5.3 Статуту Автогаражного кооперативу «Автолюбитель Зірка» визначено, що правління кооперативу є виконавчим органом. Правління кооперативу обирається загальними зборами або зборами представників більшістю голосів присутніх. Голова правління Автогаражного кооперативу «Автолюбитель Зірка» очолює Правління і одночасно є адміністративним керівником: - керує життєдіяльністю кооперативу і несе відповідальність за чистоту, порядок та екологічний стан на території кооперативу; - видає розпорядження на основі рішень загальних зборів та правління; складає договори з підприємствами, громадськими організаціями, приватними підприємцями та фізичними особи щодо діяльності кооперативу; є представником кооперативу в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, установах банку, правоохоронних органах, судах; збирає правління один раз на квартал.

Так, на загальних зборах Автогаражного кооперативу «Автолюбитель Зірка» від 22.07.2017 за прийняття рішення про звільнення позивачки з посади голови правління проголосувало 130 осіб із 176 членів кооперативу.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17.08.2018, яке набрало законної сили 18.09.2018, у справі №524/499/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Автолюбитель Зірка» про визнання загальних зборів від 22.07.2017 такими, що не відбулися.

Рішення загальних зборів від 22.07.2017 в частині звільнення позивачки судом не визнано недійсним, у її поновленні на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу судами відмовлено.

Відповідно до відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) зареєстрованим особам від 21.08.2017 Автогаражний кооператив «Автолюбитель Зірка» за липень 2017 року провів розрахунки з ОСОБА_1 у розмірі 2370,97 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, адже Рішення загальних зборів від 22.07.2017 є чинним , а відповідач АК «Автолюбитель Зірка» при звільненні ОСОБА_1 провів повний розрахунок, що підтверджується доказами у справі.

Колегія суддів погоджується із відповідним висновком суду з слідуючих підстав.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У пункті 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша, п`ята, шоста, сьома статті 81 ЦПК України).

Статтею 84 ЦПК України передбачено право учасника справи, у разі неможливості самостійно надати докази, подати клопотання про витребування доказів судом.

Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

При вирішенні трудових спорів тягар доведення правомірності вчинення роботодавцем дій або бездіяльності відносно працівника (позивача), якщо такі дії або бездіяльність мають бути вчинені ним відповідно до закону, покладається повною мірою на роботодавця.

У справі , що наразі переглядається судом , встановлено, що заборгованість із заробітної плати відсутня , адже АК «Автолюбитель Зірка» здійснило повний розрахунок із ОСОБА_1 ще у 2017 році . Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Спір щодо визнання незаконним звільнення та поновлення ОСОБА_1 на посаді вирішено судом у справі №524/2849/18 у 2019 році. ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання її звільнення незаконним поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доказів скасування Рішення загальних зборів АК «Автолюбитель Зірка» від 22.07.2017 про звільнення ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Відтак , вимоги позову є необґрунтованими , а аргументи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини справи.

Що стосується вимог апеляційної скарги щодо призначення аудиторської перевірки , відкриття кримінальних проваджень та припинення адвокатської діяльності , то такі не відносяться до повноважень апеляційного суду визначених законодавством.

Апеляційна скарга на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 30 травня 2025 року не містить обґрунтування незаконності такого рішення , та за результатами її перегляду колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог та залишення без розгляду заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну саргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 24 березня 2025 року та ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 30 травня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов