Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №761/53485/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/53485/25

Провадження № 3/761/759/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українипро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2025 о 17 год. 25 хв. в м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 11, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 2705 ВП-6ТК» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , під час якого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив пункт 13.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 04.12.2025 о 17 год. 25 хв. в м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 11, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 2705 ВП-6ТК» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди з транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , не дочекавшись працівників поліції для оформлення матеріалів ДТП, місце пригоди покинув, чим порушив вимоги п. 2.10 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Крім того, 04.12.2025 о 17 год. 25 хв. в м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 11, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ГАЗ 2705 ВП-6ТК» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів,

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 531754 від 04.12.2025 ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, що кваліфіковано як порушення п. 2.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Частина 1 ст. 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, його вина повністю доведена і підтверджується сукупністю доказів у справі, зокрема, протоколами про адміністративні правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував факту ДТП та залишення місця ДТП, за обставинами, викладеними в протоколах про адміністративне правопорушення № 531739 та № 531747 від 04.12.2025.

Стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).

За положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду.

Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Так, у вину ОСОБА_1 було поставлено вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у тому, що він керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Проте, переглянувши долучений відеозапис з нагрудної камери поліцейського судом встановлено, що він не містить запису виявлення та оголошення ознак алкогольного сп`яніння, будь-якої вимоги поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я та як наслідок відмови водія від проходження такого огляду.

Варте уваги, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає обов`язкову суб`єктивну сторону у формі прямого умислу, тобто у даному випадку суду необхідно встановити чи мало місце добровільне волевиявлення водія про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичній установі.

Суд зазначає, що оглянувши повністю відеозапис з нагрудної камери поліцейського, не встановлено того, що ОСОБА_1 було оголошено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також його відмови від проведення такого огляду.

Варте також те, що працівник поліції, встановивши, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, у порушення вимог ст. 266 КУпАП не відсторонив його від керування транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 , а саме те, що він відмовився на вимогу поліцейського від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а отже, на думку суду в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У той же час протокол про адміністративне правопорушення, не може бути єдиним й беззаперечним доказом на підтвердження винуватості особи, оскільки така встановлюється сукупністю фактів.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до пункту першого статті 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 грн; за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 400,00 грн; визначивши відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягненню підлягає на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Враховуючи наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться у справі, керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 130, 221, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:

за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 гривень,

за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 400,00 гривень.

Згідно ст. 36 КУпАП шляхом накладання стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

Провадження у справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О.С. Глянь