Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №760/3086/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/3086/26

3/760/2094/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 07.04.1999 Кремінським РВУ МВС України в Луганській області, не працевлаштованого, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2026 приблизно о 16:00 за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру відносно падчерки гр. ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, хватав за руки, виганяв з кватири, чим міг завдати шкоди психологічному, фізичному, економічному здоров`ю потерпілої.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково та пояснив, що у зв`язку з наявними у нього проблемами зі здоров`ям, зокрема періодичним підвищенням артеріального тиску, він гостро реагує на зовнішні подразники, у тому числі дитячі крики, у зв`язку з чим підвищив голос на дитину. Разом з тим зазначив, що на даний час подібні конфліктні ситуації не повторюються, а у випадку погіршення стану здоров`я чи емоційного напруження його дружина вживає заходів для уникнення конфліктів, зокрема тимчасово залишає з дітьми місце проживання до моменту його заспокоєння.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 05.02.2026 їй зателефонувала донька та просила про допомогу, повідомивши, що її ображає вітчим. У зв`язку з цим вона негайно залишила місце роботи, злякалась та викликала працівників поліції. Також зазначила, що на даний час конфліктні ситуації не повторюються, а у випадку погіршення стану здоров`я чоловіка вона одразу забирає дітей та залишає з ними квартиру до моменту його заспокоєння. Крім того, повідомила, що наразі вирішує питання щодо переїзду до іншого житла. Додатково вказала, що її чоловік має серйозні проблеми зі здоров`ям через учсасть в бойових діях, як військовослужбовець, та на теперішній час значна частина сімейних коштів витрачається на його лікування.

У судовому засіданні малолітня ОСОБА_2 , допитана у присутності свого законного представника ОСОБА_3 , пояснила, що її вітчим застосовував до неї фізичне та психологічне насильство, зокрема бив, у тому числі по голові, принижував та кричав. При цьому зазначила, що він постійно скаржиться на стан свого здоров`я та нервує. Разом з тим повідомила, що після вказаного випадку та виклику працівників поліції він заспокоївся, змінив свою поведінку, і на теперішній час подібні конфліктні ситуації не повторювалися.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 636960 від 05.02.2026 (а.с. 1), рапорт (а.с.2-3); письмові пояснення ОСОБА_2 від 05.02.2026 (а.с.4); витяг з підсистеми «Армор» (а.с.5-6), копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05.02.2026 (а.с.7-8); копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 487084 від 05.02.2026 (а.с.9), суд дійшов висновку, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Суд критично оцінює доводи правопорушника ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв домашнього насильства стосовно малолітньої ОСОБА_2 , оскільки вони мають характер заперечення вини та не підтверджуються матеріалами справи, а натомість спростовуються послідовними, логічними й узгодженими між собою поясненнями малолітньої ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні у присутності законного представника, її письмовими поясненнями, а також іншими дослідженими доказами. Суд враховує відсутність у малолітньої заінтересованості в наданні неправдивих показань, характер її поведінки після події та дійшов висновку, що заперечення ОСОБА_1 є необґрунтованими і не спростовують факту вчинення щодо малолітньої дитини психологічного та фізичного насильства.

Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує наступне.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Відповідно до ч.1 ст.39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Так, у судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейським визначено низький рівень небезпеки, тому суд приходить до переконання, що підстав для примусового направлення ОСОБА_1 для проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, немає.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 23, 33, 34, 35, 39-1, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 251, 252, 283-284, 287-291 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Кравченко