Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №420/25544/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25544/25

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

повний текст судового рішення

складено 06.11.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства “Рокитнівський скляний завод” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Рокитнівський скляний завод” (далі – ПАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці та просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2025/000003/2 від 29.01.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2025/000037 від 29.01.2025 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 серпня 2023 року між ПАТ (покупець) та компанією SIS Company SP. Z o.o., Польща (продавець), було укладено контракт №1595 на поставку товару, а саме: соди кальцинованої (далі по тексту - сода) в асортименті, кількостях, та по цінах, зазначених у специфікаціях, які з моменту їх підписання стають невід`ємними частинами контракту.

09 лютого 2024 року між ПАТ та компанією SIS Company SP. Z o.o., Польща, було укладено додаткову угоду №4 від 09.02.2024 року до контракту №1595 від 15.08.2023 року, згідно якої змінено пункт 2.5. контракту та викладено в наступній редакції:

п.2.5. Всі ціни та розрахунки по даному контракту визначаються і здійснюються в євро (EUR) або доларах США (USD) про що вказується у доповненнях до даного контракту.

У всьому іншому, що не передбачено даною додатковою угодою, сторони керуються умовами контракту №1595 від 15.08.2023 року.

02.01.2025 року між ПАТ та компанією SIS Company SP. Z o.o., Польща, було укладено доповнення №28 до контракту, згідно якого конкретизовано виробника товару, який буде доставлятись, умови та термін поставки.

25.01.2025 року позивачем до Одеської митниці було подано електронну митну декларацію МД №25UA500050000529U4 від 25.01.2025 року, в якій задекларував товар - продукт неорганічної хімії: карбонати натрію. SODA ASH DENSE/кальцинована сода гранульована (безводний карбонат динатрію у вигляді порошку) - 800 тон. Торгова марка: ETI SODA.

Вартість товару була визначена за основним методом (за ціною договору (контракту)) у загальній сумі 11236902,17 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату подачі декларації (курс валюти - USD: 41,9751) становить 267704,00 дол. США.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи:

пакувальний лист WD02025000000058 від 23.01.2025 року, рахунок-фактура (інвойс) №586/264 від 23.01.2025 року; рахунок-фактура (інвойс) №WD02025000000058 від 23.01.2025 року; коносамент №2 від 19.01.2025 року; вантажна відомість б/н від 19.01.2025 року; декларація про походження товару (запис в рахунку-фактурі про походження товару) №586/264 від 23.01.2025 року; контракт №1595 від 15.08.2023 року; додаткова угода №4 від 09.02.2024 року; доповнення №28 від 02.01.2025 року; договір доручення про надання брокерських послуг та декларування товарів №015/ТБО від 14.12.2022 року; генеральний акт №2 від 24.01.2025 року; лист декларанта №29/01-25-01 від 29.01.2025 року; сертифікат аналізу №86672 від 22.01.2025 року; копія МД країни відправлення №25160400ЕХ00002115 від 10.01.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті №15 від 20.01.2025 року; специфікація/пакувальний лист б/н від 23.01.2025 року.

Відповідач не погодився із заявленою позивачем митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2025/000003/2 від 29.01.2025 року із застосуванням резервного методу та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2025/000037 від 29.01.2025 року.

Так, у рішенні UA500050/2025/000003/2 від 29.01.2025 року підставами для відмови в прийнятті митної декларації за заявленою декларантом митною вартістю товарів відповідачем було вказано, що:

1) у рахунку-фактурі від 23.01.2025 №WD02025000000058 є посилання на документ №Проекту GB-2025-11 та на контракт 08122022 від 08.12.2022. Зазначені документи не надано до митного оформлення....;

2) митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ (ст.49 Митного кодексу). Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Всупереч вимог частини 2 статті 53 банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару не надано. Таким чином, з огляду на пункт 4 частини другої статті 53 Кодексу, не надано належних документальних підтверджень ціни;

3) заявлена у ЕМД торгівельна марка ETI SODA документально не підтверджена;

4) товар постачається відповідно до умов поставки CPT Odessa. На комерційних умовах поставки CPT додаються вартості: навантаження на борт судна, морського фрахту до порту призначення Odessa (UA), митне оформлення у країні експорту. У наданих до митного оформлення товаросупровідних документах відсутні дані щодо таких витрат та їх фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

5) крім того, згідно наданого коносаменту №2 у графі “вантажоодержувач” зазначено “To order”, тобто конкретного вантажоодержувача не визначено. Жодних відомостей щодо визначення вантажоодержувача товару за даним коносаментом до митного оформлення не надано. Зазначене свідчить про наявність інших коносаментів, які не подані до митного оформлення;

6) пакувальний лист надано постачальником (відповідно до доповнення до контракту №28) GREENLINE CHEMICALS LTD, який не здійснював його фактичне пакування та відвантаження, та не є вантажовідправником, згідно наданих документів;

7) у морському коносаменті від 19.01.2025 №2 зазначено, що оплата здійснюється згідно Charter Party. Таким чином, коносамент наданий не у повному обсязі, у зв`язку з не наданням договору Charter Party як невід`ємної частини коносамент;

8) згідно наданої експортної митної декларації 25160400EX00002115 зазначений відправник товару - We Ic Ve Dis Ticaret Anonim Sirketi Sultantepe MAH. Pasalimani Cad 41, тоді як в ЕМД зазначено що особа провадить діяльність від імені “Грінлайн хімія” “WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI on behalf: GREENLINE CHEMICALS LTD” також вказаний інший отримувач - Soda World LTD, United Kingdom, умови поставки FOB. Е-fatura зазначена у експортної митної декларації не надано. Ланцюг постачання товару, відомості щодо розміру посередницької винагороди компаній посередників, договори та рахунки з третіми особами до митного оформлення не подавались. Враховуючи, що товар відвантажувався на умовах поставки FOB, а також наявність компаній посередників - відсутнє документальне підтвердження складових митної вартості (витрати на навантаження (вивантаження), НРР, транспортування оцінюваних товарів до порту.

Вважаючи вказане рішення відповідача та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Положеннями ч.3 ст.318 МК України передбачено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З вищенаведених правових норм вбачається, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Стосовно зауважень митного органу, що у рахунку-фактурі від 23.01.2025 №°WD02025000000058 є посилання на документ №Проекту GB-2025-11 та на контракт 08122022 від 08.12.2022, а вказані документи не надано до митного оформлення, колегія суддів зазначає, що інформація у рахунку-фактурі від 23.01.2025 №°WD02025000000058 -“ №Проекту GB-2025-11 № контракту 08122022 від 08.12.2022” є внутрішнім номером проекту продажу партії товару, та “№Проекту GB-2025-11” не є документом.

Суд зауважує, що рахунок-фактура №WD02025000000058 від 23.01.2025 року складений GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанія посередник як продавець) для покупця Sis company sp. z.o.o та посилається на укладений між ними контракт 08122022 від 08.12.2022, так як товар поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій, а тому ці документи не можуть мати значення для визначення ціни товару у ЕМД 25UA500050000529U4 від 25.01.2025 року

Відповідачем не враховано, що партія товару продана виробником товару посереднику, який в свою чергу перепродав таку в подальшому позивачу, а в пакувальному листі GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанії посередника) наявні відомості про контракт: виробник товару - ETI SODA Uretim Pazarlama Nakliyat ve Elektrik Uretim Sanayi ve Ticaret A.S. Yesilagac Quarter. Guragac Kumeevler TronaTesisleri No:47/A 06730 Beypazari-Ankara-Turkey; вантажовідправник - WE IC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI, CAD. NO:41, USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLINE CHEMICALS LTD., 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria; компанія-посередник - GREENLINE CHEMICALS Ltd, 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria.

При цьому, в поданій при митному оформленні декларантом митній декларації №25UA500050000592U4 від 25.01.2025 року вже вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між ПАТ та постачальником товару “SIS Company” Sp. z o.o., (Poland).

Крім цього, складання та оформлення вищевказаного рахунку-фактури GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанією посередником) знаходиться поза межами компетенції позивача, та відповідно наявність у ньому розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

У наданому до митного органу рахунку-фактурі (інвойсі) №586/264 від 23.01.2025 року, складеному та оформленому постачальником товару “SIS Company” Sp. z o.o. міститься посилання на номер контракту, а саме: контракт №1595 від 15.08.2023 року, додаткову угоду №4 від 09.02.2024 року та доповнення №28 від 02.01.2025 року, які було укладено між ПАТ та постачальником товару “SIS Company” Sp. z o.o., (Poland).

Щодо зауважень, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ (ст.49 Митного кодексу), суд враховує наступне.

До митного оформлення позивачем надавалась митному органу банківський платіжний документ - платіжна інструкція в іноземній валюті №15 від 20.01.2025 року, яка містить інформацію про платника (графа 50 збігається із відомостями про позивача), отримувача коштів (графа 59 збігається з продавцем товару за зовнішньоекономічним контрактом), суму та валюту (графи 42, 267704 євро, що відповідає сумі згідно рахунку-фактури (інвойс) №586/264 від 23.01.2025 року), а також призначення платежу (графа 70, у якій міститься посилання на контракт №1595 від 15.08.2023 року та доповнення №28 від 02.01.2025 року до контракту №1595 від 15.08.2023 року).

Надана до митного оформлення платіжна інструкція в іноземній валюті підтверджує інформацію оплати поставки товару за наявною у ній інформацією: номером та датою контракту, номером та датою специфікації, сумою за поставлену партію товару, назвою отримувача коштів та назвою відправника.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ї інстанції щодо безпідставності таких зауважень відповідача.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання митного органу, що заявлена у ЕМД торгівельна марка ETI SODA документально не підтверджена, оскільки у товаросупровідних документах (сертифікат аналізу, пакувальний лист, копії митної декларації країни відправлення) була зазначена торговельна марка “ETI SODA”, у зв`язку з чим позивачем у ЕМД при декларуванні була зазначена разом з назвою товару і його торговельна марка.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).

Таким чином, оскільки в товаросупровідних документах зазначена торгівельна марка “ETI SODA”, позивач обґрунтовано зазначив її при заповненні графи 31 митної декларації.

Крім того, митним органом в оскаржуваному рішенні та відзиві не наведено жодних доводів, яким чином заявлені ним розбіжності могли б вплинути на числові показники складових митної вартості.

Вказане свідчить про необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності документів, які були підставою для визначення торговельної марки.

Щодо зауважень стосовно відсутності даних про витрати на завантаження/розвантаження та інш. та їх фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товар, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Відповідно до п.6 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Згідно пункту 2.7. контракту №1595 від 15.08.2023 року до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах, входить: вартість товару, вартість упаковки, маркування, оформлення всіх необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця.

Умови поставки заявленої партії товару зазначені у інвойсі- СРТ Порт Одеса.

На умовах CPT (Carriage Paid To) продавець оплачує вартість перевезення до узгодженого місця призначення, в даному випадку, до порту Одеса (UA). Це включає в себе: навантаження на борт судна, морський фрахт до Одеси та митне оформлення в країні експорту.

Отже, покупець даного товару (ПАТ) не несе витрат на зазначені вище складові вартості товару, а тому суд відхиляє вказані зауваження як безпідставні.

Щодо зауважень стосовно не визначення конкретного вантажоодержувача та наявність інших коносаментів, які не подані до митного оформлення, то суд враховує наступне.

Наданий разом із митною декларацією коносамент №2 від 19.01.2025 р. містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам та в першу чергу додатку №28 від 02.01.2023 року до контракту, складеним щодо поставки товару, та не містить жодних розбіжностей, а саме - у наданому до митного оформлення коносаменті відображені відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування, а також печатка капітана судна.

У графі “Consigne” (вантажоодержувач) коносаменту №2 від 19.01.2025 року, який є бортовим коносаментом, зазначено “TO ORDER” (на замовлення).

Положеннями ст.134-139 Кодексу торговельного мореплавства визначається питання застосування коносаменту за законодавством України.

З аналізу вищенаведених нормативних актів вбачається, що коносамент - документ, що містить умови договору морського перевезення, видається перевізником вантажовідправнику в посвідчення прийняття вантажу до перевезення із зобов`язанням доставити вантаж у порт призначення і видати його законному власнику коносаменту.

Коносамент є товаророзпорядчим документом. Ця функція виражається у тому, що угоди купівлі-продажу товарів, а також інші операції з товарами здійснюються за допомогою коносамента без фізичної передачі самих товарів.

Зі змісту поданих разом з митною декларацією у спірних правовідносинах документів (бортового коносаменту, пакувального листа, сертифікату аналізу на товар, інвойсу та інших документів) вбачається, що товар, його вага та кількість, співпадають із зазначеними у коносаменті №2 від 19.01.2025 р., тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару відсутні.

Щодо зауважень що пакувальний лист надано постачальником (відповідно до доповнення до контракту №28) GREENLINE CHEMICALS LTD, який не здійснював його фактичне пакування та відвантаження та не є вантажовідправником згідно наданих документів, суд зазначає наступне.

У пакувальному листі GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанії посередника) вказаний інший контракт, інший одержувач, оскільки як встановлено раніше судом вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій з декларантом та оскаржуваному рішенні - “код 4100 - не прямий контракт”.

Між виробником (експортером товару) та ПАТ є компанія посередник “SIS Company” Sp. z o.o. (Poland), яка в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару.

Саме у зв`язку з тим, що партія товару продана виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому позивачу, в пакувальному листі, складеному GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанії посередника), наявні відповідні відомості.

Водночас, у поданій при митному оформленні декларантом митній декларації №25UA500050000592U4 від 25.01.2025 року вже вказані відомості про наявні господарський контракт між ПАТ та постачальником товару “SIS Company” Sp. z o.o., (Poland).

Апеляційний суд наголошує, що пакувальний лист не відноситься до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, зазначених у ст.53 МК України, та відповідачем не доведено яким чином дана обставина заважала визначитися з митної вартістю товару за іншими наданими декларантом документами.

Стосовно зауважень митниці, що у морському коносаменту від 19.01.2025 №2 зазначено, що оплата здійснюється згідно Charter Party, а тому коносамент наданий не у повному обсязі у зв`язку з не наданням договору Charter Раrtу як невід`ємної частини, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п.5 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

При цьому, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару, є також безпідставною та належним чином не обґрунтованою.

Зокрема, поставка товару здійснюється на умовах СРТ, про що зазначено у інвойсі , тобто, витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару вже включена до вартості.

Відповідно до п.5 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

При цьому у рахунку-фактурі, виставленому GREENLINE CHEMICALS LTD на покупця Sis company sp.z.o.o. №WD 02025000000058 від 23.01.2025 року, умови поставки зазначені CPT Одеський порт Україна, що збігається з умовами поставки у інвойсі №586/264 від 23.01.2025 року, а тому суд відхиляє дані зауваження як безпідставні.

Щодо зауважень, що згідно наданої експортної митної декларації 25160400EX00002115 зазначений відправник товару - We Ic Ve Dis Ticaret Anonim Sirketi Sultantepe MAH. Pasalimani Cad 41, тоді як в ЕМД зазначено що особа провадить діяльність від імені “Грінлайн хімія” “WE IC VE DIS TICARETANONIM SIRKETI on behalf: GREENLINE CHEMICALS LTD” а також вказаний інший отримувач - Soda World LTD, United Kingdom, умови поставки FOB. Е-fatura зазначена у експортної митної декларації не надано. Ланцюг постачання товару, відомості щодо розміру посередницької винагороди компаній посередників, договори та рахунки з третіми особами до митного оформлення не подавались. Враховуючи, що товар відвантажувався на умовах поставки FOB, а також наявність компаній посередників - відсутнє документальне підтвердження складових митної вартості (витрати на навантаження (вивантаження), НРР, транспортування оцінюваних товарів до порту суд встановив наступне.

Відповідачем залишено поза уваги, що у копії МД країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, тому що вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій з декларантом та оскаржуваному рішенні.

При цьому, заповнення вищевказаної МД країни відправлення знаходиться поза межами компетенції позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.

Експортна митна декларація не є джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки цей документ не передбачений переліком документів, визначеним ч.2 ст.53 МК України, що підтверджують митну вартість товару. Окрім цього, експортна митна декларація не міститься у переліку документів, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають митному органу під час переміщення товарів через митний кордон України (п.2 ч.1 ст.335 МК України).

Отже, інформація яка міститься в експортній декларації не свідчить про розбіжності у наданих документах або відсутність документів на підтвердження митної вартості, а тому судова колегія вважає безпідставним таке зауваження.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару, які є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів та підтверджують митну вартість товарів.

Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

Водночас, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Колегія суддів наголошує, що контролюючий орган у оскаржуваному рішенні не навів необхідних пояснень щодо митної декларації, яка була джерелом коригування та була сформована при поставці подібних (аналогічних) товарів.

Разом з тим, митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не вказав, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Тобто, у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Таким чином, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500050/2025/000003/2 від 29.01.2025 року прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2025/000037 від 29.01.2025 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Оскільки вказана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи, то картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Тобто митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Колегія суддів наголошує, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Проте, приписи вказаної статті митним органом були порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи, а відповідач, в свою чергу, не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк