Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №160/23305/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/23305/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 року (головуючий суддя Рябчук О.С.)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася 13.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 12 лютого 2025 року індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 12 лютого 2025 року індексацію пенсії позивача з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7763,17 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 12 лютого 2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2025 року індексацію пенсії позивача з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7763,17 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 ) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивачу пенсія не була проіндексована на підставі Постанов КМУ № № 127, 118, 168, 185, №209. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, та такою, що порушує право на отримання пенсії в належному розмірі позивач звернувся з цим позовом до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії позивача з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2025 року індексацію пенсії позивача з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7763,17 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484,48 грн.

Не погодився з рішенням суду першої інстанції позивач та відповідач, подали апеляційну скарги.

Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині позов задовольнити.

Відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених вимог та в цій частині відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 10.12.2020 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачу призначено пенсію з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн

При проведенні індексації пенсії позивача згідно частини другої статті 42 Закону № 1058 з 01.03.2021 застосовувався показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2014 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в 1,17, 1,11, 1, 11, який становив 5426,60грн. ( 3764,40грн х 1,17 х 1,11 х 1,11).

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови провести перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7763,17 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Стаття 40 Закону № 1058 визначає порядок обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Частина друга статті 40 встановлює, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зссередня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частина друга статті 42 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та проведення щорічних індексацій) передбачає:

«Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України».

Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (Порядок № 124).

Пункт 1 Порядку № 124 визначає, що цим Порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пункти 2 та 3 Порядку № 124 визначають, які саме пенсії підлягають перерахунку, і пенсія позивача, призначена у 2022 році відповідно до Закону № 1058, підпадає під дію цього Порядку. Пункт 5 Порядку № 124 (на який посилається відповідач) встановлював у 2019 році:

«перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт. Кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати».

Ключовим питанням у даній справі є те, чи підлягає індексації відповідно до щорічних коефіцієнтів, встановлених Кабінетом Міністрів України, саме той показник середньої заробітної плати (в даному випадку 7763,17 гривень за 2017-2019 роки), який був фактично застосований при призначенні пенсії позивачу у 2020 році, чи індексації підлягає лише умовний показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 гривень), як стверджує відповідач.

Слід зазначити, що 7763,17 гривень - це показник середньої заробітної плати в Україні за 2020 рік, який використовується при обчисленні або перерахунку пенсій. Ця сума застосовується для розрахунку коефіцієнта заробітку за три календарні роки, що передують року звернення, т.т за 2017-2019 роки.

Питання застосування показника середньої заробітної плати при обчисленні або перерахунку пенсій для розрахунку коефіцієнта заробітку за три календарні роки, що передують року звернення було предметом розгляду Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 200/5836/24 постанова від 16.04.2025 року.

Так, у постанові від 16.04.2025 року у справі № 200/5836/24 Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо порядку індексації пенсій, призначених у 2019-2023 роках.

Верховний Суд у зазначеній постанові, аналізуючи положення частини другої статті 42 Закону № 1058 та Порядку № 124, дійшов висновку, що при індексації пенсій, призначених після 01 січня 2018 року (зокрема, у 2019, 2020, 2021 роках тощо) із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки (наприклад, 2016-2018, 2017-2019, 2018-2020 тощо), коефіцієнти збільшення, встановлені Кабінетом Міністрів України для проведення щорічної індексації з 01 березня, мають застосовуватися саме до того показника середньої заробітної плати, який був фактично врахований при призначенні (попередньому перерахунку) конкретної пенсії.

Верховний Суд вказав, що підхід Пенсійного фонду України, за яким для всіх пенсій (незалежно від року призначення та застосованого показника середньої заробітної плати) індексується лише усереднений показник станом на 01.10.2017 (3764,40 гривень), є таким, що не відповідає меті та змісту статті 42 Закону № 1058 та призводить до необґрунтованого заниження розміру індексації для пенсій, призначених із застосуванням вищих показників середньої заробітної плати.

Отже, відповідно до висновків Верховного Суду у справі № 200/5836/24, при проведенні індексації пенсії позивача з 01 березня 2025 року відповідач мав застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені постановами Кабінету Міністрів України №209, саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 гривень, який був врахований при призначенні їй пенсії у 2020 році.

Однак відповідачем застосовано інший підхід, а саме проіндексовано показник 3764,40 гривень. Такі дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать висновкам Верховного Суду та нормам ч. 2 статті 42 Закону № 1058.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відмова відповідача у проведенні індексації пенсії позивача шляхом застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7763,17 гривень) є протиправною.

Водночас, у постанові від 13.01.2025 року в справі №160/28752/23, Верховний суд наголосив на тому, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до суду 12.08.2025 року, при цьому позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 12.02.2025 та з 01.03.2025 індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2025 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1, 115.

Суд першої інстанції зазначив, що з огляду на висновки Верховного Суду в справі №160/28752/23 щодо присічного строку звернення до суду з подібним позовом, суд першої інстанції дійшов висновку, що при здійсненні індексації пенсії має бути врахований коефіцієнт 1,115 який встановлений згідно з постановою Кабінетом Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у постанові Верховного Суду від 25.08.2025 у справі №440/14614/25 Верховний Суд зазначив (п.11) права громадян, пенсія яким призначена у 2022-2024 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду, тому позивач має право на перерахунок пенсії з 07.06.2024 із послідовним застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Також у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №200/5836/24 від 16.04.2025 року, розглянуто вказане питання, та Верховний Суд зобов`язав пенсійний орган здійснити індексацію та перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року (при цьому ц цій справі позивач звернувся до суду у серпні 2024 року просив провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2024 року).

Отже, правильним є при захисті прав позивача зобов`язати відповідача з 01.03.2025 послідовно застосувати коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а саме не тільки коефіцієнт 1,15, а й коефіцієнти у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796.

Натомість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про можливість застосування з 01.03.2025 лише коефіцієнту 1,15.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 122 КАС України, ст. 42 Закону України №1058 та практиці Верховного Суду.

При цьому суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення позивних вимог, прочинаючи з 12.02.2025 року

Таким чином апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

При цьому, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо наявності підстав для зміни рішення суду першої інстанції та часткового задоволення адміністративного позову.

Вищезазначене є мотивом для часткового врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі позивача, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо суті спору частково спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його зміни.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 року - змінити.

Викласти абзац 2 та 3 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 року в наступній редакції.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ:21910427 щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ:21910427 здійснити з 01 березня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7763,17 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 18.02.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко