Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №606/2225/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2225/25

Постанова

Іменем України

17 березня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Малярчук В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від надійшли з ВП №3 (м.Теребовля), Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,-

за ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Теребовлянського районного суду Тернопільської області перебувають матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551477 від 26.12.2025 року, 26.12.2025 року о 15 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 в м. Теребовля керував ТЗ БМВ днз НОМЕР_1 по вул. С.Стрільців, 28 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Ауді А3 днз НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 водій незалежно від швидкості руху,дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану ТЗ повинен дотримуватися безп.дистанції, за що відповідальність передбачена за ст.124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551450 від 26.12.2025 року, 26.12.2025 року о 15 год. 40 хв. в м. Теребовля по вул. С.Стрільців, 28 водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ БМВ 3231 днз НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем Ауді А3 днз НОМЕР_2 та залишив місце ДТП, внаслідок чого автомобілі зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.10.а. ПДР – залишення водіями ТЗ, ін.. учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил, за що відповідальність передбачена за ст. 122-4 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551480 від 26.12.2025 року, 26.12.2025 року о 15 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 керував ТЗ БМВ днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці за допомогою газоаналізатора драгер 6810, проба позитивна 1.79(проміле), водій із результатом не згідний та виявив бажання проїхати в найближчий медичний заклад, проба позитивна 1.82 (проміле), чим порушив п.2.9.а.ПДР – керування ТЗ особами в стані алк.,нарк. чи ін.. сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Статтею 268 КУпАП не передбачено обов`язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В судовому засіданні була присутня захисник правопорушника – адвокатка Худа І.Р. у режимі відео конференції, яка заперечила винуватість ОСОБА_1 та просила закрити справу у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки працівниками поліції не доведено вини ОСОБА_1 у вчинені вказаних адміністративних правопорушень, посилаючись на мотиви викладенні у письмових клопотаннях, доданих до матеріалів справи.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551477 від 26.12.2025 року, 26.12.2025 року о 15 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 керував ТЗ БМВ днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці за допомогою газоаналізатора драгер 6810, проба позитивна 1.79(проміле), водій із результатом не згідний та виявив бажання проїхати в найближчий медичний заклад, проба позитивна 1.82 (проміле), чим порушив п.2.9.а.ПДР – керування ТЗ особами в стані алк.,нарк. чи ін.. сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з вказаного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551480 від 26.12.2025 року, ОСОБА_1 інкриміновано порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за порушення вказаної вимоги передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Згідно з п.6, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до пункту 1.3 Розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступу до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016, використання нагрудних камер (відеореєстратор) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість патрульної поліції.

Згідно із пунктом 3.3 Розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступу до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції № 100 від 03.02.2016, нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відео-зйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди, при перевірці документів та ін.

Відповідно до пункту 3.5 Розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступу до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора), все спілкування повинно бути записане безперервно.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Зазначене підтверджується і позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року у справі № 216/5226/16-а.

До матеріалів справи долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського ВП №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.

З переглянутих у судовому засіданні матеріалів відеофіксації з нагрудної камери поліцейського, доданого до протоколу, встановлено, що відеозапис переривається, записані лише деякі фрагменти події, які не відображають проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

З огляду на вищезазначене, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності слід закрити в зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення згідно із п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.

Однак, на думку суду у судовому засіданні знайшли свого підтвердження обставини, що свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551477 від 26.12.2025 року, 26.12.2025 року о 15 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 в м. Теребовля керував ТЗ БМВ днз НОМЕР_1 по вул. С.Стрільців, 28 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Ауді А3 днз НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 водій незалежно від швидкості руху,дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану ТЗ повинен дотримуватися безп.дистанції, за що відповідальність передбачена за ст.124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551450 від 26.12.2025 року, 26.12.2025 року о 15 год. 40 хв. в м. Теребовля по вул. С.Стрільців, 28 водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ БМВ 3231 днз НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем Ауді А3 днз НОМЕР_2 та залишив місце ДТП, внаслідок чого автомобілі зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.10.а. ПДР – залишення водіями ТЗ, ін.. учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил, за що відповідальність передбачена за ст. 122-4 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551477 від 26.12.2025 року;

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551450 від 26.12.2025 року;

рапортом чергового ВП №3 (м.Теребовля), Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Чайковського від 26.12.2025 року, згідно якого отримано заяву від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстровано ЄО за № 9419 від 26.12.2025 року як ДТП. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 26.12.2025 року о 15:49 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26.12.2025 о 15:48 за адресою: Тернопільський район м. Теребовля, вул.иця Січових стрільців буд. 28Б, повідомляє, що водій ТЗ БМВ днз. НОМЕР_1 під час руху пошкодив ТЗ Ауді А3 днз. НОМЕР_2 , покинув місце події, та тільки що прийшов, але без автомобіля. Заявник : ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел.: НОМЕР_3 ;

схемою місця події, яка сталася 26.12.2025 року о 15год. 40 хв. на м. Теребовля, вул. С.Стрільців за участі транспортного засобу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 АУДІ А3, д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав механічних пошкоджень, а саме: пошкодження заднього бампера, лівого крила, парктроніків, та транспортного засобу Поліщака Степана Степановича БМВ, д.н.з. НОМЕР_1 , який, зазнав механічних пошкоджень, а саме: пошкодження переднього бампера.

За даних обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто – порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; ст. 122-4 КУпАП – залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення – ст. 122-4 КУпАП.

Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують адміністративну відповідальність, а тому доходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 40–1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.122-4,124, 130,245,247,251,252, 280,

283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124, ст. 122-4 КУпАП України, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 3400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300–1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32–1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В.В. Малярчук