Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №753/26364/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26364/25

провадження № 2/753/1117/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сирбул О. Ф.

за участю: секретаря судового засідання: Парубець А. О.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, просила суд: встановити факт проживання позивача однією сім`єю з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.12.1987 року по день смерті ОСОБА_5 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини житлової квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до своєї смерті у період з 01.12.1987 постійно мешкав за адресом: АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина у вигляді 1/4 частини житлової квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого 01.12.2008 року відділом приватизації житла Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, реєстр № 50614, про що зроблено запис у реєстровій книзі в Київському міському бюро технічної інвентаризації за № 4439 від 21.10.2009.

Першочерговими спадкоємцями за законом є: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дружина спадкодавця); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (син спадкодавця); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (донька спадкодавця). При цьому інші спадкоємці, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за словами позивача, не мали і не мають намір приймати спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 . Водночас з померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач з 01.12.1987 року по день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) постійно проживала однією сім`єю.

Позивач вказує, що прийняла спадщину у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України і не зверталася до нотаріальної контори для отримання відповідного свідоцтва про право на спадщину. У вересні-жовтні 2025 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесі Володимирівни. 14.11.2025 постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесі Володимирівни було відмовлено у вчинені нотаріальної дії. В обгрунтування своєї постанови ОСОБА_6 зазначила, що згідно Листа відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 2185 від 08.10.2025 року, спадкоємиця гр. ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . А згідно Листа відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 2265 від 16.10.2025 року, померлий гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 був знятий з реєстрації адресою: АДРЕСА_2 . Про те, що ОСОБА_5 був знятий з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 позивачеві відомо не було; вказала, що ОСОБА_5 проживав за адресою: АДРЕСА_2 з 01.12.1987 року по день своєї смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, у позивача виникла необхідність у звернені до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 17.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

Позивачем у строк та належним чином було усунено зазначені судом недоліки.

Ухвалою суду від 13.01.2026 було відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд у порядку загального провадження, призначено судове засідання та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесі Володимирівни належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 .

У судове засідання 03.02.2026 відповідач ОСОБА_4 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідач ОСОБА_3 вказала, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.02.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків.

Ухвалою суду від 03.02.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

09.02.2026 від відповідача ОСОБА_4 до суду надійшли письмові пояснення, за змістом яких останній вказує, що визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить проводити розгляд справи за його відсутності.

13.02.2026 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесі Володимирівни до суду надійшла копія спадкової справи, заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 .

У судове засідання 24.02.2026 відповідач ОСОБА_4 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Позивач підтримала позовну заяву у повному обсязі та просила задовольнити. Відповідач ОСОБА_3 вказала, що позовні вимоги визнає у повному обсязі. У судовому засіданні оголошено перерву.

У судове засідання 24.02.2026 відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Було допитано свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Позивач підтримала позовну заяву у повному обсязі та просила задовольнити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, пояснення свідків, дослідивши подані суду докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували у зареєстрованому шлюбі (копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 12.04.1975). У останніх народилося двоє дітей: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про народження від 30.01.1981 серії НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (цифрова копія актового запису про народження від 22.11.2025, свідоцтво про народження від 31.03.1976 серії НОМЕР_3 ).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, про що 06.08.2015 складено відповідний актовий запис № 12154, місце державної реєстрації: Відділ реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (свідоцтво про смерть від 06.08.2015 серії НОМЕР_4 ).

ОСОБА_1 , враховуючи, що проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_5 , після його смерті не зверталася до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини, вважала себе такою, що прийняла спадщину.

ОСОБА_1 до смерті ОСОБА_5 проживала в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , проте процес спадкування так і не завершила.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Прокопенко Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до постанови від 14.11.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, спадкоємиця гр. ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; а згідно листа відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 2265 від 16.10.2025, померлий гр. ОСОБА_10 25.05.2009 року був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ; відтак позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/12 частку в праві на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому ОСОБА_5 .

Із представленої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. В. спадкової справи № 10-2025, встановлено, що після смерті ОСОБА_5 заведено спадкову справу за заявою ОСОБА_1 . Згідно повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про смерть ОСОБА_5 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Приватним нотаріусом зроблено запит та сформовано інформаційну довідку зі спадкового реєстру, а саме: чи були заведені спадкові справи та чи видавались свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , згідно зазначеної довідки вбачається, що спадкової справи не заводилось та свідоцтва про право на спадщину не видавалось.

Таким чином, позивачеві відмовлено нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії, оскільки необхідно встановити юридичний факт постійного проживання із спадкодавцем.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 вказала, що сім`я ОСОБА_11 є її сусідами, проживають в одному під`їзді. Померлий ОСОБА_5 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , з ним мешкала дружина та двоє дітей. ОСОБА_1 регулярно бачить у вказаній квартирі. З сусідами завжди мала нормальні, добросусідські відносини.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 вказала, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 знала, останній тривалий час хворів та помер у 2015 році. За адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 мешкав постійно; наразі за цією адресою проживають мама та брат позивача, інколи приїжджає позивач. З сусідами завжди мала нормальні, добросусідські відносини.

Відповідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_5 від 01.08.2008, видане відділом приватизації житла Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві приватної, спільної-сумісної, спільної-часткової власності гр. ОСОБА_3 та членам його сім`ї ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 у рівних долях; квартира приватизована згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Встановлені судом фактичні обставини, зокрема і факт спільного проживання ОСОБА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили відповідач ОСОБА_3 , свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися додо нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Відповідно до положень статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу. спадщини входять усі права тата обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не, припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1217 та ст. 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У положеннях пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 надано роз`яснення з приводу того, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з підпунктами 3.19 і 3.20 пункту 3 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, та як вже зазначалось вище, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).

Відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що відсутність реєстрації місця проживання спадкодавця у належній йому квартирі, в якій він проживав фактично, де також фактично проживала позивач та де було зареєстроване її місце проживання, не може бути обґрунтованою та належною обставиною для відмови у встановленні факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тому заявлений юридичний факт необхідно вважати встановленим.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст. 1261 ЦК України).

Положеннями статей 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову, практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови. нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13 вказав, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як встановив суд, спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_1 , шляхом спільного проживання з померлим на момент відкриття спадщини, інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 немає, як і не прийнята спадщина на це майно іншими спадкоємцями першої та другої черги за законом.

Позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька. Суд у цій справі встановив факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а тому вважається, що позивач прийняла спадщину в порядку, визначеному частиною третьою статті 1268 ЦК України.

Таким чином, право на спадщину належить позивачу.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд переконався, що спадкодавець правомірно набув право власності на частку у спірній квартирі.

Відсутність державної реєстрації права власності на спірне майно не позбавляє позивача права на спадкування.

В силу частини п`ятої статті 1268 ЦК спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.

Відтак, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача в спосіб, передбачений статтею 16 ЦК України шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування.

Отож, позов необхідно задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 01.12.1987 по день смерті ОСОБА_5 , саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини житлової квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_5 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: