Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №709/359/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Суд: Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №709/359/26

Суддя: Кваша І. М.

Справа №709/359/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності №2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по

АДРЕСА_1 , громадянина України, на утриманні має одну неповнолітню дитину, встановлено 3 групу інвалідності, РНОКПП НОМЕР_1 ,-

- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №981679).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №981679,

ОСОБА_1 09 лютого 2026 року близько 21-00 год, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо свого племінника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , насильство в сім`ї, а саме умисні ді психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловленні в бік малолітнього ОСОБА_2 нецензурною лайкою, та вчинив штовханину, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю малолітнього ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що домашнє насильство не вчиняв. Він живе з матір`ю та малолітньою дочкою. Коли почалися великі морози, у будинку сестри не було опалення. Мати пожаліла їх, та покликала жити до них. Проте племінник, син сестри, ображав його дочку. Того дня він він побачив, що хлопець душив його доньку. ОСОБА_1 почав відтягувати його, сварити, щоб не робив такого. Племінник почав ображати його нецензурними словами, поводив себе агресивно, штовхався. Він також проявляв агресію на працівників швидкої медичної допомоги, які приїхали на виклик.

Пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_1 надала в його присутності малолітня свідок ОСОБА_3 .

Вислухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні за наведених вище обставин адміністративні матеріали містять наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2026 року серії ВАД №981679, де викладено обставини події, що мала місце 09 лютого 2026 року;

- роздруківку реєстрації повідомлення по спецлінії 102;

- заяву ОСОБА_4 про припинення розгляду звернення. Також в заяві вказано, що в ситуації, яка склалась вони розібрались самостійно, претензій до ОСОБА_1 не має, до СМЕ звертатися не буде;

- письмові пояснення ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення ОСОБА_5 ;

- письмові пояснення ОСОБА_4 ;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;

- копію паспорта та індентафікаційного коду ОСОБА_1 ;

- копія довідки до акта огляду МСЕК щодо ОСОБА_1 .

Суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, застосовуючи критерії доведення «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, і не може бути перекладений на суд.

У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, має обов`язку ознаку - настання шкоди фізичному чи психічному здоров`ю, яка була завдана потерпілому.

Таким чином обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, а подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність його складу: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 висловлювався в бік малолітнього ОСОБА_2 нецензурною лайкою, та вчинив штовханину, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю малолітнього ОСОБА_2 .

Разом з тим, за письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників справи саме малолітній ОСОБА_2 поводився агресивно, душив малолітню ОСОБА_3 , нецензурно висловлювався в бік дядька та медиків.

Крім того, від матері ОСОБА_2 надійшла заява про припинення розгляду звернення.

Докази заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

Суд вважає, що з досліджених доказів неможливо зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 173-2, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області особою, щодо якої її винесено, захисником, а також потерпілим, представником потерпілого протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.М. Кваша

Оригінал: reyestr.court.gov.ua