Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №706/1581/25 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1581/25

2/706/157/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 березня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» через свого представника – Журавльова Станіслава Георгійовича звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 15.07.2021 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір №TDB.2021.0011.20178 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua, та в мережі інтернет: www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є вказана заява-договір.

АТ «Мегабанк» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало в повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок відповідача у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором.

Відповідач здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. Згідно виписок по рахунку, станом на 03.09.2024 у відповідача сформувалась заборгованість перед АТ «Мегабанк» у сумі 28 278,23 грн, що складається із заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) в сумі 9 875,71 грн та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 18 402,52 грн.

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, новий кредитор ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором №TDB.2021.0011.20178 від 15 липня 2021 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1

27 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК Єврокредит» договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов договору № 1/12, ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами. Відповідно до додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» означеного договору про відступлення прав вимоги, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2021.0011.20178 від 15 липня 2021 року.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а в подальшому ТОВ «ФК Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Мегабанк», станом на день відступлення права вимоги, тобто на 03.09.2024. У свою чергу, ні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювало жодних додаткових нарахувань та умов кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

З огляду на викладене, представник ТОВ «ФК Єврокредит» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 278,23 грн, 11 200 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 2 422,40 грн витрат на сплату судового збору.

Постановленою 03.11.2025 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

Представник позивача ТОВ «ФК Єврокредит» у судове засідання не з`явився, у поданих 05.12.2025, 11.02.2026 та 18.03.2026 до суду заявах просить справу розглядати за відсутності представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення за останнім відомим місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Окрім того, про місце, дату та час проведення судового засідання відповідач повідомлений через оголошення, що розміщене на сайті Судова влада України більше як за десять днів до судового засідання.

Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 20.03.2026 постановлено провести заочний розгляд справи.

Дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов таких висновків і такого рішення.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 15.07.2021 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank № TDB.2021.0011.20178, шляхом підписання заяви-договору (індивідуальна частина) про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі Заява-договір).

Підписанням Заяви-договору ОСОБА_1 , як клієнт, беззастережно підтвердив прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, згоду з умовами договору, а також погодження усіх додатків до нього (пункт 1 Заяви-договору).

За умовами пункту 2 Заяви-договору, АТ «Мегабанк» відкриває ОСОБА_1 як клієнту поточний рахунок, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa.

Пунктом 4 Заяви-договору сторонами обумовлено такі умови кредитування: сума максимального ліміту кредитної лінії – 200 000 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту – 273 293 грн; строк кредиту – 12 місяців; базова процентна ставка – 56% річних; пільговий період – 62 дні; процентна ставка у пільговий період – 0,0001%; тип кредиту – кредитна лінія; орієнтовна реальна річна процентна ставка – 87,30%; обов`язковий мінімальний платіж від використаного доступного ліміту – 5,0%.

Із розділу «Видача платіжної картки та пін коду» Заяви-договору суд встановив, що АТ «Мегабанк» 29.07.2021 видало ОСОБА_1 банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується підписом клієнта ОСОБА_1 .

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, який є додатком №9 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, АТ «Мегабанк» надало відповідачу інформацію, що зберігає чинність та є актуальною до дати внесення змін, відповідно до якої: сума/ліміт кредиту відновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом для використання – до 200 000 грн; строк кредитування - 12 місяців, процентна ставка за користування кредитними коштами: базова - 56% річних, у пільговий період - 0,0001% річних; загальні витрати за кредитом 73 293 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 273 293 грн, реальна річна процентна ставка 87,30 % річних.

Розмір заборгованості відповідача перед АТ «Мегабанк» щодо виконання умов договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank № TDB.2021.0011.20178 від 15.07.2021, становить 28 278,23 грн.

09.07.2024, відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260, переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитними договорами, що укладені між АТ «Мегабанк» та боржниками, стало ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс».

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, за умовами якого АТ «Мегабанк» відступає ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (Новий кредитор) належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених в додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, яким перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх видів, змін, доповнень і додатків до них , згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (пункт 1 договору про відступлення прав вимоги від 03.09.2024)

Факт сплати ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» грошових коштів АТ «Мегабанк» у рахунок виконання умов договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 судом встановлено на підставі платіжної інструкції кредитового переказу коштів №66895 від 31.07.2024.

Із витягу з Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 суд встановив, що ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору TDB.2021.0011.20178 від 15.07.2021 в сумі 28278,23 грн, з яких: 9 875,71 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 18 402,52 грн – заборгованість за процентами.

Із договору про відступлення прав вимоги №1/12 від 27.12.2024, що укладений між ТОВ «ФК Єврокредит» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», суд встановив ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступає ТОВ «ФК Єврокредит» (Новий кредитор) належні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а Новий кредитор набуває права вимоги ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених в додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, яким перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх видів, змін, доповнень і додатків до них , згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (пункт 1 договору про відступлення прав вимоги від 27.12.2024).

Із витягу з Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024 суд встановив, що ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору TDB.2021.0011.20178 від 15.07.2021 в сумі 28 278,23 грн, з яких: 9875,71 грн - розмір заборгованості за основною сумою боргу та 18 402,52 грн - сума заборгованості по процентами.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Суд встановив, що позивач, як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № TDB.2021.0011.20178 від 15.07.2021 на підставі договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1, 2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні кредитного договору № TDB.2021.0011.20178 від 15.074.2021 у формі Заяви-договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного договору власноручним підпису.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду доказів як неотримання ним у кредит в АТ «Мегабанк» грошових коштів у формі кредитної лінії, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору у строки, передбачені цим правочином, у тому числі і сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту, як первинному кредитодавцю АТ «Мегабанк», так і його правонаступникам у спірних правовідносинах: ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 9 875,71 грн у рахунок погашення заборгованості за основною сумою кредиту та 18 402,52 грн у рахунок погашення заборгованості за відсотками, підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/10120/24, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року (далі Договір №1/07),укладеного між ТОВ «ФК Єврокредит» та адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС»; 2) реєстру боржників від 21.07.2025, зі змісту якого суд встановив, що на виконання умов п.2.1 Договору №1/07 ТОВ «ФК Єврокредит» передало, а АО «Альянс ДЛС» отримало в роботу заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2021.0011.20178 від 15.07.2021 у загальній сумі 28 278,23 грн; 3) акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12121975 від 14.08.2025, в якому міститься перелік наданих правових послуг, зокрема: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника - 1200 грн, та складання позовної заяви 10000 грн; 4) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5817 від 04.07.2024, яким документований адвокат Журавльов С.Г.; 5) ордер серії АЕ №1414107 від 11.08.2025.

Таким чином суд виснує про надання позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу у даній справі.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг досліджених доказів, зважаючи на те, що дана справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача та відповідача, наявність узгодженої та усталеної судової практики щодо вирішення спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 4 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог ТОВ «ФК Єврокредит», то на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України на користь товариства слід стягнути із відповідача 2 422,40 грн сплаченого за подачу позову судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 272 – 273, 279 – 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за Договором № TDB.2021.0011.20178 від 15.07.2021 у розмірі 28 278 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 23 копійки, з яких: 9 875,71 грн – заборгованість за кредитом, 18 402,52 грн – заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, понесені позивачем на сплату судового збору, та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», ЄДРПОУ – 40932411, місцезнаходження: провулок Ушинського, 1, офіс, 105, м. Дніпро, 49001.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА