Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №711/486/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 711/486/26

Провадження № 3/712/700/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., за участю адвоката Джирми А.В., розглянувши адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , працюючого: заст. директора ТОВ «Компанія Агротранс і К», про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 286933 від 17.01.2026, ОСОБА_1 17.01.2026 р. близько 16 год. 40 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , біля під`їзду, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , 1991 р.н., домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного, економічного та фізичного характеру, які полягали в висловлюванні нецензурною лайкою, штовханні та відбиранні телефону, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що умислу на спричинення будь якого насильства не мав. Дружина провокує конфлікт.

Захисник Джирма А.В. вказала, що відсутні будь - які підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки відсутній склад правопорушення. Пояснивши, що ОСОБА_3 постійно провокує ОСОБА_1 на конфлікт, через помсту за свою матір ( ОСОБА_4 ), яка була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП ( справа № 711/485/26), так як перешкоджала ОСОБА_5 потрапити до його квартири, так і з метою подальшого тиску з питань розподілу спільного майна та порядку спілкування та вихованні спільних дітей та просила приєднати письмові пояснення ОСОБА_1 з додатками, які свідчать про його невинуватість.

Заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Джирму А.В., повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ. Однак дані матеріали оформленні неналежним чином, у встановленому законом порядку.

Відповідно до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає адміністративна відповідальність у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» членами сім`ї є особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Фізичне насильство в сім`ї - умисне нанесення одним членом сім`ї іншому члену сім`ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров`я, нанесення шкоди його честі і гідності.

Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Пунктами 4,7 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидії домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Нормами зазначеного закону встановлено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Важливо розрізняти поняття "сварка", "конфлікт", "насильство".

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт - це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства), є прямий умисел. Особа усвідомлює протиправний характер своїх дій, передбачає шкідливі наслідки для фізичного чи психічного здоров`я потерпілого і бажає їх настання.

Ключові аспекти суб`єктивної сторони: правопорушник діє свідомо, бажаючи вчинити фізичне, психологічне або економічне насильство; його мета: заподіяння шкоди здоров`ю (фізичному або психічному).

Суб`єктивна сторона також характеризується систематичністю (три і більше разів), якщо розглядається у контексті тотожних діянь.

Домашнє насильство характеризується умислом, систематичністю та метою принизити, залякати чи контролювати, тоді як побутовий конфлікт це ситуативне зіткнення інтересів.

Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Конфліктна ситуація та нецензурні висловлювання формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, насильство у родині будь-якого характеру, відрізняється від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім`ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків, тим, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 КУпАП, в якому має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Суддею встановлено, що у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 та доданих документів, відсутні докази щодо завдання шкоди психологічного, економічного та фізичного характеру ОСОБА_2 , внаслідок чого було завдано шкоду її психологічному здоров`ю

У протоколі описуються події конфлікту між подружжям. Також в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б вказували на зафіксовані у встановленому порядку факти застосування фізичного насильства до ОСОБА_2 та інші докази, які б давали суду підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Із наданих матеріалів, вбачається, що даний факт є сімейною сваркою та не має в собі ознак правопорушення передбаченого із сімейним насильством, яке повинно мати тривалий характер.

Таким чином, у разі відсутності одного із елементів складу правопорушення, вважається відсутній склад адміністративного правопорушення повністю.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, а саме: письмові пояснення свідків, повідомлення, електронні листи, записи розмов, фото або відеоматеріали, які б свідчили про психологічне насилля (довідки/висновки/акти психолога, який зафіксує отримання психологічної шкоди) так і медичні довідки, які б підтверджували фізичне насилля.

Матеріали справи не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №822/1037/18).

Недостатньо просто зафіксувати порушення необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22).

Таким чином, на підтвердження отриманих результатів перевірки уповноваженою особою суду не надано жодного такого документу або інформації, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з`ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.

Отже даних про те, що наслідки, які передбачені в диспозиції ст. 173-2 КУпАП як обов`язкові, настали чи могли настати - немає.

З огляду на вимоги ч.2 ст.251 КУпАП, яка передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, суд не може в ході розгляду даної справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.

Враховуючи те, що складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суддя вважає, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в Черкаському апеляційному суду через Соснівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси О.І.Кончина