Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №703/433/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/433/26

3/703/367/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла справу про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 89 КУпАП,

у с т а н о в и в :

До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №981306 від 06.01.2025, згідно з яким ОСОБА_1 03 січня 2026 року близько 18 години 04 хвилин по АДРЕСА_1 не вжила заходів щодо належного утримання свого собаки по кличці «Рекс», внаслідок чого тварина вибігла за межі двору на вулицю, чим створила небезпеку для населення.

Згідно з протоколом дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.89 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. З метою її виклику в судове засідання судом неодноразово було направлено судові повістку за тією адресою, яку повідомила ОСОБА_1 при складанні щодо неї протоколу. Втім, повістки повернулись без вручення із відміткою «адресат відсутній».

Верховний Суд неодноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.

Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу, з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, суд уважає за молжливе розглянути справу у її відсутності..

Судом, також, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вивчивши надані матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 06.01.2026 серії ВАД №981306 у вину ОСОБА_1 ставиться те, що вона 03 січня 2026 року близько 18 години 04 хвилин по АДРЕСА_1 не вжила заходів щодо належного утримання свого собаки по кличці «Рекс», внаслідок чого тварина вибігла за межі двору на вулицю, чим створила небезпеку для населення.

Указані дії ОСОБА_1 були кваліфіковані ДОП СП ВП №2 Черкаського РУП ст. лейтенантом Коротичем Є.В. за ч.1 ст.89 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 89 КУпАП жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров`я.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин.

Суд зауважує, що об`єктом вказаного діяння є суспільні відносини у сфері охорони тваринного світу.

Безпосередній об`єкт - це встановлений порядок поводження з тваринами.

Предмет посягання - тварини, що знаходяться на волі, в напіввільних умовах або тримаються у неволі.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: жорстокому поводженні з тваринами; мордуванні тварин; вчиненні інших дій, які призвели до мучення, каліцтва чи загибелі тварин.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 89 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа дійсно жорстоко поводилась з тваринами - знущалась над тваринами, завдавала побоїв або вчинила інші насильницькі дії, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишив тварину напризволяще, у тому числі порушив правил утримання тварин.

У судовому засіданні встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення, всупереч наведеним нормам, не вказано в чому саме виражались насильницькі дії ОСОБА_1 та жорстоке поводження з твариною.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Таким чином, фабула правопорушення не містить суттєвих даних про обставини скоєння правопорушення.

Суд зазначає, що склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Матеріали справи також не містять жодних відомостей про заподіяння тварині знущання, що спричинило його мучення, завдало йому фізичного болю, страждань.

Зокрема, до матеріалів справи долучено лише рапорт старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ ВП №2 Черкаськаського РУП ГУНП в Черкаській області Замули О.С. від 03.01.2026, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 03.01.2026 та письмову ОСОБА_2 від 03.01.2026, однак жоден з цих доказів не свідчить про жорстоке поводження ОСОБА_3 з собакою, а містить лише посилання на неналежне утримання тварини, що призвело до її виходу за межі двору, відповідальність за що передбачена ст.154 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, п. 3 ст. 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.89 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.Я. Биченко