Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №572/1230/25 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 572/1230/25

Провадження № 2/572/117/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - МОРОЗ Ю.М.

за участю :

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сарни справу №572/1230/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області, ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ВОЛОДИМИРЕЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Рівненської області - про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітніх дітей : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до повноліття дітей, вирішивши питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що сторони по справі перебували між собою у шлюбі, зареєстрованому 22 вересня 2006 року Виконавчим комітетом Зносицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, актовий запис №10, який був розірваний рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 12 березня 2024 року.

Під час шлюбу у подружжя народилось троє дітей : ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначає, що відповідачка неналежним чином виконує батьківські обов`язки, оскільки неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, зловживала алкогольними напоями, вела розгульний спосіб життя, всупереч інтересам дітей витрачала гроші на власні потреби, участі у вихованні та утриманні дітей не приймала, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до змісту позовної заяви – ОСОБА_6 залишила відповідача та дітей орієнтовно з вересня 2023 року, після чого життям дітей не цікавиться.

ОСОБА_1 зазначає, що на даний час діти проживають із ним та його дружиною, із якою він займається утриманням та вихованням дітей, посилається на ту обставину, що діти проживають у належних матеріально-побутових умовах.

В той же час мати дітей – ОСОБА_6 самоусунулась від виконання батьківських обов`язків по матеріальному забезпеченню неповнолітніх дітей, а тому просить стягнути з останньої на свою користь аліменти на утримання двох дітей, які на даний час є неповнолітніми, визначивши аліменти у розмірі частки від доходу відповідачки щомісяця.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала повністю, дали пояснення відповідно до змісту позовної заяви.

Представник відповідачки заявлені до ОСОБА_6 позовні вимоги визнала частково – щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей сторона не заперечує, вимоги в частині позбавлення батьківських прав не визнає в повному обсязі. В обґрунтування заперечень представник вказує, що відсутні підстави для позбавлення довірительки батьківських прав.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, подавали письмові заяви про здійснення судового провадження у відсутності представників.

За клопотанням представника позивача ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 16 жовтня 2025 року до участі у справі залучено Орган опіки та піклування Володимирецької селищної ради, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Сторонами надані додаткові письмові докази для долучення до матеріалів справи, заявлено клопотання про допит свідків.

Позивачем заявлялось клопотання про витребування у органу опіки та піклування відповідного висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

Вказані клопотання судом задоволені.

Третьою особою – органом опіки та піклування Володимирецької селищної ради суду надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав.

Інших заяв та клопотань не надходило.

Позивачем заявлено вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення аліментів. Вказані правовідносини регулюються нормами СК України.

Із змісту позовної заяви встановлено, що сторони по справі перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, який розірвано.

Вказані обставини доводяться наданою позивачем копією рішення Сарненського районного суду Рівненської області у справі №572/5382/23 від 12 березня 2024 року, яким було розірвано шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрований 22 вересня 2006 року Виконавчим комітетом Зносицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, актовий запис №10.

Відповідно до ст. 164 СК України – мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено із оглянутих під час судового провадження копій свідоцтв про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво серії НОМЕР_1 від 22 лютого 2007 року), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво серії НОМЕР_2 від 05 липня 2011 року), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво серії НОМЕР_3 від 03 серпня 2017 року), що їх батьками є сторони по справі : ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

На момент звернення позивача із позовом до суду дочка ОСОБА_10 досягла повноліття.

Неповнолітні діти сторін по справі зареєстровані у АДРЕСА_1 , що доводиться довідкою №5154 від 03 грудня 2024 року, виданої адміністратором ЦНАП Сарненської міської ради.

Однак, згідно із наданим позивачем актом обстеження умов проживання від 09 серпня 2024 року – діти фактично проживають із батьком по АДРЕСА_2 ; умови проживання належні.

За місцем навчання – Володимирецьким ліцеєм №2 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 характеризуються задовільно. Відповідно до табелів навчальних досягнень цих дітей за 2023-2024 навчальні роки - діти мають високу успішність у навчанні.

Згідно із наданою суду характеристикою за місцем працевлаштування позивача, останній характеризується виключно позитивно.

Отже, вказані вище докази беззаперечно доводять ті обставини, що сторони по справі після розірвання шлюбу проживають окремо, при чому неповнолітні діти проживають із батьком, який приділяє належну увагу їх вихованню та матеріальному забезпеченню.

Однак, предметом спору в даному провадженні є можливість позбавлення батьківських прав відповідачки, яка є матір`ю неповнолітніх дітей.

За змістом ст. 164 СК України – мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, виключно, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Отже, сторона, яка звернулась до суду із позовом, має довести перед судом, що відповідач не мав перешкод для виконання батьківських обов`язків і свідомо ухилявся від їх виконання.

Таким чином, при вирішенні питання можливості позбавлення батьківських прав одного із батьків дитини суд має з`ясувати – чи дійсно останній мав можливість виконувати свої батьківські обов`язки та ухилявся від їх виконання.

Вказану позицію висловив ЄСПЛ, зазначивши, що суд, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (справа «Шульц проти Польщі» (Schultz v. Poland), № 50510/99, від 8 січня 2002 року; «Реммо і Узункая проти Німеччини» (Remmo and Uzunkaya v. Germany), № 5496/04, від 20 березня 2007року; та «Полашек проти Чеської Республіки» (Polasek v. Czech Republic), № 31885/05, від 8 січня 2007 року).

На доведення обставин, на які позивач посилається в обгрунтування заявлених вимог, суду надані копії постанов у справах про адміністративні правопорушення, згідно із якими ОСОБА_6 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, в тому числі, за неналежне виконання своїх батьківських обов`язків.

Постанови суду, винесені за ст.184 КУпАП датовані 28 серпня 2015 року та 13 січня 2022 року.

Суд вважає, що вказані постанови не доводять факту систематичного невиконання відповідачкою батьківських обов`язків, оскільки між вказаними правопорушеннями минуло більше 6 років, з моменту вчинення останнього правопорушення до моменту звернення позивача із даним позовом до суду минуло біля 3 років.

Крім цього, сторона посилається на інформацію, наявну в довідках з місця навчання дітей у Володимирецькому ліцеї №2 (№227 від 25 листопада 2024 року та №228 від 25 листопада 2024 року), за змістом яких мати дітей – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , контакту зі школою не підтримує, із вчителями та класним керівником дітей не спілкується.

В даному випадку судом враховано, що згідно із дослідженими доказами – діти навчаються за місцем фактичного проживання з другого семестру 2023-2024 навчального року, в той час як відповідачка – ОСОБА_6 на даний час проходить військову службу у ЗСУ, а тому позбавлена можливості залишати місце проходження військової служби у будь-який час, що доводиться документально. По місцю роботи відповідач характеризується виключно позитивно.

Доказів того, що відповідачка має можливість на даний час виконувати батьківські обов`язки, але свідомо ухиляється від їх виконання без поважних причин позивачем, у відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суду не надано.

Крім цього, жодного доказу на доведення обставин, які покладені позивачем в обґрунтування позову, а саме : зловживання відповідачкою алкогольними напоями та витрачання коштів всупереч інтересам дітей, позивачем не надано.

Вказані обставини певною мірою спростовуються дослідженою судом копією трудової книжки ОСОБА_6 , яка містить записи про працевлаштування останньої на посадах медичного працівника з 2009 по 2023 роки.

В свою чергу ОСОБА_6 на підтвердження фактів спілкування із дітьми та виконання своїх обов`язків по матеріальному забезпеченню дітей надала суду скрін інформації щодо дзвінків, які нею здійснювались дітям, а також квитанції та банківські виписки з власного карткового рахунку, які доводять грошові перекази, які здійснювались відповідачкою на рахунки дітей.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням позивача свідки ОСОБА_9 , яка є донькою сторін по справі, ОСОБА_11 , яка є сестрою позивача, пояснили, що ОСОБА_6 після народження дітей ними не опікувалась, часто перебувала у стані сп`яніння, поводилась неадекватно.

Суд не приймає до уваги вказані покази, які стосуються подій, що мали місце більше 10 років тому, крім цього, факти зловживання відповідачкою алкоголем документально не підтверджені.

В той же час свідок ОСОБА_9 не заперечує, що мати іноді надсилає грошові кошти та спілкується із братом по телефоном.

Вказані обставини також підтвердила свідок ОСОБА_12 , яка також підтвердила, що діти постійно проживають за місцем проживання батька.

В той же час свідок ОСОБА_13 , яка є сусідкою ОСОБА_6 , отже не є особою, зацікавленою в результатах розгляду справи, пояснила, що за час проживання відповідачки вона не бачила її в стані сп`яніння, в той же час остання належним чином опікувалась неповнолітніми дітьми, які проживали із нею, оскільки діти завжди були доглянуті.

Відповідно до висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Володимирецької селищної ради №206 від 28 листопада 2025 року – орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_6 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як таку, що ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2024 року у справі № 715/1337/23 зазначено, що відповідно до статті 19 СК України - при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Однак, такий висновок носить рекомендаційний характер, який має досліджуватись у комплексі із іншими доказами.

Судом приймається до уваги, що при вирішенні вказаного питання органом опіки та піклування була врахована інформація, отримана від навчальних закладів, де на даний час навчаються діти (оцінка якої наведена судом вище), а також інші обставини, що мали місце у 2016-2020 роках, тобто, за 5 років до звернення позивача із даним позовом до суду.

Так, орган опіки та піклування як підставу для позбавлення батьківських прав вказує на факт перебування дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на обліку соціальних служб, як таких, що зазнали психологічного насильства, на доведення чого надано обліково-статистичні картки дітей № НОМЕР_4 , №0392845 та копії наказів Служби у справах дітей Сарненської РДА №10 та №11 від 16 березня 2020 року.

Вказані документи не можуть бути беззаперечними доказами факту невиконання батьківських обов`язків саме матір`ю дітей, оскільки вказані у цих документах обставини мали місце під час спільного проживання сторін по справі, інформація щодо того, що діти піддавались насильству саме з боку матері у цих документах відсутня.

Верховний Суд вказує, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання позбавлення матері батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, слід враховувати, що такий заход є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого має бути доведено позивачем.

В даному випадку суд враховує, що відповідачка не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дітей, а тому розрив з нею сімейних відносин не відповідає інтересам неповнолітніх дітей.

Надані суду позивачем висновки органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав, який носить рекомендаційний характер, не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідачки такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

Отже, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 щодо неповнолітніх дітей.

За звернення до суду із вказаною вимогою позивачем сплачений судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп., що доведено документально квитанцією від 14 лютого 2025 року.

Позивач просив вирішити питання розподілу вказаних судових витрат шляхом їх стягнення з відповідачки.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку щодо безпідставності заявлених позивачем вимог в частині позбавлення відповідачки батьківських прав, відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_6 понесених ОСОБА_1 судових витрат.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

В ході судового провадження судом достовірно встановлено, що сторони по справі є батьками двох неповнолітніх дітей : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають із батьком.

Згідно із ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сторони не заперечують та визнали, що неповнолітні діти проживають із батьком та перебувають на його утриманні.

Відповідачкою не надано доказів систематичного надання дітям матеріального забезпечення.

Вказані вище обставини підтверджують обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення аліментів.

Позивач просить визначити розмір стягуваних аліментів у частці від заробітку відповідача.

Суд вважає за доцільне визначити розмір стягуваних з відповідача аліментів саме відповідно до ст.183 СК України - у частці від заробітку останньої, оскільки про такий порядок просить у позовній заяві позивач, відповідачкою, яка працевлаштована та отримує стабільний дохід, в свою чергу, заперечень проти цього не надано.

Отже, під час судового провадження встановлено, що сторони мають неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні батька, через що суд вважає обґрунтованими заявлені позивачем вимоги щодо стягнення аліментів на утримання цих дітей, оскільки в даному випадку відповідачем порушені права дитини на належне матеріальне забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України – при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

В ході судового розгляду даного позову не встановлено наявності певних обставин, що перешкоджали б виконанню відповідачкою батьківських обов`язків, а саме : не встановлено наявності у неї інших утриманців або перешкод для виконання обов`язків по утриманню дітей.

Таким чином, вимога позивача про стягнення аліментів підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст. 164, 165, 180 СК України, керуючись ст.ст.81, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жителя АДРЕСА_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 ) до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ), треті особи ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області (м.Сарни вул.Широка,31 Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057770), ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ВОЛОДИМИРЕЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Рівненської області (с-ще Володимирець вул.Соборна,23 Рівненської області, код ЄДРПОУ 44463114) про позбавлення відповідача батьківських, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - щомісяця, починаючи з 06 березня 2025 року і до повноліття дітей.

Рішення, відповідно до ч.1 ст.430 ЦПК України, в частині стягнення аліментів в сумі платежів за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_5 1211 грн. 20 коп. судового збору в дохід держави.

У задоволенні вимоги ОСОБА_4 про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: