Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №569/26842/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/26842/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Білецькій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення процесуального строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, стягнення судових витрат,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення процесуального строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, стягнення судових витрат звернулась представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лук`янчук В.С.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримала, просить суд їх задоволити з підстав, викладених у адміністративному позові та поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення; визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №4/687 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, складеної 07.03.2025 року про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ч.3 ст.210 КУпАП; закрити провадження по справах про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено та даних обставин не було спростовано під час розгляду справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена 07 березня 2025 року. Згідно наявного запису на самій постанові, інформація про вручення копії постанови та підпис даної особи – відсутня.

Представник позивача пояснила, що 06 листопада 2025 року її довіритель особисто ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №78582732 у Відділі ДВС у місті Рівному та отримав копію оскаржуваної постанови. 21 листопада 2025 року нею подано позовну заяву про скасування оскаржуваної постанови, однак ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 грудня 2025 року по справі №569/25350/25 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду. Після усунення недоліків, представником позивача 10 грудня 2025 року було подано дану позовну заяву до Рівненського міського суду Рівненської області.

Враховуючи викладене, а також те, що представником відповідача не подано до суду письмового підтвердження отримання позивачем оскаржуваної постанови та не спростованого заявленого представником позивача в частині дати ознайомлення позивача з виконавчим провадженням та відповідно оскаржуваною постановою, тому суд вважає, що клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду підлягає до задоволення.

Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.

07 березня 2025 року офіцером мобілізаційного відділення л-м ОСОБА_2 було винесено протокол №4/687 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як слідує з даного протоколу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: м.Рівне, сімейний стан: одружений, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 порушив п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме несвоєчасно став на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 будучи знятим з військового обліку призовників по досягненню граничного 25-річного віку перебування на військовому обліку призовників, згідно рішення призовної комісії (протокол № --- від --- року) та по даний час не став на військовий облік військовозобов`язаних. Правопорушення виявлено 07.03.2025 року, відповідно до статті 38 КУпАП дане правопорушення є триваючим, виявлене під час дії особливого періоду. Чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. Позивачу роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи, що підтверджується підписом позивача.

В письмових поясненнях до протоколу ОСОБА_1 надав наступні пояснення: «Правила мобілізації не порушував, дані уточнив вчасно. Крім того, маю право на відстрочку. Не став на військовий облік в 25 років, оскільки в той період прийшовши до військомату мені сказали, що оформляти нічого не потрібно. Свою вину не визнаю.». До протоколу долучено копію паспорта, копію РНОКПП, копію РЕЗЕРВ +. Наявний підпис ОСОБА_1 про отримання другого примірнику протоколу.

З дослідженої в судовому засіданні постанови №4/687 про накладення штрафу відповідно до ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 березня 2025 року винесеної т.в.о. начальника рівненського ІНФОРМАЦІЯ_6 капітаном ОСОБА_3 вбачається, що розглянувши матеріали щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію громадянином ОСОБА_1 , дата рік та місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ВСТАНОВИВ: Громадянин ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки під час особливого періоду несвоєчасно став на військовий облік військовозобов`язаних. Громадянин ОСОБА_1 07.03.2025 року самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 задля отримання нового ВОД. 07.03.2025 було з`ясовано те, що ОСОБА_1 порушив п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме несвоєчасно став на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 будучи знятим з військового обліку призовників по досягненню граничного 25-річного віку перебування на військовому обліку призовників, та по даний час не став на військовий облік військовозобов`язаних. На момент явки 07.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 наявного бронювання або відстрочки не мав. Військово-облікові дані оновив вчасно через програму РЕЗЕРВ+ у визначений законом термін до 16.07.2024. ОСОБА_1 перебував на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_5 т після досягнення ним 25-річного віку не став на облік військовозобов`язаних. Оскільки нормами чинного законодавства передбачено обов`язок ставати на облік військовозобов`язаних, то бездіяльність ОСОБА_1 містить ознаки адміністративного правопорушення відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП. Бездіяльність ОСОБА_1 , була виявлена ІНФОРМАЦІЯ_8 саме під час дії особливого періоду, під час звернення 07.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Щодо триваючого порушення ОСОБА_1 норм законодавства та враховуючи правові висновки Верховного суду від 03.05.2018 по справі №487/2854/17 зазначено, що КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, однак в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимоги правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі №804/401/17 зазначає, що триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим неперервним невиконанням обов`язків передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій чи бездіяльності. Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконання обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дій відповідної норми закону. Отже, беручи до уваги висновки ВС ОСОБА_1 перебував у безперервному та триваючому стані бездіяльності, якою порушував норми чинного законодавства спочатку в мирний час, однак бездіяльність ОСОБА_1 продовжилась і поширилась і на момент дії особливого періоду, за що передбачено іншу відповідальність, а саме за ч.3 ст.210 КУпАП. ПОСТАНОВЛЯЮ: Громадянина ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до п.1 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Положеннями п.1 ч.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18 травня 2024 року, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до ч.1-2 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову служу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: 1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які відповідно до статті 14 цього Закону взяті на військовий облік; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку; жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням на базову військову службу.

На військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.

Частина 1 статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19 травня 2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Під час розгляду справи було встановлено, що на виконання вимог абз.7 ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач особисто 07 березня 2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 для отримання нового ВОД.

Вказана обставина, а саме особиста явка позивача підтверджується і викладеним у оскаржуваній постанові.

Однак, в той же день, відносно позивача було винесено протокол про адміністративне правопорушення №4/687 та винесено постанову №4/687 про накладення штрафу відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно з додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Тобто, з метою взяття громадянина на військовий облік військовозобов`язаних ТЦК та СП повинен вручити йому повістку про виклик для взяття на військовий облік.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що викликів від ІНФОРМАЦІЯ_7 її довіритель не отримував. Крім того, позивач не отримував такого виклику і після винесення протоколу про адміністративне правопорушення від 07.03.2025. та звернула увагу на ту обставину, що на момент складання оскаржуваної постанови позивачу виповнилося 36 років у зв`язку з чим пройшли строки накладення стягнення за ст.210 КупАП.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вказаних положень законодавства особа, уповноважена на складення постанови про адміністративне правопорушення, повинна довести, що особа, отримавши відповідне розпорядження чи повістку, не з`явилась до компетентного органу у встановлений строк, для взяття її на військовий облік чи виконання інших, передбачених Правилами дій.

При цьому, в оскаржуваній постанові не міститься інформація про те, що позивач отримував виклик до ТЦК, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, та не з`явився до будь-якого із вказаних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах, чим порушив вимоги п.п. 2 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року.

Представник відповідача вказаних обставин в судовому засіданні не спростував та протилежного суду не навів; доказів про здійснення оповіщення позивача та виклику його для взяття на військовий облік військовозобов`язаних та підтвердження його ухилення від військового обліку не надав.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

В силу вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому відповідно до п.3 ст.293 КУпАП, ст.286 КАС України, вказана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі – закриттю.

Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення судових витрат по справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (зі змінами, відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, №27, ст.385, введено в дію Постановою ВР № 233-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, №27, ст.386) положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення судових витрат понесених по сплаті судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9,19,72-77,241-246,255,286,295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення процесуального строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, стягнення судових витрат – задоволити.

Постанову про накладення штрафу відповідно до ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від07 березня 2025 року винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. – скасувати, а провадження по справі – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв`язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов