Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №569/13302/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13302/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Рівному у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 07.03.2020 року в сумі 10000 (десять тисяч) доларів США, 3% річних від простроченої суми 4990, 22 грн та інфляційні збитки у сумі 22 064, 69 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 4429,07 грн. та витрати на правничу допомогу.

Свої вимоги обґрунтував наступними доводами. 07 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики (розписка).

Відповідно до договору позики Відповідач отримала від Позивача 10000 (десять тисяч) доларів США, які зобов`язувалася повернути до 30.09.2021 року.

Проте, станом на час звернення до суду з даним позовом вищевказану суму заборгованості Відповідачем повернуто не було, що змусило Позивача звернутися до суду з позовом про стягнення коштів у розмірі 10000 (десять тисяч) доларів США, а також 3 % річних за час прострочення та індекс інфляції.

Відповідно до розрахунків, які здійснювалися за період 01.10.2021 по 23.02.2022 та вимог ст. 625 ЦК України з Відповідача підлягає стягненню інфляційні збитки - 530, 59 доларів США та 3% річних від простроченої суми 120, 00 доларів США .

У зв`язку із тим, що стягнення за ст. 625 ЦК Україні підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день звернення із позовом, що складає 650, 59 доларів СІІІА х 41,5852 (курс відповідно НБУ станом на 27.06.2025) = 27 054, 91 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

До початку судового засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Король І.О., яка діє згідно ордеру Серія АІ № 1886983 від 27.06.2025 , подала заяву (№16435/26-вх. від 09.03.2026) згідно якої просила розглядати справу без участі позивача та представника позивача . Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася.

Копію позовної заяви з додатками направлялася позивачем відповідачці на адресу останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача, про що в матеріалах справи наявний опис документів направлених відповідачу через Укрпошту.

Про час і місце судового засідання відповідач повідомлялася належним чином шляхом розміщення на сайті Рівненського міського суду за веб-адресою: http://court.gov.ua/ 10.10.2025, 01.12.2025, 10.02.2026 оголошень про виклик відповідача, а також СМС повідомленням на наданий суду номер мобільного телефону . З заявою про розгляд справи в її відсутність не зверталася, причину неявки суду не повідомила. Письмового відзиву на позов не подала.

За наведених обставин, суд вважає, що відповідач у належний спосіб була повідомлена про дату судового засідання , а тому у відповідності до ч.1ст.223 ЦПК можливо розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280 - 282 ЦПК України, проти чого не заперечив представник позивача.

Ухвалою суду від 14.07.2025 р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, справу призначено до підготовчого засідання з участю сторін.

Ухвалою суду від 29.09.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 27.01.2026 постановлено у статистичній картці на цивільну справу № 569/13302/25 внести виправлення , де у графі "відповідач" замість прізвища " ОСОБА_3 " вказати " ОСОБА_4 ". Виправити описку, допущену в ухвалах Рівненського міського суду від 14.07.2025 та 29.09.20225 року у справі № 569/13302/25, де скрізь по тексту ухвал вказати прізвище відповідачки « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_3 ».

Згідно клопотання № 5730/26-вх. від 27.01.2026 позивач ОСОБА_1 подав до суду оригінал розписки від 07.03.2020 року.

Дослідивши надані докази, та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до положень статті 11 ЦК України за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю договір чи розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує укладення договору, визначає його умови, а також засвідчує отримання позичальником від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передання грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії.

Відповідно до ч.2 ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання , повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

За ст. 530 ЦК України, Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що згідно розписки від 07.03.2020 року, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в борг в розмірі 10000 ( десять тисяч ) доларів США, та зобов`язувалася повернути борг до 30.09.2021 року.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір позики від 07.03.2020 року (оформлений у вигляді простого письмового договору - розписки про отримання коштів) свідчить про отримання відповідачкою позики від позивача, даний договір також вказує про суму боргу, проте, відповідач умови договору позики не виконала і гроші позивачу у визначений строк не повернула. Будь-яка інша угода про виконання цього договору позики, доповнення чи зміну умов договору, сторонами не складалася. Боргова розписка в оригіналі надана та оглянута судом, приєднана до матеріалів справи, що також слугує підтвердженням невиконання боржником свого зобов`язання в повному об`ємі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупністю достовірних та належних доказів підтверджується укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору позики, за яким ОСОБА_2 взяла у борг 10000,00 доларів США, які у визначений договором строк не були повернуті позичальником

Оскільки позика не повернута, то виникла заборгованість у відповідача перед позивачем, яка підлягає до стягнення у сумі 10000,00 доларів США рішенням суду.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, за змістом ст. 625 ЦК України встановлений індекс інфляції враховується до суми боргу в разі наявності між сторонами грошових зобов`язань у валюті України гривні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом позики, індексації не підлягає.

Індекс інфляції це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничих цілей. Ціни в Україні встановлюються у національній валюті, тому вказана норма ЦК України може бути застосована лише у гривнях.

Так, за договором позики було взято у борг 10000 доларів США, а тому, суд вважає, що офіційний індекс інфляції як знецінення – зниження купівельної спроможності грошової одиниці України - гривні, а не іноземної валюти, тому долар США у борговому зобов`язанні індексації не підлягає.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що вимога в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 22064,69 грн. до задоволення не підлягає.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що сукупністю досліджених судом достовірних та належних доказів підтверджується невиконання відповідачем боргових зобов`язань перед позивачем, доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано, а судом таких доказів встановлено не було, а відтак позовна заява підлягає до задоволення частково та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики у сумі 10000 доларів США, 3% річних від простроченої суми в розмірі 4990,22 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати – оплата судового збору в сумі судовий збір в сумі 4429,07 грн. , виходячи з ціни позову 442906, 92 грн. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,280-282, 284, 354, 355 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 07.03.2020 в розмірі 10000 ( десять тисяч) доларів США. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми в розмірі 4990 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 4429 (чотири тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн. 07 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення виготовлене 16.03.2026.

Суддя О.В.Панас