Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №280/11364/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/11364/25 (суддя Максименко Л.Я., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №280/11364/25 за позовом акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» 24 травня 2025 року звернулось до суду з позовом до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», в якому просить суд:

визнати дії заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо прийняття постанови від 16.12.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 79819047 неправомірними, а постанову від 16.12.2025 ВП № 79819047 про зупинення вчинення виконавчих дій – недійсною;

зобов`язати заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відновити виконавче провадження ВП № 79819047.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у відкритті провадження в адміністративній справі №280/11364/25 відмовлено, на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права; невідповідністю висновків суду викладених у рішенні суду, обставинам справи, оскаржи її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначає, що висновок суду про те, що винесення оскарженої постанови відбулось не у межах зведеного виконавчого провадження №62736560, а у виконавчому провадженні №79819047 є помилковим.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з оскаржуваної постанови вбачається, що ця постанова винесена не у межах зведеного виконавчого провадження № 62736560, про яке вказує позивач, а у виконавчому провадженні № 79819047 з виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Частинами 1, 5 ст.287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відтак, частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи предметом спору у поданому в цій справі позову є оскарження постанови Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зупинення вчинення виконавчих дій, що винесена у виконавчому провадженні № 79819047 з виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 12.09.2025 у справі № 908/2851/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 249 797,14 грн. - заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у березні 2025 року, 2 997,57 грн - 3% річних, 4 761,58 грн - інфляційних нарахувань та судові витрати у сумі 242,24 грн., разом 257 798,53 грн.

Отже, враховуючи зазначені обставин та норми права, що регулюють спірні правовідносини суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки оскаржувана постанова винесена не у межах зведеного виконавчого провадження №62736560, про яке вказує позивач, а у виконавчому провадженні №79819047 з виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області, тому до даної позовної заяви застосовується загальний порядок судового оскарження, згідно з яким вона повинна розглядатися судом, який видав виконавчий документ.

Проте, як вбачається з постанови Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 16.12.2025 року виконавче провадження №79819047 приєднано до зведеного виконавчого провадження №62736560, а згідно з інформації про виконавче провадження, отриманої за номером виконавчого провадження №79819047 та ідентифікатором доступу Г3459373АВ53 спочатку відбулось об`єднання зазначених виконавчих проваджень, а потім зупинення ВП №79819047.

Тому враховуючи частину першу статті 287 КАС України розгляд скарги на рішення державного виконавця, слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов не правильного висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у цій справі, оскільки розгляд цього спору належить до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно до п. 1, 4 частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи, що доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 242, 308, 311, 312, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» – задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №280/11364/25 – скасувати та направити справу №280/11364/25 до суду першої інстанції до продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 березня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва